Вирок № 74214698, 24.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/8756/15-к

Провадження №1-кп/639/34/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Харків

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

суддів - Чижиченка Д.В., Курила В.О.,

секретаря Кузнецова М.І.,

прокурора Кіріяченко А.В.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, пенсіонера, раніше судимого: 17.06.2002 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.263, ч.3 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі; 28.12.2005 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі; 28.03.2006 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ч.2 ст.263, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 13.07.2009 року звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання; 20.01.2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.263, ч.2 ст.185, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.3 ст.357, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, 20.10.2011 року звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання; 22.08.2012 року Московським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185, ст.395, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 01.09.2015 року звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання; 04.12.2015 року Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, 18.01.2018 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України,

встановила:

ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно вчинив злочини проти власності, за наступних обставин.

ОСОБА_3, 09 вересня 2015 року, приблизно о 18 годині проходив поблизу квартири № АДРЕСА_2, де проживає раніше йому невідома ОСОБА_4

Саме в той час у нього виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння будь-яким майном, яке знаходилось у вказаній квартирі.

ОСОБА_3, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна з проникненням до житла, проник через відкриті двері, залишені необачно ОСОБА_4, до приміщення зазначеної квартири і, суб’єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, з корисливих мотивів, таємно викрав обігрівач «Element» CWH-4020 LT.

Після цього ОСОБА_3, звернувши на свою користь викрадене майно, яке належало ОСОБА_4, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 410 гривень, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 4115 від 28.09.2015р.

Крім того ОСОБА_3, 12 вересня 2015 року, приблизно о 22 годині проходив поблизу домоволодіння № 34 по вул. Комсомольське Шосе м. Харкова, де проживає раніше йому невідомий ОСОБА_5

Саме в той час у нього виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння будь-яким майном, яке знаходилось на території вказаного домоволодіння.

При цьому ОСОБА_3, відчуваючи безкарність за раніше скоєний злочин із корисливих мотивів, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна з проникненням у сховище, яким є огороджена територія зазначеного домоволодіння, переліз через паркан та проник таким чином на територію двору, а потім, суб’єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав електричний мідний кабель ВВГ 2x1,5 мм2 довжиною 100 метрів, який лежав на землі поблизу тентової палатки.

Після цього ОСОБА_3, звернувши на свою користь викрадене майно, яке належало ОСОБА_5, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 723 гривень, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 4116 від 24.09.2015р.

Крім того ОСОБА_3, 14 вересня 2015 року, приблизно об 11 годині проходив поблизу домоволодіння № 22 по вул. С. Разіна м. Харкова, де проживає раніше йому невідома ОСОБА_6

Саме в той час у нього виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння будь-яким майном, яке знаходилось в будинку вказаного домоволодіння.

ОСОБА_3, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на викрадення чужого майна з проникненням у житло, а саме в будинок, який розташований на території зазначеного домоволодіння, переліз через паркан, після чого ліктем руки розбив скло рами вікна, відкрив двері та проник до житлового приміщення будинку, звідки діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, таємно викрав кухонну мийку марки «IMPERIAL» моделі 50-50 0,6 satin, яка стояла у кутку будинку.

Після цього ОСОБА_3, звернувши на свою користь викрадене майно, яке належало ОСОБА_6, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 510 гривень, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 4114 від 24.09.2015р.

Крім того ОСОБА_3, 16 вересня 2015 року, приблизно о 22 годині проходив поблизу домоволодіння № 27 по вул. Рабкорівська м. Харкова, де проживає раніше йому невідома ОСОБА_7

В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння будь-яким майном, яке знаходилось в сараї вказаного домоволодіння.

ОСОБА_3, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з проникненням у приміщення сараю, розташованого на території домоволодіння ОСОБА_7 С.1., переліз через паркан, а потім підійшов до сараю та через незаперті вхідні двері проник в його середину. Надалі він, суб’єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, таємно викрав тачку «ТС- 031 Пл», вартістю 833 гривні, а також металеву драбину та гумовий шланг для поливу, довжиною 30 метрів, вартість яких в ході досудового розслідування не встановлена.

Після цього ОСОБА_3, звернувши на свою користь викрадене майно, яке належало ОСОБА_8, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_3, завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 833 гривень, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 4131 від 25.09.2015р.

Крім того ОСОБА_3, 22 вересня 2015 року, близько 18-10 год., проходив поблизу домоволодіння № 5 по вул. Цурюпи в м. Харкові, де працює та має у власності кіоск раніше йому невідома ОСОБА_9

В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у приміщення кіоску.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у приміщення кіоску ФОП «Лініцька», використовуючи в якості знаряддя злочину, знайдений ним біля будинку 9 по вул. Цурюпи м. Харкова ніж, ОСОБА_3 безперешкодно проник через відкриті двері до технічного приміщення вказаного кіоску, та переконавшись, що власник кіоску ФОП «Лініцька», ОСОБА_9 перебуває в приміщенні одна, дістав з кишені брюк ніж, який взяв у праву руку, став перед нею та почав демонструвати ніж, погрожуючи ним ОСОБА_9, після чого наказав потерпілій віддати йому грошові кошти.

ОСОБА_9 сприймаючи злочинні дії нападника ОСОБА_3, як реальну загрозу для свого життя та здоров’я, перебуваючи під психологічним тиском, схопила табурет, який знаходився у приміщенні кіоску та почала розмахувати, виштовхуючи нападника з приміщення кіоску, у зв’язку з чим ОСОБА_3 розгубився та схопивши с полиці коробку цукерок «Тофіта», з місця скоєння злочину зник, звернувши викрадене майно на свою користь.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_3, завдав ФОП «Лініцькій» матеріальної шкоди на суму 165 гривень 30 копійок, що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № 4257 від 28.09.2015р.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що до встановлених судом обставин вчинених ним злочинів йому добавити нічого, від дачі пояснень по справі відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

Потерпіла ОСОБА_9 пояснила суду, що 22 вересня 2015 року, близько 18 години, вона перебувала у належному їй кіоску, розташованому поблизу домоволодіння № 5 по вул. Цурюпи в м. Харкові, де здійснює торгівлю харчовими продуктами.

В цей час через двері до технічного приміщення вказаного кіоску зайшов чоловік, який дістав з кишені брюк ніж та погрожуючи ним наказав їй віддати йому наявні в неї гроші. Вона дуже злякалася, схопила табурет, який знаходився у приміщенні кіоску та почала ним розмахувати, виштовхуючи чоловіка з приміщення кіоску. Цей чоловік схопив с полиці коробку цукерок «Тофіта» та побіг з кіоску, після чого вона звернулась із відповідним повідомленням до міліції. Будь – яких претензій до обвинуваченого не має, просить призначити ОСОБА_2 суворе покарання.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, будь – яких претензій до обвинуваченого не мають.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєних злочинах та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, з урахуванням поданих потерпілими заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_9 та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого та щодо судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз’яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочини, передбачені ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, з проникненням у житло та у сховище, та ч.3 ст.187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з проникненням до приміщення.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він із повною середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, є пенсіонером, місця реєстрації не має, має тимчасове місце проживання в м. Харкові, за яким характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий за вчинення корисних злочинів, судимість не погашена у встановленому законом порядку, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на час судового розгляду справи відбуває покарання в місцях позбавлення волі за попереднім вироком суду, за місцем відбування покарання характеризується задовільно, згідно довідки МСЧ ДУ «ХУВП №27» страждає на ряд хронічних захворювань.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання ОСОБА_3, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, колегія суддів виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, їх кількість, наявність пом’якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, у зв’язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі за санкціями ч.3 ст.187 та ч.3 ст.185 КК України, яке наближене до мінімального строку покарання, що є необхідним й достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно абзацу 2 пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покаранім» №7 від 24.10.2003 року, за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

При цьому суд враховує, що оскільки ОСОБА_3 був засудженим вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.01.2018 року, а інкриміновані злочини за ч.3 ст.185 та ч.3 ст.187 КК України скоїв до винесення зазначеного вироку, тому суд остаточно призначає обвинуваченому покарання відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за попереднім вироком, більш суворим знову призначеним покаранням.

До набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Потерпілими цивільні позови по кримінальному провадженню не заявлені.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Відшкодування судових витрат, вартості проведення експертних досліджень по справі, колегія суддів, відповідно до вимог ст.100 КПК України покладає на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.349, 369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ч.3 ст.187 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_2 покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.01.2018 року, більш суворим знову призначеним покаранням - у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань №27».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 26.09.2017 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015) з 22.09.2015 року, з моменту фактичного затримання, по 25.05.2017 року включно, до моменту зміни запобіжного заходу, обвинуваченому ОСОБА_2 зарахувати в строк покарання строк попереднього ув’язнення, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув’язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №2046-УІІІ від 18.05.2017) з 26.09.2017 року до набрання вироком законної сили, обвинуваченому ОСОБА_2 зарахувати в строк покарання строк попереднього ув’язнення, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув’язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави – 1841 гривню 40 коп., в якості судових витрат за проведення експертиз, які перерахувати на р/р 31419544700005, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, ОСОБА_3, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий - суддя Федюшин М.В.

судді - Чижиченко Д.В.

ОСОБА_10