Рішення № 7421115, 17.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "17" грудня 2009 р. Справа № 16/634

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 06.10.2009р. ;

від відповідача: не з'явився;

розглянув справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Бердичів)

до Приватного підприємства "Спайк-плюс" (м.Бердичів)

про стягнення 29718,00грн.,

Справа розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, за погодженням сторін відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України.

В провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Спайк-плюс" про стягнення 29718,00грн. боргу за поставлену продукцію.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання ухвали господарського суду від 12.11.2009р. надав довідку про те, що станом на 16.12.2009р. заборгованість відповідача не змінилась та складає 29718,00грн.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2009р. не з'явився, в адресованій господарському суду заяві від 10.12.2009р. відповідач просить відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість його представника з'явитись в судове засідання у зв'язку із перебуванням у відпустці.

Раніше, представник відповідача, який був присутній в судовому засіданні 12.11.2009р. проти позову заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що розрахунки з позивачем за поставлений пластик проведені в повному обсязі через касу підприємства, на підтвердження чого надав квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 17.01.2008р. на суму 10000,00грн., №2 від 18.01.2008р. на суму 10000,00грн. та №3 від 21.01.2008р. на суму 9718,00грн., оригінали яких оглянуто в судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також той факт, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника або керівника підприємства, приймаючи до уваги, що розгляд справи здійснюється тривалий термін і відповідач мав процесуальну можливість довести ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (позивач) за усною домовленістю здійснив поставку партії продукції (пластик) Приватному підприємству "Спайк-плюс" (відповідач) на загальну суму 29718,00грн., що підтверджується видатковою накладною №ПП-000001 від 17.01.2008р. (а.с.8).

Таким чином, між сторонами існують правовідносини з купівлі-продажу продукції, які оформлені видатковою накладною.

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Приписами ч.1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.ч.1,2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач свої зобов'язання по поставці продукції виконав повністю, однак відповідач не сплатив суму поставленої продукції, в зв'язку з чим 30.03.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 29718,00грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.9-10).

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що розрахунки за поставлений пластик проводились готівкою в касу підприємства, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №1 від 17.01.2008р. на суму 10000,00грн., №2 від 18.01.2008р. на суму 10000,00грн. та №3 від 21.01.2008р. на суму 9718,00грн.

Однак, господарський суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не зважають на увагу, враховуючи наступне:

Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Відповідно до глави 3 Постанови НБУ України №637 від 15.12.2004р. "Про затвердження Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні" касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року (надалі - Положення) визначено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Господарський суд не розцінює квитанції №1,2,3 до прибуткового касового ордеру (які, на думку відповідача, підтверджують факт оплати за продукцію на підставі видаткової накладної №ПП-000001 від 17.01.2008р.), як належний доказ оплати за поставлену продукцію, оскільки згідно п.3.3 Положення, визначена квитанція є відривною частиною прибуткового касового ордера, тобто не може бути первинним бухгалтерським документом у розумінні Положення, що підтверджує здійснення відповідачем відповідної розрахункової операції за готівку в валюті України.

Відповідно до п.3.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 має печатку, однак на квитанціях до прибуткового касового ордеру №1,2,3, ( що є відривною частиною прибуткового касового ордеру) відсутній відбиток печатки позивача, тобто отримувача коштів, тому посилання відповідача на вказані документи є безпідставними.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 29718,00грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 626, 639 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Спайк-плюс”" (13306, м.Бердичів, вул.Зелена, 15, код ЄДРПОУ 31191428)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (13300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1):

- 29718,00грн. основного боргу;

- 297,18грн. витрат по сплаті державного мита;

- 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим. ------------------------------- 1 - в справу 2,3 - сторонам