Рішення № 7421538, 11.01.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

11.01.2010 р.                                                                                 Справа № 19/52

За позовом Відділу управління майном району Тячівської районної ради, м. Тячів

до відповідача Спільного підприємства „Екселент” ЛТД, м. Тячів

про стягнення 14 748 грн. 14 коп., в тому числі 6 374 грн. 78 коп. заборгованості по сплаті орендної плати та 8373 грн. 36 коп. пені (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Габорець Г.В., завідуюча відділом управління майном району Тячівської

районної ради, довіреність № 5159 від 13.11.2008 року

Відповідача – Дебич М.В., директор

СУТЬ СПОРУ: Відділом управління майном району Тячівської районної ради, м. Тячів заявлено позов до відповідача Спільного підприємства „Екселент” ЛТД, м. Тячів про стягнення 102 729 грн. 63 коп., в тому числі 94356 грн. 27 коп. заборгованості по сплаті орендної плати та 8373 грн. 36 коп. пені. Представником позивача у судовому засіданні 16.12.2009 року подано заяву б/н від 16.12.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму 14 748 грн. 14 коп., в тому числі 6 374 грн. 78 коп. заборгованості по сплаті орендної плати та 8373 грн. 36 коп. пені, а також судові витрати.

          У судовому засіданні 16.12.2009 року брали участь представники сторін: від позивача – Габорець Г.В., завідуюча відділом управління майном району Тячівської районної ради, довіреність № 5159 від 13.11.2008 року, від відповідача – Дебич М.В., директор, оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 29.12.2009 року до 10 год. 00 хв.

За клопотанням сторін справу розглянуто у термін, визначений відповідно до ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач просить задоволити позов з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору оренди б/н від 01.06.1993 року, а саме не сплатив своєчасно орендну плату. Крім того, зазначив про те, що згідно договору оренди між СП „Екселент” ЛТД та Відділом управління майном району від 01.06.1993 року було нараховано орендну плату з 01.01.2008 року по 31.05.2009 року в сумі 129064 грн. 73 коп. (відповідно до виставлених рахунків) та залишок заборгованості станом на 01.01.2008 року в розмірі 1825 грн. 53 коп., що разом складає 130890 грн. 26 коп. Орендарем було сплачено суму орендної плати в розмірі 72268 грн. 48 коп. включно з січня 2008 року по травень 2009 року. Залишок суми на сьогоднішній день складає 58621 грн. 78 коп.

Посилається на те, що на момент подання позовної заяви, орендарем (відповідачем) подано висновок аудита про проведення невід’ємних поліпшень орендованого майна на суму 52244 грн. (висновок аудита від 31.12.2008 року). Враховуючи те, що відповідачем в судовому засіданні 16.12.2009 року подано заяву про зарахування суми 52244 грн. в рахунок орендної плати, Відділ управління майном району Тячівської районної ради не заперечує проти зарахування суми 52244 грн. в рахунок погашення заборгованості по сплаті орендної плати. В зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з СП „Екселент” ЛТД залишок суми заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 6374 грн. 78 коп. та пеню в розмірі 8373 грн. 36 коп., а також судові витрати.

Відповідач у судовому засіданні 16.12.2009 року подав суду письмові пояснення б/н від 16.12.2009 року, в яких позовні вимоги визнав частково в розмірі 6374 грн. 78 коп. заборгованості по сплаті орендної плати, однак проти стягнення пені у розмірі 8373 грн. 36 коп. заперечив, обґрунтовуючи тим, що стягнення пені не передбачено умовами договору оренди б/н від 01.06.1993 року.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

Між сторонами спору був укладений договір оренди б/н від 01.06.1993 року. Згідно умов даного договору орендодатель (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в користування майно будинку побуту „Тиса” в м. Тячів, вул. Леніна, 36.

Пунктом 4 договору б/н від 01.06.1993 року передбачено, що орендатор (відповідач) проводить орендні платежі орендодателю (позивачу) в розмірі згідно Закону України „Про оренду майна державних підприємств та організацій”, визначеного Кабінетом Міністрів України та Фондом державного майна України.

Відповідно до пункту 5 договору встановлено, що розміри орендних платежів можуть мінятися за погодженням сторін раз у 5 років. Вони можуть бути переглянуті достроково за вимогою однієї з сторін в розмірі змін встановлених цін і тарифів, передбачених законодавством України, але не можуть перевищувати девальвацію грошової одиниці України на даний період.

Додатковою угодою від 03.06.2007 року до договору оренди б/н від 01.06.1993 року, підписаною та скріпленою печатками обома сторонами, встановлено, що орендна плата, визначена на підставі змін та доповнень до „Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста району” становить за базовий місяць оренди (травень 2007 року) 6225 грн. 50 коп. (в т. ч. ПДВ). Оплата за наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач зобовязання по повній сплаті орендної плати виконав частково. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 6374 грн. 78 коп., відповідачем не заперечується.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 6 374 грн. 78 коп. заборгованості по сплаті орендної плати.

Нарахована позивачем пеня в розмірі 8 373 грн. 36 коп. за прострочення терміну сплати орендної плати стягненню не підлягає, оскільки відповідальність орендаря у вигляді пені договором між сторонами спору не передбачена (ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР).

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 027 грн. 30 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Спільного підприємства „Екселент” ЛТД, м. Тячів, вул. Леніна, 36 (код ЄДРПОУ 13600954) на користь Відділу управління майном району Тячівської районної ради, м. Тячів, вул. Леніна, 30 (код ЄДРПОУ 22106791) суму 6 374 (Шість тисяч триста сімдесят чотири гривень) грн. 78 коп. заборгованості по сплаті орендної плати, а також суму 1 027 (Одна тисяча двадцять сім гривень) грн. 30 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.