Ухвала суду № 74216345, 23.05.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/5789/17

У Х В А Л А

23 травня 2018 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.

при секретарі Семиволос І.М.

представника позивача та

третьої особи за довіреністю ОСОБА_1

представника третьої особи

за довіреністю ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат» ПАТ «Черкасихліб» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД», Служба у справах дітей Черкаської міської ради про захист права власності, шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації, -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат» ПАТ «Черкасихліб» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД», Служба у справах дітей Черкаської міської ради про захист права власності, шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації.

Придніпровським районним судом м. Черкаси 28 лютого 2018 року постановлено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено частково та вирішено питання про судові витрати.

Відповідачами подано до суду заяву про перегляд заочного рішення і ухвалою суду від 24.04.2018р. заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні відповідачами заявлено та подано заяву про відвід судді Позарецькій С.М., оскільки вважають що суддя не може розглядати дану справу, оскільки вона приймала рішення по справі, предметом спору якої були ті самі обставини (справа №711/5326/13ц від 03.12.2013р.), але апеляційним судом Черкаської області 23.01.2014р. її попереднє судове рішення скасоване. Вважають, що суддя вже давав оцінку обставинам спірних відносин між сторонами. Отже, зазначають, що мають сумніви щодо неупередженості судді під час розгляду даної справи. Просили задовольнити подану заяву.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи за довіреністю ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні заяви про відвід, оскільки відсутні підстави для відводу судді.

В судовому засіданні представник третьої особи за довіреністю ОСОБА_2 при вирішенні заяви про відвід покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приложить до наступного:

статтею 36 ЦПК України (в ред. ЗУ від 03.10.2017р.) визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або обєктивності судді. Крім того, стаття 37 ЦПК визначає положення щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді справи.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч.ч.2, 3 ст. 40 ЦПК).

Щодо зауважень відповідачів про наявність в них сумнівів в неупередженості судді, то суд зауважує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.44, рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява №16695/04, рішення від 15 липня 2010року, п.31)

В заяві про відвід відповідачі зазначають про наявність обєктивного критерію, тобто ухвалення судом рішення за наслідками розгляду спору між тими ж сторонами з приводу питання користування житловою кімнатою у гуртожитку, захисту права власності, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю. Під час судового розгляду того спору (справа №711/5326/13ц) судом було надано оцінку деяким обставинам щодо права користування відповідачами житловою кімнатою у гуртожитку. Зазначені обставини підлягають встановленню та оцінюванню судом під час розгляду і даного позову (справа №711/5789/17). Тож відповідачі мають право на ствердження того, що у судді вже сформована певна думка щодо обставин справи, які підлягають доказуванню сторонами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах верховенство права, законності, поваги до честі і гідності та рівності перед законом і судом. Основою правової та соціальної держави, якою є Україна, є діяльність її державних органів та посадових осіб, що направлені на забезпечення гарантій прав і законних інтересів учасників суспільних правовідносин з тим, щоб кожна особа в силу принципу правової визначеності усвідомлювала належні гарантії для реалізації її прав задля досягнення мети для якої їй надані такі права.

В рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини визнав порушенням ст.6 Конвенції незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви №76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Крім того, на думку суду, відповідачами не порушені вимоги цивільного процесуального законодавства щодо подачі заяви про відвід судді, враховуючи, що по справі відкрито провадження за нормами ЦПК в редакції, яка діяла до 15.12.2017р.

Тож, з метою сприяння захисту прав, свобод та інтересів відповідачів, задля усунення будь-яких розумних сумнівів щодо обєктивного і неупередженого проведення судового розгляду справи за позовом, суд дійшов висновку, що заява про відвід підлягає до задоволення.

У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу (ч.1 ст. 41 ЦПК). Отже, справу необхідно передати до канцелярії суду для визначення іншого судді.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 33, 36, 37, 40, 41, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву про відвід судді задовольнити.

Відвести від розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат» ПАТ «Черкасихліб» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД», Служба у справах дітей Черкаської міської ради про захист права власності, шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації, - головуючого суддю Позарецьку С.М. та передати матеріали справи до канцелярії суду для визначення іншого головуючого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_5