Ухвала суду № 74214153, 22.05.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

Суддів - Збитковської Т.І, ОСОБА_1І, ОСОБА_2

За участю секретаря судового засідання – Міщук Л.А.

Прокурора – Журавського В.В.

Представника апелянта – адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу представника ТзОВ “Рівненський асфальтний завод” – адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 19 квітня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017180000000259,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5І, погодженого прокурором, про накладення арешту на споруду з виготовлення асфальту, обладнання і механізми для виготовлення асфальтобетонних сумішей, що перебувають у приватній власності ТзОВ “Рівненський асфальтний завод” ( код ЄДРПОУ: 40292064, адреса: с. Нова Любомирка вул. Промислова 4 Рівненський район Рівненська область), шляхом заборони відчуження, розпорядження, а також вчинення дій щодо демонтажу, розкомплектування обладнання та його вивезення з території підприємства.

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017180000000259, внесеного до ЄРДР 01 грудня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, у якому встановлено, що ТОВ “НВП Шляхбуд” та інші будівельні організації для виконання робіт по капітальному ремонту доріг фактично замовляло асфальтобетонну суміш у ТзОВ “Рівненський асфальтний завод”, котра виготовлялась та доставлялась на об’єкти безпосередньо з асфальтного заводу вказаного товариства, і яка не відповідає вимогам діючим ДБН, ДСТУ та іншим нормативним документам, наслідком чого є завищення вартості виконаних робіт на бюджетних об’єктах.

У поданій апеляційній скарзі представник ТзОВ “Рівненський асфальтний завод” – адвокат ОСОБА_4 зазначає, що судом безпідставно, з порушеннями вимог КПК України, накладено арешт на майно, яке, на його думку, не підпадає під ознаки, передбачені ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки у даному кримінальному провадженні вказане товариство не має статусу ні обвинуваченого, ні потерпілого, а також залишено поза увагою господарську діяльність ТОВ “Рівненський асфальтний завод”, яке будь-яких взаємовідносин із юридичними особами, що фігурують у даному кримінальному провадженні, не має. Просить скасувати ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 19 квітня 2018 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 про накладення арешту, а також поновити строк на апеляційне оскарження, пропущений з поважної причини, оскільки розгляд клопотання 19 квітня 2018 року відбувся у відсутність представника ТзОВ “Рівненський асфальтний завод”, а копію ухвали отримано лише 25 квітня 2018 року.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта - адвоката ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора щодо залишення ухвали без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянту підлягає поновленню, а апеляційна скарга представника ТзОВ “Рівненський асфальтний завод” – адвоката ОСОБА_4 – відхиленню.

Як слідує з матеріалів провадження, апеляційна скарга на увалу слідчого судді від 19 квітня 2018 року подана 26 квітня 2018 року, однак, оскільки клопотання слідчого розглянуте за відсутності представника ТзОВ “Рівненський асфальтний завод”, копію ухвали яким отримано лише 25 квітня 2018 року, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, як пропущений з поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Як вбачається із клопотання слідчого, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12017180000000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, встановлено, що службові особи будівельних організацій ПВК “Фіалка”, ТОВ “Стиль-Декор”, ТОВ “НВП Шляхбуд”, ТОВ “Укрбудреммонтаж інжиніринг” та ТзОВ “Рівненський асфальтний завод”, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, привласнюють бюджетні кошти при проведенні капітальних поточних ремонтів автомобільних доріг та вулиць на території Рівненської області, використовуючи асфальтобетон, що не відповідає вимогам проектно-кошторисної документації і нормам ДБН, ДСТУ, ГОСТ, СНиП, ТУ.

Також встановлено, що ТзОВ “Рівненський асфальтний завод” вживаються заходи щодо демонтажу та вивезення обладнання і устаткування, що знаходиться на території асфальтного заводу в с. Нова Любомирка вул. Промислова 4 Рівненського району Рівненської області, та використовується для виготовлення асфальтобетонних сумішей.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дослідив наявні в матеріалах судового провадження дані та врахував правові підстави для арешту майна, зокрема, існування розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, і з метою не відчуження, знищення речових доказів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, на момент розслідування кримінального провадження прийняв правомірне рішення, яким ТзОВ “Рівненський асфальтний завод” не позбавлений ні права власності, ні користування своїм майном до скасування арешту майна у встановленому законом порядку.

При апеляційному розгляді встановлено, що арешт майна у даному провадженні не перешкоджає здійсненню ТзОВ „Рівненський асфальтний завод” господарської діяльності, оскільки і споруда з виготовлення асфальту, і обладнання для виготовлення асфальтобетонних сумішей працюють у встановленому режимі, а робітники не позбавлені робочих місць, що не знайшло заперечень і з боку представника апелянта.

За таких обставин колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Поновити представнику ТзОВ “Рівненський асфальтний завод” – адвокату ОСОБА_4 пропущений строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 19 квітня 2018 року про накладення арешту з позбавленням права на відчуження та розпорядження, а також забороною вчиняти дії щодо демонтажу, розкомплектування обладнання та його вивезення з території підприємства на споруду з виготовлення асфальту, обладнання і механізми для виготовлення асфальтобетонних сумішей, що перебувають у приватній власності ТзОВ “Рівненський асфальтний завод” ( код ЄДРПОУ: 40292064, адреса: с. Нова Любомирка вул. Промислова 4 Рівненський район Рівненська область), залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТзОВ “Рівненський асфальтний завод” – адвоката ОСОБА_4- без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

Т.І. ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_2