Постанова № 74213545, 15.05.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/1139/17 Провадження № 22-ц/795/260/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Губар В. С.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді - Губар В.С.,

суддів - Вінгаль В.М., Онищенко О.І.

із секретарем судового засідання – Шапко В.М.

Позивач – ОСОБА_2

Відповідач – Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2017 року, суддя Ченцова С.М.,; місце ухвалення і дата складання повного тексту: 04 грудня 2017 року, м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним, ОСОБА_2, право на сплату за надані послуги ПАТ «Облтеплокомуненерго» за адресою: АДРЕСА_1, без урахування показників будинкового приладу обліку, починаючи з жовтня 2016 року; зобов'язати ПАТ «Облтеплокомуненерго» нараховувати споживачу ОСОБА_2 оплату за спожиту теплову енергію без сум за показниками будинкового приладу обліку, починаючи з жовтня 2016 року, а також здійснити ОСОБА_2 перерахунок нарахованого платежу за спожиту теплову енергію з жовтня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що він є споживачем послуг ПАТ «Облтеплокомуненерго» та має квартирний лічильник, окрім того будинок обладнаний також будинковим приладом обліку.

Як зазначає позивач, згідно квитанції за спожиту теплову енергію за жовтень 2016 року, крім показників квартирного лічильника, йому була нарахована сума 430,64 грн. за даними будинкового приладу обліку. У зв’язку з чим, ним було подано запит до ПАТ «Облтеплокомуненерго» про надання інформації щодо правових підстав при встановленні в жовтні 2016 року розміру оплати за даними будинкового лічильника, детальний порядок обчислення платежу у розмірі 430,64 грн. та зазначити всі складові та їх розмір для обчислення платежу за даними будинкового лічильника. З отриманої позивачем ОСОБА_2 відповіді ПАТ «Чернігівобленерго» від 04.01.2017 року № 20-т вбачається, що виконавець поклав на позивача також сплату частини нерозподіленої теплової енергії за показниками будинкового приладу обліку.

Позивач вважає невизнання відповідачем права позивача на сплату за послуги тільки за показниками квартирного лічильника з жовтня 2016 року протиправним.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що в сторонами не заперечувався той факт, що в багатоквартирному будинку відсутні суб’єкти господарювання, помешкання з індивідуальним опаленням, а також те, що не всі житлові квартири обладнані приладами обліку витрат теплової енергії на опалення, а тому апелянт вважає, що зазначені факти доказуванню не підлягають на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано не застосовано до спірних правовідносин п. 1.4 Методики, який не дозволяє відповідачу окреме виставлення споживачу кількості теплової енергії на палення місць загального користування.

Апелянт посилається, що відповідачем ПАТ «Чернігівобленерго» не надано доказів про здійсненням заходів з утеплення місць загального користування будинку № 74 по вул. Незалежності в м. Чернігові протягом 2016-2017 років.

Наявна в матеріалах справи копія акту стану готовності теплового господарства житлового будинку № 74 по вул. Незалежності в м. Чернігові до роботи в опалювальний період 2016-2017 роки, на думку апелянта, не є доказом здійснення балансоутримувачем будинку заходів щодо утеплення місць загального користування, оскільки в акті така інформація відсутня.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Чернігівобленерго» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, а рішення суду першої інстанції – без змін, посилаючись на помилкове розуміння позивачем положення п. 1.4 Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опаленн6я місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, оскільки суперечить вимогам ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 360 ЦК України, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», п. 6 ч. 1 ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно положень яких місця загального користування багатоквартирних будинків є спільною сумісною, неподільною власністю всіх мешканців будинку і всі споживачі зобов’язані утримувати свою власність і сплачувати за надані послуги з централізованого опалення як квартир, так і місць загального користування.

Апелянт ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з»явився, про час і місце розгляду справи належним чином сповіщений, що документально підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. А тому, оскільки, відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, та враховуючи положення ст.ст. 130, 131 ЦПК України, апеляційний суд ухвалив розглядати справу у відсутність учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Чепрнігівобленерго», обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на опалення місць загального користування мають нести усі мешканці будинку, а не лише ті, у кого відсутні індивідуальні прилади обліку, а тому суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо нарахування позивачу витрат та оплати теплової енергії з урахуванням показань як будинкового так і квартирного, із зазначенням зафіксованої та розрахованої кількості та сум до сплати у платіжній квитанції

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, враховуючи наступне.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення частин 1 та 2 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено наступне.

На підставі укладеного з ПАТ „Облтеплокомуненерго” договору від 17 лютого 2011 року ОСОБА_2 є споживачем послуг з централізованого опалення та водонагрівання в квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 38-39).

Апеляційним судом встановлено, що будинок № 74 по вул. Незалежності в м. Чернігові обладнано будинковим засобом обліку теплової енергії ( а.с.43), а в квартирі № 169 цього будинку встановлено прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом прийняття в експлуатацію вузла обліку теплової енергії (а.с.46).

Порядок обліку та оплати послуг з централізованого опалення визначений Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до п. 8 Договору про надання послуг з централізованого опалення та водо нагрівання, плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно п.п.10-13 Правил надання послуг з цен6тралізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

Відповідно п. 28 Правил споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядок визначення витрат теплової енергії на опалення МЗК у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами встановлений Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженою наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 (далі Методика).

Згідно п. 1.4 Методики кількість теплової енергії на опалення МЗК окремо не визначається, а входить до загальної кількості теплової енергії, виставленої для плати за опалення у разі, якщо в багатоквартирному будинку незалежно від наявності або відсутності загальнобудинкового обліку теплової енергії відсутні суб’єкти господарювання, помешкання з індивідуальним опаленням, усі житлові квартири не обладнані приладами обліку витрат теплової енергії на опалення.

Пунктом 2.1.4 Методики передбачено, що у разі часткового оснащення приміщень споживачів приладами обліку теплової енергії та відсутності приладів обліку теплової енергії на МЗК витрати теплової енергії на опалення МЗК визначаються розрахунком як сума кількості теплової енергії на опалення окремого приміщення МЗК та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі.

Відповідно до п. 12 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

Згідно акту стану готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період 2016-2017 років будинок № 74 по вул. Незалежності в м. Чернігові був готовий до опалювального періоду 2016-2017 роки ( а.с.21).

ПАТ «Облтеплокомуненерго», визначаючи ОСОБА_2 кількість теплової енергії на опалення МЗК за період з 12 жовтня 2016 року по 03 квітня 2017 року та розраховуючи розмір оплати, керувалось п.п. 10, 12 Правил та п. 2.1.4. Методики, про що зазначалось відповідачем і підтверджується письмовими доказами, зокрема, квитанціями за надані послуги ПАТ «Облтеплокомуненерго» по особовому рахунку позивача, довідкою про тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарчої води для населення по ПАТ «ЧЕрнігівобленерго» (а.с. 22-28, 40).

Як встановлено судом першої інстанції, що не заперечувалось сторонами і в ході апеляційного розгляду, в будинку 74 по вул. Незалежності в м. Чернігові певна кількість квартир, в тому числі і квартира позивача, обладнана приладами обліку витрат теплової енергії на опалення.

Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що кількість теплової енергії місць загального користування необхідно визначати окремо кожному споживачу, оскільки витрати на опалення місць загального користування мають нести всі мешканці будинку, а не лише ті, у кого відсутні індивідуальні прилади обліку теплової енергії.

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог, враховуючи, що розрахунок вартості за надані послуги ПАТ «Чернігівобленерго» здійснені із застосуванням формули, передбаченої п. 2.1.4 Методики.

Належних та допустимих доказів на спростування вказаних розрахунків позивачем ОСОБА_2 не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду.

Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і їм надана вірна юридична оцінка.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 38, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:Судді:

Повний текст постанови складено 21 травня 2018 року.