Постанова № 74211111, 22.05.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 676/6771/14-ц

Провадження № 22-ц/792/11/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, П’єнти І.В.,

секретар судового засідання Філіпчук О.С.,

з участю: представника ОСОБА_3 ОСОБА_4,

представника ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №676/6771/14-ц за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на рішення ОСОБА_7’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_10, до ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_13, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У вересні 2014 року ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_3 і ОСОБА_9, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_10, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_7’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2014 року до участі у розгляді справи залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_12 і ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».

Відповідно до ухвали ОСОБА_7’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2015 року провадження у справі було зупинено до вирішення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Провадження у справі відновлено на підставі ухвали суду від 23 грудня 2015 року.

ОСОБА_7’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2016 року до участі у розгляді справи залучено в якості співвідповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України.

ОСОБА_7’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2016 року позов ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за його заявою залишено без розгляду і останнього залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Уточнивши вимоги, ОСОБА_8, ОСОБА_3 і ОСОБА_9, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_10, зазначали, що 22 серпня 2014 року вони рухались в автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 На 270 км + 900 м автодороги сполученням Житомир-Чернівці по вині водія автомобіля НОМЕР_2 сталося зіткнення транспортних засобів. Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль SKODA OCTAVIA, який перебував у користуванні ОСОБА_8 на підставі доручення, у зв’язку з чим завдана матеріальна шкода. Усі вони отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_8 – середньої тяжкості, ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_10 – легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я і понесли витрати на лікування. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2 на час ДТП була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».

Тому, позивачі просили стягнути: солідарно з ОСОБА_11, як власника автомобіля HYNDAI ELANTRA, ОСОБА_5, як особи, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем HYNDAI ELANTRA, ОСОБА_12, як винної особи, ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_8, ОСОБА_3 184369,32 грн на відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля та витратами на лікування, з урахуванням індексу інфляції; солідарно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_10, 20000 грн на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_14’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди 50000 грн і шкоди, заподіяної здоров’ю, з урахуванням індексу інфляції - 5056 грн 17 коп. Стягнуто з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_3 на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю, з урахуванням індексу інфляції 858 грн 37 коп. Стягнуто з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_10, по 2500 грн кожному на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати і стягнення судового збору на користь держави. В задоволенні позову до ОСОБА_11, ОСОБА_5, Моторного (транспортного) страхового бюро України відмовлено.

ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія». Посилається на порушення норм процесуального права. Суд не вірно обрахував розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню у зв’язку з пошкодженням автомобіля SKODA OCTAVIA TOUR з урахуванням коштів у сумі 80000 грн, добровільно сплачених ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди. Судом не враховано, що витрати на лікування не підтверджені документами закладів охорони здоров’я про призначення позивачам ліків, зазначених у чеках. Стягнення інфляційних втрат суперечить вимогам п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності».

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 квітня 2017 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року у справі призначена судова автотоварознавча експертиза, під час проведення якої судове провадження було втрачено у зв’язку з пожежею.

ОСОБА_14’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2017 року і додатковим рішенням суду від 08 грудня 2017 року втрачене судове провадження у справі №676/6771/14-ц відновлено.

Згідно з п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду в частині вимог про відшкодування моральної шкоди і в частині відмови в позові не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.

У засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_3 визнав апеляційну скаргу необґрунтованою у повному обсязі. Представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» підтримав.

Інші учасники справи і їх представники не з’явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційна скарга підлгяає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування

судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 22 серпня 2014 року близько 19 год. на 270 км + 900 м автодороги сполученням Житомир-Чернівці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 на підставі довіреності від 19 вересня 2012 року і HYNDAI ELANTRA реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_12 Остання не мала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а право керування належним на праві власності ОСОБА_11 автомобілем їй передав ОСОБА_5, який володів ним на відповідній правовій підставі, оскільки мав посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію автомобіля НОМЕР_2.

ОСОБА_15’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 вересня 2015 року винною у вчиненні ДТП (кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України), визнана ОСОБА_12, яка засуджена до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 2 роки.

В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, позивачі отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_8 – середньої тяжкості, ОСОБА_3 – легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, у зв’язку з чим понесли витрати на лікування.

Відповідно до звіту ФОП ОСОБА_16 про оцінку №104 від 19 жовтня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4 291264,43 грн є більшою його ринкової вартості 178304,99 грн, відновлення транспортного засобу економічно недоцільно.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2 на час ДТП була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на підставі поліса АІ/2655817.

27 серпня 2014 року ОСОБА_8 звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування. Будь-які виплати відповідачем не проводилися.

Наведене підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

При задоволенні позову до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» суд виходив з того, що фізичне знищення автомобіля SKODA OCTAVIA TOUR знаходяться в прямому причинному зв’язку з порушенням ОСОБА_12 Правил дорожнього руху. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи і відповідає вимогам закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних відносин, далі – Закон) визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі ст. 30 Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, при визначенні розрахунків суд першої інстанції припустився помилки.

При визначенні різниці між вартістю автомобіля НОМЕР_1 до та після дорожньо-транспортної пригоди суд від вартості транспортного засобу до ДТП у сумі 178304,99 грн, визначеної на підставі звіту ФОП ОСОБА_16 про оцінку №104 від 19 жовтня 2015 року, відняв вартість пошкодженого автомобіля у сумі 80846,78 грн, визначену на підставі аварійного сертифіката від 07 листопада 2014 року №22/11/14.

Проте, відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №63/18 від 27 квітня 2018 року залишкова вартість автомобіля НОМЕР_1 після ДТП, що мала місце 22 серпня 2014 року, станом на час пошкодження складає 32911,47 грн.

Тому, різниця між вартістю автомобіля SKODA OCTAVIA до та після ДТП становить 145393,52 грн (178304,99 грн - 32911,47 грн).

Суд першої інстанції при визначенні розміру страхового відшкодування правильно врахував сплачену 24 жовтня 2014 року ОСОБА_5 суму матеріального відшкодування 80000 грн, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_8 і ОСОБА_3

Отже, відшкодуванню підлягає ще 65393,52 грн (145393,52 грн - 80000 грн) і суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення із ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» у межах ліміту відповідальності 50000 грн на користь ОСОБА_8, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем НОМЕР_1 і звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування.

У п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого сулу України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз’яснено, що, відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право). Такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Допущена судом помилка у розрахунках в цілому не призвела до неправильного вирішення справи в частині вимог до страхової компанії про стягнення вартості пошкодженого автомобіля.

У зв’язку з наведеним, не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги в цій частині.

Безпідставним є твердження апелянта, що витрати ОСОБА_8 і ОСОБА_3 на лікування не підтверджені належними доказами.

Факт отримання позивачами тілесних ушкоджень внаслідок ДТП підтверджується вироком ОСОБА_15’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 вересня 2015 року. ОСОБА_8 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді консолідованих переломів 5-6-7-го ребер справа по передньо-боковій лінії, ЗЧМТ, струсу головного мозку, садин, подряпин в області колін, передпліч, ліктів.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, синяка в середньому відділі тім’яної ділянки.

Згідно з довідками ОСОБА_15’янець-Подільської міської лікарні №1 від 16 травня і 26 червня 2017 року ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні лікарні з 22 серпня по 15 вересня 2014 року з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій грудної клітини та на амбулаторному лікуванні і зазначено перелік медикаментів, які призначалися і які придбавалися ним за власні кошти.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 31 серпня 2017 року ОСОБА_3 з 27 по 31 серпня 2014 року перебувала на лікуванні з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку і зазначено медикаменти, які їй призначалися.

Вартість призначених медикаментів та обстежень (УЗД, МРТ) ОСОБА_8 на суму 3260,52 коп і призначених ОСОБА_3 медикаментів на суму 553,53 грн підтверджується копіями квитанцій і фіскальних чеків за 2014 рік та довідкою ТОВ «Хмельницька міська перша аптека» від 08 червня 2017 року щодо вартості призначених медикаментів.

Разом з тим, заслуговує на увагу посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що стягнення інфляційних втрат, нарахованих на суму відшкодування за шкоду, заподіяну здоров’ю, суперечить вимогам Закону.

Відповідно до п. 21 зазначеної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого сулу України з розгляду цивільних і кримінальних справ при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).

Пунктом 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності» передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Позов до суду пред'явлений позивачами у вересні 2014 року. ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» залучена до участі у справі 10 листопада 2014 року. Не проведення виплати пов’язано з розглядом справи.

Тому, згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону у суду не було підстав для стягнення суми страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю, з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення згідно з уточненою позовною заявою від 13 січня 2016 року.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції необхідно змінити і і зменшити суми, стягнуті із страхової компанії на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю, на користь ОСОБА_8 до 3260 грн 52 коп , ОСОБА_3 -до 553 грн 53 коп. В решті рішення суду підлягає залишенню без змін.

У зв’язку із задоволенням позову і відмовою в задоволенні апеляційної скарги в частині щодо стягнення вартості пошкодженого автомобіля витрати ОСОБА_3, пов’язані з проведенням автотоварознавчої експертизи у сумі 1716 грн на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню в рівних частинах з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» і ОСОБА_5, як особи, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем і передала право керування іншій особі, яка не мала посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Останній частково відшкодував матеріальну шкоду після пред’явлення позову до суду.

Судові витрати ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» за подання апеляційної скарги пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 21 грн підлягають компенсації за рахунок держави відповідно до ч. 2, ч. 6 і ч. 13 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» задовольнити частково.

Рішення ОСОБА_15’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2017 року змінити і зменшити суми, стягнуті з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю, на користь ОСОБА_8 до 3260 грн 52 коп (три тисячі двісті шістдесят грн 52 коп), на користь ОСОБА_3 до 553 грн 53 коп (п’ятсот п’ятдесят три грн 53 коп).

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» і ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати, пов’язані з проведенням експертизи, по 858 грн (вісімсот п’ятдесят вісім грн) з кожного.

Витрати Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» по оплаті судового збору при поданні апеляційної скарги у сумі 21 грн (двадцять одна грн) компенсувати за рахунок держави.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 травня 2018 року.

Суддя-доповідач /підпис/ ОСОБА_1

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Суддя /підпис/ ОСОБА_17’єнта

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай