Постанова № 74215541, 15.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 646/4629/16-ц Головуючий суддя І інстанції Шелест І. М.

Провадження № 22-ц/790/1190/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 646/4629/16-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, з апеляційними скаргами ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, та товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс» на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2017 року у складі судді Шелест І.М., -

встановив:

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Батріс» (надалі ТОВ «Батріс») звернулося до суду з позовом, мотивуючи який зазначило, що 28 березня 2013 року між ТОВ «Батріс» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого остання набувала право власності на машиномісце № 144, загальною площею 17,2 кв.м. на цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10-18» за адресою: м. Харків, пров. Банний, 1, після повної сплати його вартості у розмірі 33 000 доларів США. 02 вересня 2015 року у забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ТОВ «Батріс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс» (надалі ТОВ «Альянс») було укладено договір поруки № 144/П. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 взяті на себе за договором купівлі-продажу зобов’язання належним чином не виконала, сплатила лише 24 002 долари США 56 центів, з урахуванням уточнених у листопаді 2016 року позовних вимог, ТОВ «Батріс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу машиномісця № 144 від 28 березня 2013 року в сумі 237 712 грн. 36 коп., штраф в розмірі 40% від суми договору у розмірі 348 744 грн., штраф за несвоєчасне внесення платежів за період з 11 жовтня 2015 року по 07 квітня 2016 року в сумі 13 432 грн. 61 коп., інфляційні втрати в сумі 8 061 грн. 87 коп., а також стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ТОВ «Альянс» 3% річних у розмірі 5 470 грн. 64 коп. за період з 03 липня 2015 року по 07 квітня 2016 року та 10 712 грн. 03 коп. судового збору.

ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що умови договору щодо сплати вартості предмета договору купівлі-продажу виконані нею у повному обсязі.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Батріс» штраф у розмірі 40 % від суми договору у розмірі 107 553 грн. 60 коп., три відсотки річних у розмірі 3 707 грн. 68 коп., а всього 111 261 грн. 28 коп. і 1 112 грн. 61 коп. судового збору. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Провадження у справі за позовом ТОВ «Батріс» до ТОВ «Альянс» закрито.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Батріс», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначив, що умовами укладеного між сторонами договору вартість машиномісця встановлено у розмірі, еквівалентному 33 000 доларів США, ОСОБА_1 було сплачено лише 24 002 долари США 56 центів, у зв’язку з чим суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості з оплати предмету договору та передбачених його умовами штрафу, інфляційних втрат та 3% річних.

ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_1, в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду в частині задоволенних позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Мотивуючи апеляційну скаргу зазначав, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору ОСОБА_1 зобов’язалась сплатити за машиномісце 33 000 доларів США за курсом продажу, що склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець дня, що передував дню укладання Договору купівлі-продажу машиномісця, відповідну суму - 268 884 грн. ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ «Батріс» у передбачений договором строк, а тому відсутні підстави для стягнення з неї штрафу та 3% річних.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «Батріс» підлягає залишенню без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, 28 березня 2013 року між ТОВ «Батріс» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передає у власність покупця після повної сплати ціни машиномісце № 144, загальною площею 17,2 кв.м. на цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10-18» за адресою: м. Харків, пров. Банний 1.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зобов’язання за договором купівлі-продажу відповідачем ОСОБА_1 належним чином не виконані, обумовлена договором ціна машиномісця сплачена у повному обсязі, але не у передбачені договором строки, що є підставою для стягнення з неї штрафу у розмірі 40% від суми договору та 3% річних за порушення виконання зобов’язань.

Проте повністю погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття).

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що ОСОБА_1 зобов'язана сплатити за машиномісце ціну, щодо якої сторони досягли взаємної згоди і яка становитиме суму коштів в національній валюті України (гривні), що на день остаточного розрахунку між сторонами цього договору має бути еквівалентна 33000 доларів США за курсом продажу, що склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець дня, що передує дню укладання договору.

За п.2.2. договору сторони дійшли згоди, що повна сплата ціни машиномісця здійснюється покупцем шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата ціни машиномісця здійснюється у національній валюті України відповідно до графіку платежів, зазначеному в пункті 2.3 договору, сума чергового платежу повинна бути сплачена за курсом продажу доларів США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець дня, що передує дню оплати покупцем чергового платежу.

Пунктом 2.3. договору визначений графік здійснення відповідачем платежів по сплаті вартості машиномісця.

Зі змісту п. 2.1. договору вбачається, що ціна машиномісця становить не 33000 доларів США, а визначена сумою коштів в національній валюті України (гривні), що на день остаточного розрахунку між сторонами цього договору має бути еквівалентна 33000 доларів США за курсом продажу, що склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець дня, що передує дню укладання договору купівлі-продажу машиномісця.

Деталізація вищевказаного пункту міститься у 2.1.1. договору, відповідно до якого на момент передачі Покупцю у власність машиномісця, сплачена сума грошових коштів за машиномісце повинна становити не менше ніж 268884 грн.

Умови договору купівлі-продажу не містять положень щодо збільшення ціни машиномісця у випадку зростання курсу долару США по відношенню до гривні. За змістом п.п. 2.2., 2.3. договору за умови зростання курсу долару США по відношенню до гривні, виконання графіку платежів дозволяє кредитору раніше отримати всю суму заборгованості, однак не призводить до збільшення ціни договору.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що за умовами договору купівлі-продажу ОСОБА_1 взяла на себе зобов’язання сплатити на користь ТОВ «Батріс» ціну машиномісця в національній валюті України, що дорівнює 33000 доларам США за курсом, що передував дню укладення договору, тобто станом на 27 березня 2013року.

Статтями 526, 530, 610 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.2.3 договору, якщо покупець прострочить оплату ціни машиномісця більше, ніж на 30 календарних днів відповідно графіку, зазначеному у пункті 2.3 договору, він сплачує продавцю за вимогою останнього, штраф у розмірі 40 відсотків від суми договору.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 вересня 2017 року, постановленою у спорі між тими самими сторонами встановлено, що 28 березня 2013 року між ТОВ «Батріс» та ОСОБА_1 було укладено два договори купівлі-продажу машиномісця - № 143 та № 144. За умовами цих договорів машиномісця мають однакову вартість, умови договорів в частині ціни та порядку розрахунків є ідентичними, оплата за ними здійснювалась загальними платежами.

Всього відповідач сплатила ТОВ «Батріс» за двома договорами купівлі-продажу 538 780 грн. 40 коп. або по 269 390 грн. 20 коп. за кожним договором.

Отже, вартість машиномісця № 144, у передбачену п.2.1 договору купівлі-продажу від 28 березня 2013 року розмірі, ОСОБА_1 сплатила в повному обсязі 23 березня 2016 року, в той час як графіком платежів останній платіж необхідно було здійснити у строк до 28 березня 2016 року.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що у період до 04 серпня 2014 року ОСОБА_1 сплачувала періодичні платежі за договором у розмірі, який значно перевищує розмір, встановлений графіком, зазначені обставини під час розрахунку 3% річних позивачем не враховано, розрахунок здійснено виходячи із заборгованості за договором у розмірі 237712 грн., що є невірним з огляду на встановлені судом обставинами, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частиніі.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Батріс» штрафу у розмірі 107 553 грн. 60 коп., 3% річних у сумі 3707 грн. 68 коп. та 1112 грн. 61 коп. судового збору – скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позов у в цій частині.

На підставі ст.. 141 ЦПК України з ТОВ «Батріс» на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати, пов’язані з оплатою судового збору, у розмірі 1223 грн. 21 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, задовольнити.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс» штрафу у розмірі 107 553 грн. 60 коп., 3% річних у сумі 3707 грн. 68 коп. та 1112 грн. 61 коп. судового збору скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс» в цій частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Батріс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані з оплатою судового збору, у розмірі 1223 грн. 21 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 травня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

ОСОБА_4