Ухвала суду № 74216765, 18.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/339/18 Справа № 693/469/17 Категорія: ч. 1 ст. 119 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

потерпілої ОСОБА_9,

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_9 на вирок Жашківського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2017 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України на 4 роки обмеження волі.

За приписами п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання.

Прийнято рішення про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь:

- держави судові витрати в розмірі 4 218, 56 грн.;

- потерпілої ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 30 000 грн. та 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На підставі ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів, -

в с т а н о в и л а :

Даним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 27.03.2017 року близько 15 години, знаходячись в подвір’ї будинку домоволодіння за місцем свого проживання, що по вул. Робітничій, 25, с. Нова Гребля Жашківського району Черкаської області, реально усвідомлюючи, що одноствольна гладкоствольна мисливська рушниця моделі «ІжК-5» 16 калібру, промисловий № Н 68505 направлена у бік ОСОБА_11 є джерелом підвищеної небезпеки, взяв рушницю для здійснення її перезарядження мисливським патроном 16 калібру, не передбачаючи і не бажаючи смерті ОСОБА_11, під час складання, натиснув на спусковий гачок «ІжК-5», в результаті чого відбувся один постріл у напрямку потерпілого, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: вогнепального шротового поранення голови та тулуба, що супроводжувалось вогнепальними ранами голови та тулуба, шротом в ранових каналах, відкритих вогнепальних переломів лівої ключиці та лівої лопатки, розриву лівої підключичної вени, розтрощення тканин лівого надпліччя, проникаючих вогнепальних діркових переломів черепа з розривами твердої мозкової оболонки, забою головного мозку, крововиливу під м’які мозкові оболонки, що призвело до крововтрати з розвитком травматично-геморагічного шоку та настання поліорганної недостатності, які у відповідності до висновку судово-медичної експертизи №05-7-02/128 від 28.04.2017, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, в результаті чого 27.03.2017 о 23 год. 45 хв. в реанімаційному відділенні Жашківської центральної районної лікарні настала смерть потерпілого.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_9 порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам провадження та просить, залишивши без змін вирок суду в частині вирішення цивільного позову, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі або призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 вчинив вбивство через необережність, а тому його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 119 КК України, ґрунтуються лише на показаннях обвинуваченого та висновках експерта № 05-7-02/128, 1/919, 05-7-02/14, без дослідження усіх доказів сторони обвинувачення наявних в матеріалах кримінального провадження.

На думку потерпілої, дії ОСОБА_7 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, оскільки останній, тримаючи у руках рушницю, що незаконно перебувала у його володінні і не була здана до поліції, яка була направлена у бік ОСОБА_11, який перебував на відстані 1,5-2 м, заряджаючи її мисливським патроном та натискаючи на спусковий гачок, повинен був усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачати його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_11 і, хоча не бажати, але свідомо припускати її настання. Отже, на думку апелянта, ОСОБА_7 вчинив усвідомлені та вольові дії, які мали наслідком смерть особи.

Крім того, звертає увагу на те, що не зважаючи на характер ушкоджень, завданих потерпілому, ОСОБА_7 одразу після вчинення злочину не вжито заходів щодо надання медичної допомоги останньому, що також свідчить про наявність у обвинуваченого умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та вказує на незаконність зміни прокурором обвинувачення та неналежне роз’яснення можливості підтримання обвинувачення у первинному його обсязі.

На вказану апеляційну скаргу захисником обвинуваченого ОСОБА_7 – адвокатом ОСОБА_8 подано заперечення, які зводяться до законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції та безпідставності апеляційних вимог потерпілої.

Заслухавши суддю-доповідача, думку потерпілої ОСОБА_9 та її представника – адвоката ОСОБА_10 про задоволення апеляційних вимог потерпілої в повному обсязі з підстав, наведених в апеляційній скарзі, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 про відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог потерпілої, міркування прокурора про призначення нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, останнє слово обвинуваченого ОСОБА_7, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, частково прослухавши технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що вона належить до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим та ґрунтуватись на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.

Так, відповідно до ст.ст. 409 КПК України підставами для скасування вироку є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та неповнота судового розгляду, коли залишились недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК України.

В ході апеляційного перегляду оскаржуваного вироку встановлено, що місцевий суд не дотримався вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7, допустивши при цьому його істотні порушення та неповноту судового розгляду, що не може бути усунута судом апеляційної інстанції.

Зокрема, як вбачається з обвинувального акта від 30.05.2017, ОСОБА_7 органами досудового розслідування обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Розгляд даного провадження судом першої інстанції здійснювався в загальному порядку.

В ході судового слідства, в порядку ст. 338 КПК України, прокурором 26.12.2017 змінено пред’явлене ОСОБА_7 обвинувачення з ч. 1 ст. 115 на ч. 1 ст. 119 КК України, тобто вбивство, вчинене з необережності.

В подальшому, як це вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення та протоколу судового засідання, розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7, після зміни прокурором обвинувачення, здійснювався в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, без дослідження доказів стосовно обставин провадження.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов’язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань.

Зі звукозапису судового засідання суду першої інстанції вбачається, що потерпіла ОСОБА_9 вважала, що дії ОСОБА_7 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, оскільки останній по відношенню до потерпілого вчинив усвідомлені та вольові дії, а в подальшому не вжив заходів щодо надання йому медичної допомоги. Після зміни прокурором обвинувачення, потерпіла ОСОБА_9 зазначила про наявність умислу в діях обвинуваченого ОСОБА_7 направленого на смерть ОСОБА_11 На вказані доводи потерпілої ОСОБА_9 суд першої інстанції уваги не звернув, в подальшому прийшов до помилкового висновку про можливість розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України і, пославшись на положення даної статті, в обвинувальному вироку, яким визнав доведеним пред’явлене ОСОБА_7 обвинувачення в необережному вбивстві, послався лише на показання обвинуваченого та висновки експертизи №№ 05-7-02/128, 1/919 від 11.05.2017, 05-7-02/14. Зазначене позбавляє апеляційний суд можливості в ході апеляційного перегляду вироку суду перевірити апеляційні доводи потерпілої ОСОБА_9 про наявність в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції під час судового провадження були допущені істотні порушеням вимог кримінального процесуального законодавства та неповнота судового розгляду, тому вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого потрібно, дослідивши докази по справі в повному обсязі, відповідно до вимог кримінального і кримінального процесуального законів, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

При прийнятті вказаного рішення колегія суддів не перевіряє наявність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, відповідність призначеного йому судом першої інстанції покарання та співрозмірність заявленого потерпілою цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Колегія суддів звертає увагу на те, що посилання у вироку на стягнення в дохід держави судових витрат, не узгоджується з вимогами ст. 118 КПК України.

Крім того, положеннями ст. 108 КПК України передбачено, що під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, а не протокол судового засідання, як це вбачається з матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_7

Керуючись ст. 404, 405, п. 6 ч.1 ст. 407, ст. 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Жашківського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2017 року щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :