Вирок № 74211323, 24.05.2018, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/64/18 Справа № 734/2313/17

В И Р О К

іменем України

24 травня 2018 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської у складі:

головуючого судді – Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

прокурора – Авраменка А.А.,

потерпілої – ОСОБА_2,

представника потерпілої – ОСОБА_3,

захисника – ОСОБА_4,

обвинуваченого – ОСОБА_5,

провівши судове засідання в приміщенні Козелецького районного суду Чернігівської області у кримінальному провадженні № 12017270000000388 за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5, 17 червня 2017 року, приблизно о 5 годині, керуючи автомобілем ЗАЗ 210994-20, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Київ - Вишгород - Десна - Чернігів у напрямку від м. Чернігів до м. Київ, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, не вибрав безпечної швидкості руху, на заокругленій ділянці дороги перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїзної частини, та на 83 км + 308 м вказаної автодороги допустив перекидання керованого транспортного засобу.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми: черепно-мозкової травми - забійно-рваних ран обличчя та волосистої частини голови, саден, синців обличчя, крововиливів в шкірні покриви з внутрішньої поверхні потиличної ділянки, лінійних переломів потиличної, лівої тім’яної, лівої скроневої та клиновидної кісток, масивних дифузних субарахноїдальних крововиливів по випуклим поверхням обох півкуль лобно-тім’яних часток з переходом на основу лобних, забитої кори лобних часток по базальній поверхні; закритої травми грудної клітки - прямого перелому грудини в 4-му міжребер’ї, множинних прямих переломів ребер справа по лопатковій та біляхребтовій лініям з крововиливами в м’які тканини навколо переломів, забоїв правої легені; закритої травми живота - гемоперитоніуму, розриву печінки, крововиливів в брижу тонкого кишечника та в клітковину підшлункової залози, множинних саден живота, обох верхніх та обох нижніх кінцівок, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок набряку головного мозку, який виник внаслідок черепно-мозкової травми із субарахноїдальними крововиливами та переломами кісток склепіння та основи черепу, і має прямий причинний зв'язок із настанням смерті останнього.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_5 порушив вимоги підпункту б пункту 2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі пункту 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), пункту 12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001, що стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди, і знаходиться в прямому причинному зв’язку з наслідками, які настали.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково та дав показання, що покійний був його дружини рідний брат. Вони з покійним ОСОБА_6 вирішили відвезти до батюшки синів, щоб позбавити алкогольної залежності. В три ночі до нього заїхав ОСОБА_6 з сином, але його син був п’яний і він не хотів його таким везти, але його вговорили і вони поїхали. За кермом був він. Після того як переїхали перехрестя Козелець-Остер і десь метрів через 100-150 на асфальті ложбина і автомобіль підкинуло, за секунду стало темно і скрежет металу. Потім все зупинилось, автомобіль впоперек дороги лежав на даху, а ОСОБА_6 лежав за декілька метрів від автомобіля. Потім приїхала швидка і працівники ДАІ. Він вину визнає частково, так-як сів за кермо технічно несправного автомобіля. Що автомобіль був несправний, це його припущення. Він перший раз сів за кермо цього автомобіля. Швидкість була десь 80 км/год. Він пропрацював водієм все життя і до цього випадку ДТП не було. Він відсилав 5 тисяч грн. сім’ї загиблого і заплатив 2 тисячі грн. за евакуатор. Шкодує, що так сталося. Просить звільнити його від призначеного покарання по амністії, так-як він є особою пенсійного віку. Позов визнає частково, зокрема не визнає в частині сум на поминальні обіди, пам’ятник не встановлений.

Крім часткового визнання своє вини у скоєному кримінальному правопорушенні обвинуваченим, його вина підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні дала показання, що загиблий був її чоловіком, а обвинувачений її чоловіка сестри чоловік. Її чоловік та обвинувачений вирішили повезти своїх синів до батюшки. Чоловік сказав, що за кермом буде Калач. Син зателефонував і сказав, що біда, батько загинув. Коли вона приїхала на місце ДТП то побачила автомобіль уверх колесами, батько лежав. Дорога в тому місці була хороша, було видно сліди від протектора на правій обочині. Пам'ятник виготовлений, але еще не встановлений. Позов підтримує в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, що потерпіла його мати, а обвинувачений дядько. 17 числа вони виїхали приблизно в три години ночі. Біля п'ятої години ранку доїжджали до смт. Десна, був затяжний поворот, водій чомусь з'їхав на праву обочинуі давай вирулювати, а асфальт був чуть вище обочини і автомобіль кидає вліво і вони цепляють ліву обочину і їх викинуло знову на асфальт, автомобіль перевернувся, багато разів перевертало. Він, як автомобіль зупинився виліз через заднє скло, батько лежав метрів за три від автомобіля без ознак життя. Їхали вони швидко десь в середньому 120 км/год., батько ще йому говорив, що куди ОСОБА_8 летиш. Автомобіль належить Губарю, а він ним користується. Коли вони приїхали до обвинуваченого, щоб їхати до батюшки, то він сказав, що його син п’яний то куди їхати, але батько сказав, раз вирішили то давайте їхати і вони всі поїхали. Обвинуваченого ніхто не примушував сідати за кермо, домовились, що керувати автомобілем буде він.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо- транспортної пригоди від 17.06.2017 року, схеми та фототаблиці до нього, було оглянуто, схематично зафіксовано та сфотографовано в денний час за природнього освітлення місце ДТП на автодорозі Київ-Вишгород-Десна-Чернігів /а.с. 87-117 т.1/.

Згідно висновку експерта № 512 від 06.07.2017 року:

На підставі судово – медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, додаткових методів дослідження, із врахуванням відомих обставин справи та поставлених питань, із застосуванням візуального та порівняльно – аналітичного методів дослідження, відповідно до вимог регламентуючих документів (Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. зі змінами та доповненнями, Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 року., Наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово – медичної служби України») приходимо до висновків:

1.Причиною смерті громадянина ОСОБА_6, став набряк головного мозку, який виник внаслідок черепно – мозкової травми із субарахноїдальними крововиливами та переломами кісток склепіння та основи черепа. Даний висновок підтверджується наступними патологічними проявами: забійно – рвані рани обличчя та волосистої частини голови; садна, синці обличчя, крововиливи в шкірні покриви з внутрішньої поверхні потиличної ділянки, лінійни переломи потиличної, лівої тім'яної, лівої скроневої та клиновидної, масивні дифузні субарахноїдальні крововиливи по випуклим поверхням обох півкуль лобно – тім'яної часток з переходом на основу лобних, забої кори обох лобних часток по базальній поверхні; набряк головного мозку, виражені смуги вдавлення від великих крил клиновидної кістки, верхівок пірамід скроневих кісток та на мигдаликах мозочка від країв великого потиличного отвору.

2.Виявлені тілесні ушкодження у вигляді черепно – мозкової травми із субарахноїдальними крововиливами та переломами кісток склепіння та основи черепа мають прямий причинний зв'язок із настанням смерті.

3.Враховуючи дані, що були отримані під час дослідження трупних явищ, вважаємо, що смерть настала 17.06.2017 року.

4.Під час судово – медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження – полі травма:

5.А) Черепно – мозкова травма – забійно – рвані обличчя та волосистої частини голови:садна, синці обличчя, крововиливи в шкірні покриви з внутрішньої поверхні потиличної ділянки, лінійні переломи потиличної, лівої тім'яної, лівої скроневої та клиновидної, масивні дифузні субарахноїдальні крововиливи по випуклим поверхням обох півкуль лобно – тім'яної часток з переходом на основу лобних, забої кори обох лобних часток по базальній поверхні.

6.Б) Закрита травма грудної клітки – прямий перелом грудини в 4-му міжребер'ї, множинні прямі переломи ребер справа по лопатковій та біля хребтовій лініям з крововиливами в м'які тканини навколо переломів, забої правої легені.

7.В) Закрита травма живота – гемоперитоніум (рідка кров в черевній порожнині 500 мл.), розрив печінки, крововиливи в брижу тонкого кишечника та в клітковину підшлункової залози. Множинні садна живота, обох верхніх та обох нижнх кінцівок.

8.Оскільки утворення тілесних ушкоджень в процесі дорожньо – транспортної пригоди являє собою єдиний травматичних процес, оцінка ступеню тяжкості цих тілесних ушкоджень проводиться в цілому. Весь наведений комплекс тілесних ушкоджень у вигляді полі травми утворився від дії тупих предметів 17.06.2017 року та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

9.Виявлений комплекс тілесних ушкоджень у вигляді полі травми, міг утворитись внаслідокдорожньо – транспортної пригоди, коли потерпілий перебував у якості пасажира легкового автомобіля під час перевертання.

10.Виявлений комплекс тілесних ушкоджень у вигляді полі травми утворився прижиттєво.

11.Під час судово медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_6 слідів переїзду не виявлено.

12.При судово – токсикологічній експертизі в крові від трупа громадянина ОСОБА_9 етанол не виявлено /а.с. 121-126 т.1/

Згідно висновку експерта № 596 від 12.07.2017 року

На підставі вивчення медичної документації, застосовуючи візуальний та порівняльно – аналітичний метод дослідження, відповідно до вимог наступних регламентуючих документів: Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. зі змінами та доповненнями, Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 року., Наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово – медичної служби України»:

1.(1.2). У громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, маяться тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів верхньої гілки лобкової кістки та сідничної кістки тазу справа, вивиху лівої плечової кістки, котрі виникли внаслідок ударної дії тупих, твердих предметів, по давності утворення, можуть відповідати даті 17.06.2017 року та умовам, зазначеним в описовій частині даної постанови і як усі в сукупності, так і кожне окремо відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я на строк більше ніж 21 добу, відповідно до п.2.2.1в, 2.2.2. 4.6 «Правил судово – медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України№6 від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово – медичної служби України».

2.2(3) В наданій на судово – медичну експертизу медичній карті стаціонарного хворого №3017/221 травматологічного відділення Козелецької ЦРЛ на ім'я ОСОБА_5, дані лабораторного дослідження крові та сечі на алкоголь, відсутні /а.с. 218-219 т.1/.

Згідно висновку експерта № 229 від 18.07.207 року:

1.Система рульового керування автомобілю НОМЕР_2 знаходилась у відмовному непрацездатному стані.

При руйнуванні штоку стійки амортизатора відбулось переміщення лівої стійки передньої підвіски вліво, при цьому виникла зміна положення лівого поворотного кулаку і його затиснення, що привело до порушення кінематичного зв’язку між керованими колесами і рульовим колесом.

Вказані несправності системи рульового керування виникли від дії значних навантажень за короткий проміжок часу, мають аварійний характер і з никли в момент ДТП.

2.Проведеними методами дослідження не встановлено причину відсутності тиску у шині лівого переднього колеса автомобіля НОМЕР_3, то відповісти на питання: «В який час настала розгерметизація лівого переднього колеса» експертним шляхом не є можливим.

Розгерметизація лівого заднього колеса автомобіля НОМЕР_2 виникла в процесі ДТП.

3.Причину відсутності тиску у шині лівого переднього колеса автомобіля НОМЕР_4, не встановлено, то відповісти на питання: «Як відбулась розгерметизація лівого переднього колеса - поступово чи миттєво?» експертним шляхом не є можливим /а.с. 160-165 т.1/.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом’якшують покарання суд відносить те, що обвинувачений розкаюється у скоєному.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді на обвинуваченого, складеного інспектором Сновського РС з питань пробації, вивчалась особистість обвинуваченого, так ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цих законом санкцій, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення і запобіганню вчинення нових злочинів, а саме у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Також підлягає задоволенню клопотання обвинуваченого про звільнення його від призначеного покарання відповідно до ЗУ «Про амністію у 2016 році» з наступних підстав.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Як було встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 на день набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році» є особою пенсійного віку (НОМЕР_5), злочин скоїв до дня набрання чинності вказаним Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» - амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цьогоЗакону.

За змістом ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» його виконання покладається на суди, зокрема питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Обвинувачений скоїв необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України до набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році» і на день набрання чинності цим Законом досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", тому підпадає під дію п. «ґ» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» і за таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування амністії щодо нього.

В межах даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» про стягнення шкоди заподіяної вчиненням кримінального правопорушення (ціна позову 777356,5 грн.).

Представник цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» в судовому засіданні пояснила, що позов до них повинен розглядатись поза межами данного кримінального провадження, так-як на даний час немає обвинувального вироку, що на набрав законної сили, тобто страховий випадок не настав. Строки виплати страхових сум зупиняються на час розгляду справи і після набрання в данному випадку вироком суду законної сили строки поновляться.

Цивільний позов в частині позовних вимог заявлених потерпілою ОСОБА_2 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» необхідно залишити без розгляду, так-як за правилами п. 25 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюються в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК та розділом IIІ Закону № 1961-IV. Зокрема однією з умов є надання потерпілою стороною обвинуваченого вироку суду, що набув чинності відносно особи, цивільна відповідальність якої застрахована за договором страхування. Питання правовідносин, які випливають з договірних стосунків із страховими компаніями носять цивільно-правовий характер.

У даному випадку, правовідносини між потерпілою стороною та ТДВ СК «Альфа-Гарант» є цивільно-правовими і не випливають із обвинувачення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 Позов потерпілої у даному кримінальному провадженні може стосуватись лише обвинуваченого ОСОБА_5, вимоги до страховика можуть розглядатись лише поза межами кримінального провадження, тобто в порядку цивільного судочинства. Позови про відшкодування шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення, не підлягають розгляду у кримінальній справі. Такі позови повинні розглядатись у порядку цивільного судочинства.

На підставі вище викладеного позивачу рекомендовано, в разі невідшкодування страховою компанією збитків, звернутись до суду з позовною заявою в порядку цивільного судочинства.

Що стосується заявленого цивільного позову потерпілою про стягнення з обвинуваченого моральної та матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням (злочином), суд приходить до наступних виводів.

Вирішуючи питання про розмір стягнення моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 23 та ч.1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Суд приймає до уваги доводи позивача про заподіяння йому моральної шкоди, оскільки спричинення позивачу моральних страждань, порушення його звичного способу життя, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги те, що внаслідок протиправної дій відповідача позивач втратила близьку людину, цим враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань, істотність і наслідки вимушених змін у її життєвих стосунках.

В зв’язку з цим суд вважає за необхідне, виходячи з принципів розумності, справедливості та доцільності, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача суму у розмірі 100000 грн., вважаючи, що відшкодування шкоди в такому розмірі відповідає суті позовних вимог, характеру діяння відповідача та характеру і глибині моральних страждань позивача.

Витрати потерпілої пов’язані з похованням чоловіка підлягають частковоому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодовувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Отже, витрати на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання, не відносяться до витрат на поховання, відшкодовувати які винний не зобов'язаний згідно зі ст.1201 ЦК України, п.24 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», а тому вони не підлягають стягненню з обвинуваченого.

Повністю підлягають стягнення витрати понесені позивачем щодо надгробного пам’ятника. В накладній б/н від 29 вересня 2017 року зазначена сума за виготовлення та встановлення пам’ятника /а.с. 23 т.1/., не зважаючи на те, що як було встановлено в судовому засіданні, пам’ятник виготовлений і перебуває в потерпілої, але на час розгляду справи в суді, не встановлено, але згідно вище вказаної накладної роботи по його установці позивачем оплачено.

Отже враховуючи вище викладене з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_2 необхідно стягнути 23362 грн. документально підтверджених матеріальних витрат /а.с.22-30 т.1/ на поховання чоловіка, з відрахуванням від даної суми п’яти тисяч гривень, що було добровільно сплачено обвинуваченим на користь потерпілої і тому остаточна сума становить 18362 грн. матеріальних витрат на поховання.

Також підлягає стягненню на підставі ст.. 124 КПК України з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача 6000 грн. процесуальних витрат на правову допомогу, так-як документально підтверджена /а.с. 18-19 т.1, 91-92 т.2/. та 4377 грн. процесуальних витрат пов’язаних із прибуттям потерпілої до суду, так-як документально підтверджена /а.с. 61-80, 112-а т.2/.

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне витрати в розмірі 2226,6 грн. на залучення експерта стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Вирішуючи питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, суд керується правилами, викладеними в ст. 100 КПК України, та про зняття арешту з майна ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373-374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного та додаткового покарань.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_2 100000 (сто тисяч ) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням (злочином).

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_2 18362 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят дві ) гривні в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням (злочином).

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_2 6000 (шість тисяч) гривень процесуальних витрат на правову допомогу та 4377 (чотири тисячі триста сімдесят сім) гривень процесуальних витрат пов’язаних із прибуттям до суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позов в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про стягнення шкоди заподіяної вчиненням кримінального правопорушення- залишити без розгляду, роз'яснивши, що в разі невідшкодування страховою компанією збитків, потерпіла має право звернутись до суду з позовною заявою в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

-скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігів від 21 червня 2017 року на автомобіль НОМЕР_6, що знаходяться на зберіганні в ОСОБА_7 та залишити в його розпорядженні, як законного володільця після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати в розмірі 2226,6 грн. на залучення експерта стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою, з моменту їй вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом Чернігівської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Козелецького

районного суду ОСОБА_8