YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Полтавська область

/

Київський районний суд м. Полтави

Вирок № 74212596, 24.05.2018, Київський районний суд м. Полтави

Дата ухвалення

24.05.2018

Номер справи

552/551/17

Номер документу

74212596

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ПРОКУРАТУРА

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/551/17

Провадження № 1-кп/552/35/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Куліша Ю.В.,

при секретарі Жовтяк М.О

за участю прокурора - Чорнорука А.А.,

захисника - адвоката Білокінь А.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015170000000774 від 22.10.2015 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Дубрівка Дубенського району Рівненської області, громадянки України, освіта вища, тимчасово не працюючої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_3 раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з обвинувальним актом, органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що вона під час виконання обов'язків директора Державного підприємства «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) № 22-дп від 30.06.2015 року, тобто обіймаючи посаду пов'язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в липні 2015 року в робочий час у службовому кабінеті ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за адресою: м. Полтава, вул. Крамського, 9, під час обговорення з директором АОПП «Великосорочинське» ОСОБА_3 термінів виконання робіт по виготовленню технічної та проектних документації на замовлення АОПП «Великосорочинське», значна кількість яких перебувала на виконанні у ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», з метою отримання неправомірної вигоди, шляхом використання наданих їй повноважень, повідомила ОСОБА_3 про великі обсяги проведення робіт на його замовлення, пов'язаних з виготовленням значної кількості друкованого матеріалу та потребу в розширенні матеріальної бази, а саме - засобів друку, без яких буде складно виготовити такий обсяг замовлень та потягне за собою великий термін їх виконання, при цьому надавши технічні характеристики техніки, її модель та марку.

За таких обставин ОСОБА_3, розуміючи, що без ненадання вказаної речі іншим чином неможливо було б отримати технічні документи в установлені законом терміни, погодився на надання неправомірної вигоди ОСОБА_2 у вигляді товарно-матеріальних цінностей.

22 липня 2015 року АОПП «Великосорочинське» через ТОВ «РОЗЕТКА.УА», відповідно до рахунку-фактури № СФ-0210628, здійснило замовлення на придбання принтера «Konika Minolta Bizhub 185 (AOXY 026)» вартістю 6249,49 грн. у відповідності до заявлених вимог ОСОБА_2 стосовно моделі товару та кабель «TechLink USB O-USB(B) 2m (525642)» вартістю 83,33 грн., всього, у тому числі з ПДВ, на загальну суму 7599,00 грн.

23.07.2015 року АОПП «Великосорочинське», відповідно до платіжного доручення № 2146 на адресу отримувача ТОВ «РОЗЕТКА.УА», здійснило оплату в сумі 7599,00 грн. з призначенням платежу: за принтер «Копіка Minolta», кабель по рахунку № СФ-0210628 від 21.07.2015 року.

В подальшому, 27.07.2015 року ОСОБА_2, виконуючи обов'язки директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», перебуваючи в ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за місцем його фактичного знаходження за адресою: м. Полтава, вул. Крамського, 9, будучи службовою собою, діючи з прямими умислом та корисливою метою, одержала замовлення від директора Аграрного орендно-приватного підприємства «Великосорочинське» ОСОБА_3 як неправомірну вигоду у вигляді принтера «Konika Minolta Bizhub 185 (AOXY 026)» та кабель «TechLink USB O-USB(B) 2m (525642)», відповідно до замовлення № РО3501657891 від 27.07.2015 року видане на ім'я покупців: Великосорочинське АО ПП та ОСОБА_2. Ринкова вартість принтера «Konika Minolta Bizhub 185 (AOXY 026)» та кабелю «TechLink USB O-USB(B) 2m (525642)», згідно експертного висновку про вартість майна від 23.11.2016 року становить 8100 грн., яку остання отримала для себе за вчинення дій з використанням службового становища, спрямованих на прискорення термінів виконання землевпорядних робіт на замовлення АОПП «Великосорочинське».

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 02.08.2016 року будучи службовою особою, виконуючи обов'язки директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», діючи повторно, в службовому кабінеті директора ДП Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за адресою: м. Полтава, вул. Крамського, 9, з корисливих мотивів, з використанням свого службового становища, у розмові із ОСОБА_4, який діяв за проханням ОСОБА_5, що виступав в інтересах ОСОБА_6, та у якого існували договірні зобов'язання між ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, за прискорення термінів усунення недоліків по технічній документації на замовлення ОСОБА_6, по якій вони сплинули, а також з метою уникнення укладення додаткової угоди з ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», яка передбачає собою додаткову оплату грошових коштів на виконання проектно-вишукувальних робіт, у ОСОБА_2 виник умисел на отримання неправомірної вигоди, шляхом використання наданих їй повноважень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 запевнила ОСОБА_4, що для оформлення ОСОБА_6 документів по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, а також усунення наявних недоліків у документації без зайвих затрат, необхідно придбати картридж для принтера.

А у разі надання їй вказаних матеріальних благ, всі недоліки по технічній документації на ім'я ОСОБА_6 будуть усунені в тижневий строк.

За таких обставин, з метою подальшого визначення щодо надання вказаній службові особі - ОСОБА_2 матеріальних благ за вчинення дій на користь ОСОБА_6, ОСОБА_4 здійснив телефонний дзвінок на адресу ОСОБА_5. який діяв в інтересах ОСОБА_6, та передав розмову з ОСОБА_2 Після чого, отримавши від ОСОБА_7 згоду на надання неправомірної вигоди ОСОБА_2 у вигляді товарно-матеріальних цінностей повідомив про це останню. Після розмови, ОСОБА_2 надала ОСОБА_4 заздалегідь приготовлений рахунок-фактуру № СФ-0000395 від 27.07.2016 року на придбання струменевого картриджа «ink Cart. HP С4913А № 82 Yellow DesignJet 500/800» в кількості 1 шт у постачальника: приватне підприємство «НЕО».

02.08.2016 року ОСОБА_4 у центральному офісі Полтавського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Полтава, відповідно до меморіального ордеру №@2PL382410, здійснив оплату рахунку через касу в сумі 1303,42 грн., з призначенням платежу: «оплата згідно рахунку СФ-0000395 від 27.07.2016 року, ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний і інститут землеустрою».

10.08.2016 року ОСОБА_2 за місцем знаходження ПП «НЕО», за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 32, на підставі видаткової накладної № PH-0000211 від 10.08.2016 р. особисто отримала предмет неправомірної вигоди у вигляді картриджа «ink Cart. HP С4913А № 82 Yellow DesignJet 500/800».

Як факт прийняття неправомірної вигоди від ОСОБА_4 у вигляді картриджа «ink Cart. HP С4913А № 82 Yellow DesignJet 500/800» та виконання умов прийняття даної неправомірної вигоди, на адресу ОСОБА_6 був підготовлений лист за підписом виконуючої обов'язки директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_2 за № 01-16/3054 від 17.08.2016 року щодо усунених недоліків та долучених необхідних документів.

Ринкова вартість струменевого картриджа «ink Cart. HP С4913А № 82 Yellow DesignJet 500/800», згідно експертного висновку про вартість майна від 23.11.2016 р., становить 1225,00 грн., який ОСОБА_2 отримала для себе за вчинення дій з використанням службового становища, в інтересах третьої особи - ОСОБА_6.

Прокурор в судових дебатах підтримав висунуте ОСОБА_2 обвинувачення, вважаючи достатніми для його підтвердження докази, які надані стороною обвинувачення та які досліджувалися у судовому засіданні, а саме:

Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_12,

-витяг з єдиного реєстру досудового розслідування, за № 12015170000000774 від 22.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України стосовно ОСОБА_2.(т. 1 а.с. 157-162;

-протоколи за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 29.10.2015 року (т. 1 а.с. 170-200)

-протокол обшуку приміщення ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 30.06.2016 року в ході якого було вилучено документи, договори та акти виконаних робіт за період 2013 -2016 роки (т. 1 а.с. 209-214)

-статут ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 224-238)

-наказ ДП«Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 30.06.2015 року за № 22 - дн про покладення на ОСОБА_2 обов'язків директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 239)

-посадова інструкція заступника директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 240)

- протокол обшуку приміщення ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 20.10.2016 року в ході якого було вилучено документи за 2015-2016 роки (т. 1 а.с. 246-257, т. 2 а.с. 1-8)

-протокол обшуку приміщення ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 24.10.2016 року в ході якого було вилучено принтер та кабель (т. 2 а.с. 34-40)

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 13.12.2016 року проведеного у Полтавській філії ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» в результаті якого було вилучено копії документів на ім'я ОСОБА_4 та копія квитанції про оплату на користь ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 2 а.с. 48-55)

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 11.01.2017 року проведеного у ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»» в ході якого отримано копії технічної документації на квартиру за адресою АДРЕСА_1, і встановлено право власності за ОСОБА_2 та її членами сім'ї (т. 2 а.с. 59-70)

-документи на придбання картриджу від ПП «Нео» (т. 2 а.с. 72-79)

-протокол огляду від 28.09.2016 року відеозапису з камери відеоспостереження магазину ПП «Нео» (т.2 а.с. 80-82)

-експертний висновок про вартість майна №750 від 23.11.2016 року, проведений ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», щодо вартості принтера та картриджа (т.2 а.с. 87-97)

-копія заяви ОСОБА_3 про вчинення злочину від 16.01.2017 року, яка зареєстрована 17.01.2017 року

-протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 18.01.2017 року (т. 2 а.с. 107-111)

-копії документів ПП «Великосорочинське» щодо придбання принтера (т, 2 а.с. 112-121)

-копія заяви ОСОБА_5 про вчинення злочину від 16.01.2017 року, яка зареєстрована 17.01.2017 року (т. 2 а.с. 126)

-договір №474 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.08.2012 року між ОСОБА_6 та ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» а також додатки до нього (т. 2 а.с. 131-148)

-протокол огляду від 25.01.2017 року документів - договір №474 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.08.2012 року між ОСОБА_6 та ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» а також додатки до нього (т. 2 а.с. 149)

-інформація щодо руху коштів ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за період з 21.07.2015 року по 22.07.2015 року та 02.08.2016 року (т. 2 а.с. 152-157)

-протокол про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 11.10.2016 року (т. 2 а.с. 203-222)

-протокол про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 30.12.2016 року (т. 2 а.с. 223-238)

-протоколи про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 01.12.2016 року (т. 2 а.с. 239-272)

Суд, розглядаючи кримінальне провадження, та зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, а також виконання процесуальних обов'язків, - прийшов до наступних висновків.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом..

Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Таким чином, обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні

Згідно зі статтею 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту; суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За інкримінованою ч. 1 та ч. 3 ст.368 КК України суб'єктом даного злочину може бути службова особа. Так, на підставі наказу № за № 22 - дп від 30.06.2015 року ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на обвинувачену ОСОБА_2 покладено обов'язки директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Обов'язковою ознакою інкримінованого злочину є його предмет неправомірна вигода. Під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Об'єктивна сторона даного злочину характеризується декількома обов'язковими ознаками, які пов'язані між собою, а саме: - прийняття пропозиції, обіцянки, або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи;

- за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Цей злочин вважається закінченим з моменту коли той, хто пропонує неправомірну вигоду та той, кому її пропонують, доходять певної домовленості про умови та способи реалізації їх «спільного плану». Особливістю даного злочину є те, що неправомірна вигода пропонується, обіцяється за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто пропонує або обіцяє, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Дотримуючись вимог вказаних вище норм матеріального та процесуального законів при розгляді даного кримінального провадження суд, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 3 ст. 368 КК України не доведено, оскільки із наданих стороною обвинувачення доказів не вбачається, що вона отримувала неправомірну вигоду для себе чи третьої особи.

Так, допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2, визнаючи, що отримувала 27.07.2015 року від ПП «Великосорочинське» принтер та 10.08.2016 року картридж до принтера від ОСОБА_4 винною себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.3 ст.368 КК України не визнала та пояснила наступне.

Так, з 01.07.2015 року вона була призначена виконуючою обов'язки директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». При цьому на підприємстві була велика заборгованість по заробітній платі, комунальних платежах та сплаті податків. Перебуваючи в липні місяці 2015 року у відрядженні у Миргородському районі Полтавської області вона зустрілася з директором АОПП «Великосорочинське» ОСОБА_3, з яким перебувала у добрих стосунках та поскаржилася на скрутне матеріальне становище Інституту і відсутність необхідної для роботи копіювальної техніки. Тоді він повідомив, що його підприємство може придбати для Інституту, як спонсорську допомогу потрібний для роботи ксерокс та попрохав щоб вона надала йому рахунок-фактуру на потрібний ксерокс, а вони проведуть оплату. Після чого, порадившись з керівником групи автоматизованих систем ОСОБА_8, вона передала АОПП «Великосороченське» рахунок-фактуру на придбання принтеру «Konika Minolta». Після чого, його було оплачено та передано в користування інституту. Також зазначила, що будь-яких домовленостей з ОСОБА_3 про прискорення виконання робіт по виготовленню документації не було, оскільки всі договори та роботи по АОПП «Великосорочинське» були виконані інститутом ще до квітня 2015 року. На момент придбання АОПП «Великосорочинське» принтера для Інституту та після цього на виконанні будь-яких договорів із зазначеним підприємством у Інституті не було. Після придбання та до моменту його вилучення принтер весь час перебував у кабінеті ОСОБА_8 та він був відповідальним за його використання виключно в службових інтересах для виготовлення документації. Також розповіла, що ще у 2013 році згідно договору Інститутом було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_6 Після чого, лише через три роки ОСОБА_6 звернувся до Полтавського обласного «держгеокадастру» для затвердження документації. Але оскільки за цей час змінилося законодавство, що регулює земельні правовідносини, в обласному держгеокадарстрі було виявлено недоліки документації щодо усунення яких останній знову звернувся до Інституту. Влітку 2016 року керівник групи автоматизованих систем ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_2, що на принтері «Konika Minolta» закінчується картридж жовтого кольору, у зв'язку з чим вона розпорядилася взяти рахунок-фактуру на придбання потрібного картриджа. Коли до них в інститут прийшов раніше незнайомий ОСОБА_4 та повідомив, що його попрохав ОСОБА_5 дізнатися про усунення недоліків у проектній документації ОСОБА_6, ОСОБА_2 в присутності працівника, яка виготовляла, а в подальшому усувала недоліки зазначеної документації ОСОБА_10, звернулася до ОСОБА_4 з проханням оплатити рахунок-фактуру на суму близько 1300 грн. на придбання для Інституту картриджу. Після чого ОСОБА_4 в їх присутності зателефонував ОСОБА_5 та отримавши згоду останнього, того ж дня здійснив його оплату. Через кілька днів ОСОБА_2 зайшла до магазину «НЕО», де забрала зазначений картридж. Наполягає на тому, що як принтер так і картридж є спонсорською допомогою, які придбавалися виключно для виробничих потреб Інституту, а не для її власних потреб.

Для підтвердження доводів обвинувачення прокурор у судовому засіданні покликався на показання свідків, свідчення яких, на його думку, викривають ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину, однак суд заслухавши їх показання, прийшов до висновку, що вони не доводять обставин пред'явленого в обвинувальному акті обвинувачення.

Так, допитані в судовому засіданні свідки сторони обвинувачення, зокрема, заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_5 суду пояснили:

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив наступне, що він є директором АОПП «Великосорочинське» і що з ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» його підприємство співпрацює близько 5 років з приводу виготовлення проектної документації. Так, в липні 2015 року він зустрівся з ОСОБА_2 яка повідомила про скрутне матеріальне становище Інституту, яким на той час вона керувала, та відсутність належної оргтехніки, а саме принтера для виробничих потреб. На що він сказав, щоб ОСОБА_2 надала рахунок-фактуру і його підприємство оплатить та передасть Інституту принтер. Що вони і зробили. При цьому будь-яких обіцянок з боку ОСОБА_2 за придбання принтера для Інституту не було. Також зазначив, що принтер він придбав виключно для покращення матеріальної бази Інституту. Придбання принтера ні яким чином не вплинуло на строки виготовлення документації Інститутом та виконання договорів.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив наступне, що ОСОБА_6 є його вітчимом, якому він допомагав оформити земельний пай. На початку серпня 2016 року він попросив свого знайомого ОСОБА_4, який їхав до Полтави, зайти до проектного інституту та занести документацію на земельний пай для усунення недоліків. Після чого, йому з Інституту зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що керівник інституту запропонувала купити картридж до принтера. Він погодився, оскільки вважав це спонсорською допомогою. Особисто з ОСОБА_2 він не спілкувався, будь яких домовленостей не було. Заяву про вчинення злочину написав на прохання працівників поліції

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив показання ОСОБА_13 та пояснив, що на початку серпня 2016 року його знайомий ОСОБА_5 попросив завести документи в Інститут землеустрою. Він віддав документи інженеру ОСОБА_10, яка попросила його пройти з нею до керівника ОСОБА_2 Коли він із ОСОБА_10 зайшли до кабінету ОСОБА_2, остання запитала у нього чи не може він надати допомогу інституту та оплатити картридж. Тоді він зателефонував ОСОБА_5, який погодився на оплату картриджа. Після чого ОСОБА_4 взяв рахунок-фактуру та оплатив картридж. Коли він повернувся додому ОСОБА_5 повернув йому кошти в сумі близько 1300 грн.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є головним бухгалтером АОПП «Великосорочинське» і в липні 2015 року до неї в кабінет зайшов директор підприємства ОСОБА_3 та заніс рахунок-фактуру на придбання принтера Konika Minolta та пояснив, що його необхідно оплатити та передати ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» через погану матеріально-технічну базу. Їх підприємство працювало з Інститутом на протязі тривалого часу і ніяких питань щодо строків виконання договорів не виникало. Придбання принтера для Інституту ні яким чином не вплинуло на строки та якість виконання договорів.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 підтвердили факт придбання принтеру та картриджу на потреби Інституту, а також зазначили, що принтер використовувався в інституті виключно для виробничих потреб.

Таким чином, вказані свідки підтвердили показання обвинуваченої ОСОБА_2 про те, що принтер та картридж були передані Інституту у користування як благодійна допомога. І не передавались у власність чи володіння обвинуваченої ОСОБА_2

Аналізуючи показання допитаних в суді обвинуваченої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вбачається, що як ОСОБА_3 ОСОБА_14 ОСОБА_4 так і ОСОБА_2 не розцінювали факт придбання принтера та картриджа як неправомірну вигоду, оскільки будь-яких домовленостей про прискорення чи першочерговість виконання договорів або вчинення інших дій пов'язаних з використанням ОСОБА_2 службового становища не було.

Про це свідчить і той факт, що ОСОБА_3 у період з липня 2015 року і до 16.01.2017 року та ОСОБА_5 у період з серпня 2016 року і до 16.01.2017 року не звертались до правоохоронних органів із заявами про вимагання від них неправомірної вигоди з боку ОСОБА_2.

Як повідомили в судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що заяви вони подали 16.01.2017 року на прохання працівників правоохоронних органів, коли останні їх викликали для допиту та продемонстрували відеозаписи.

Отже, стороною обвинувачення не встановлено, які умови створила ОСОБА_2 за яких ОСОБА_3 та ОСОБА_5 змушені були погодитись та дати їй неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та інтересів. Також не встановлено, які заходи мали вживатись ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у разі відмови надати неправомірну вигоду. Крім того, органом обвинувачення взагалі не доведено, які саме права і законні інтереси мала намір порушити ОСОБА_2, і які шкідливі наслідки мали настати для ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а також орган обвинувачення не з'ясував чи завдано будь - яку шкоду останнім кримінальним правопорушенням.

Як на основні докази вини обвинуваченої ОСОБА_2, прокурор в судовому засіданні посилався на:

-протоколи за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 29.10.2015 року (т. 1 а.с. 170-200)

-протокол про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 11.10.2016 року (т. 2 а.с. 203-222)

-протокол про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 30.12.2016 року (т. 2 а.с. 223-238)

-протоколи про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 01.12.2016 року (т. 2 а.с. 239-272)

Відповідно до ч.3 ст.246 КПК України, рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках передбачених цим кодексом - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

У відповідності до ст.260 КПК України, аудіо-, відео контроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Отже, вимогами кримінально-процесуального Закону чітко закріплено коло осіб, яким надано право приймати рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до п.3.2. Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 р. №12-рп/2011, аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина і з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Пунктом 3.3 цього ж Рішення закріплено, що оперативно-розшукові заходи можуть проводитися виключно визначеними в Законі державними органами та їх посадовими особами, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у рішенні по справі №671/463/15-к від 16.03.2017 року вбачається, що відповідно до вимог частини другої статті 99 КПК матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону № 2135˗XII, за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. Ці вимоги належать і до фактичних даних, отриманих у ході проведення негласних слідчих дій, проведених в межах оперативно-розшукової справи до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), ˗ це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій. Першим кроком, спрямованим на проведення негласних слідчих дій, є прийняття відповідного рішення прокурором. Прийняття останнього (постанови) є винятковим правом прокурора, що передбачено частиною четвертою статті 246 КПК України. Постанова прокурора про проведення негласних слідчих дій в межах оперативно-розшукової справи має свої особливості: у ній не можуть бути зазначені найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер у зв'язку з невнесенням на цьому етапі відомостей про злочин до ЄРДР.

Пунктом 1 частини сьомої статті 271 КПК на прокурора покладено обов'язок у постанові про проведення зазначеної дії викласти обставини, які свідчать про відсутність під час дії провокування особи на вчинення злочину.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) при вирішенні питання справедливості судового розгляду в цілому враховує, у тому числі, й спосіб отримання доказів. Не виключаючи можливості використання особливих слідчих методів - агентурних методів, що само по собі не порушує права на справедливий судовий розгляд, ЄСПЛ висловив позицію, що у зв'язку з ризиком підбурювання з боку поліції при використанні таких методів, їх використання має бути обмежено чіткими рамками (справа «Раманаускас проти Литви»).

За таких обставин Верховний Суду України сформулював висновок що фактичні дані, отримані в результаті проведення негласних слідчих дій до внесення відомостей до ЄРДР, можуть бути визнані належними та використані як докази, а саме як документи, у кримінальному провадженні за умови, якщо вони були отримані в порядку, передбаченому КПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Прокурор в судовому засіданні не надав суду відомостей, щодо прийняття прокурором рішення про проведення негласних слідчих дій у період 2015 та 2016 років, відповідні постанови про контроль за вчиненням злочину(як того вимагає положення ч. 4 ст. 246 КПК України) суду не надав.

Судом за клопотанням прокурора було направлено запит до апеляційного суду Полтавської області про те, чи надавався дозвіл на проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2

За повідомленням голови Апеляційного суду Полтавської області такий дозвіл надавався у період з 13.07.2016 року на два місяці, та 06.09.2016 року на два місяці. ( т. 4 а.с. 78)

З наведеного вище вбачається, що протоколи за результатами проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_2 від 29.10.2015 року, проведено без дозволу слідчого судді та постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину, а 11.10.2016 року, 01 та 30.12.2016 року без постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину(як того вимагає положення ч. 4 ст. 246 КПК України), а тому судом визнаються ці докази, як такі, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України. За таких обставин вказані докази, у відповідності до положень ст. 87 КПК України, визнаються судом недопустимими доказами, і не можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, оскільки здобуті з порушенням вимог КПК України.

Інші надані прокурором докази такі як :