Постанова № 7421696, 14.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 955/09/1470

          м.Миколаїв

11:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н.А.,

за участю представників:

позивача: Ялової В.П. –дов. № 122/258 від 27.04.2009,

відповідача: Кальяна О.Д. –дов. №372 від 20.01.2009,

прокуратури: Фірцак Т.Ю. –посв. №13 від 02.08.2007,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПрокурор Миколаївської області, вул. Спаська, 28,Миколаїв,54001 в інтересах держави в особіСільськогосподарське ЗАТ "Ольвія", вул. Леніна, 17-а,Парутине,Очаківський район, Миколаївська область,57540 доОчаківська ОДПІ, вул. Шкрептієнко, 27,м. Очаків,57500 проскасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2006 №00000123/01,від 03.11.2006 №00000123/02, від 11.01.2007 №00000123/03 на суму 1928851,0 грн., в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.09.2006 №00000123/01, від 03.11.2006 №00000123/02, від 11.01.2007 №00000123/03 на суму 1928851,0 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що СЗАТ «Ольвія»є сільськогосподарським товаровиробником-заводом первинного виноробства, здійснює вирощування і переробку винограду, результатом переробки винограду є отримання виноматеріалів, що реалізуються на заводи вторинного виробництва як сировина для виробництва підакцизних товарів, а згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» не підлягає оподаткуванню митна вартість імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів. Оскільки виноматеріали не є підакцизною продукцією, то позивач у своїй діяльності має право застосовувати норми п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, на думку позивача, у змісті наведеної статті фраза «крім підакцизних товарів»відноситься тільки до слів «включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини».

Відповідач адміністративний позов не визнає та зазначає, що позивачем порушено вимоги пункту 11.29. статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та пункту 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платниками податку на додану вартість з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлених на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 №271. Вказує на те, що виноматеріали є алкогольним напоєм та за Гармонізованою системою опису та кодування товарів віднесені до підакцизних товарів, хоча і з нульовою ставкою оподаткування.

          Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

          Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 14.12.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

          В період з 13.06.2006 по 30.06.2006 Очаківською об’єднаною державною податковою інспекціє було проведено виїзну планову перевірку СГ ЗАТ «Ольвія»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 01.04.2005 по 31.03.2006, за результатами якої складено акт перевірки від 07.07.2006 №125/23/00414049 (а.с.51-98).

На підставі акту перевірки відповідач виніс та направив позивачу податкове повідомлення-рішення №00000123/0 від 20.07.2006 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 1959836,0 грн., у тому числі: за основним платежем –1245678,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –714158,0 грн. (а.с.7)

За наслідками адміністративного оскарження відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №00000123/01 від 26.09.2006 (а.с.16), №00000123/02 від 03.11.2006 (а.с.25) та №00000123/03 від 11.01.2007 (а.с.50), якими визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 1928851,0 грн., у тому числі: за основним платежем –1245678,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –683173,0 грн.

Позивач не погоджується з винесеними за наслідками адміністративного оскарження податковими повідомленнями-рішеннями та просить їх скасувати.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до положень пункту 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»від (з врахуванням змін та доповнень) до 01 січня 2007 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, основними видами діяльності якого є: - вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів; - виробництво вин; - оптова торгівля фруктами та овочами; - оптова торгівля м’ясом та м’ясними продуктами; - оптова торгівля напоями.

СГ ЗАТ «Ольвія»при здійсненні операцій з продажу продукції власного виробництва, а саме виноматеріалів включав їх до податкових декларацій, що подаються при застосуванні спеціального режиму.

Перевіркою встановлено, що позивач неправомірно відніс ці операції до операцій, на які розповсюджується дія п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки він здійснював продаж виноматеріалів, що відносяться до підакцизних товарів.

Судом відхиляються, як безпідставне та надумане посилання позивача на те, що у п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»фраза «крім підакцизних товарів»відноситься тільки до слів «включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини».

Пунктом 2 Постанови Верховної Ради України «Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір»від 12.09.1996 №365/96-ВР встановлено, що перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, визначається і обмежується переліками підакцизних товарів, які ввійшли до Закону України від 6 лютого 1996 року «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби», Закону України від 7 травня 1996 року «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої», Закону України від 24 травня 1996 року «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них», Закону України від 11 липня 1996 року «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)».

Законом України від 07.05.1996 №178/96 «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»(надалі –Закон №178/96) затверджено ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої відповідно до коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), затвердженою Законом України «Про митний тариф України», яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Згідно ст.1 Закону України №178/96 на виноматеріали виноградні (з урахуванням статті 2 цього Закону) які мають код 220430 встановлено ставку акцизного збору “0”.

Згідно ст.2 Закону №178/96 встановлено ставки акцизного збору на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 30), що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб’єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції - 1,0 гривні за 1 літр.

Стаття 1 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15.09.1995 №329/95 дає визначення терміну алкогольних напоїв –«алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08».

Таким чином, виноматеріали, що реалізовував позивач підприємствам вторинного виноробства підпадають під поняття алкогольних напоїв, зазначеного вказаним вище законом, що спростовує твердження позивача щодо реалізації ним саме сировини, а не алкогольних напоїв.

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи проведеної Миколаївською філією Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеної в рамках кримінальної справи №06800036 порушеної відносно посадових осіб СГ ЗАТ «Ольвія»(а.с.187-197), на підставі проведеного дослідження первинних документів та зведених регістрів бухгалтерського та податкового обліку СГ ЗАТ «Ольвія»за період з квітня 2005 по березень 2006, виконаного співвідношення із застосуванням вимог нормативних та законодавчих актів України, в частині встановлених розбіжностей у трактуванні, чи є реалізовані виноматеріали (не готова продукція) підакцизним або не підакцизним товаром, експерт не вважає за можливе підтвердити висновки акту перевірки від 07.07.2006 №125/23/00414049 стосовно донарахування СГ ЗАТ «Ольвія»ПДВ в сумі 1245678,0 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженню. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Оцінивши всі обставини у справі та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що твердження позивача стосовно того, що податкова інспекція безпідставно віднесла виноматеріали до підакцизних товарів за Гармонізованою системою по коду 2204, суд вважає неправомірним, оскільки при реалізації виноматеріалів підприємствам вторинного виноробства дійсно застосовується нульова ставка акцизного збору, але при цьому виноматеріали із переліку підакцизних товарів за кодом 2204 законодавцем не виключені.

Отже, на операції позивача з реалізація виноматеріалів, які є підакцизним товаром не поширюється спеціальний режим оподаткування ПДВ, тому відповідач правомірно визначив позивачу суму податкового зобов’язання з ПДВ (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 1928851,0 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 28.12.2009