Рішення № 74210916, 10.05.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1536/17

Провадження № 2/675/30/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" травня 2018 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі :

головуючого – судді Демчука П.В. ,

за участю секретаря Григор’євої О.С.,

позивача ОСОБА_1, її представника - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3 сільського голови ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізяславі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_5 про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 сільської ради, в якій зазначила, що 21 вересня 1998 року померла її тітка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Сморшки Ізяславського району, яка на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2. Батьками ОСОБА_6 (дівоче прізвище - ОСОБА_7) були ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Батько позивачки – ОСОБА_9, який приходився для померлої ОСОБА_6 рідним братом, помер 10 червня 2015 року. Родинні відносини підтверджуються рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27 червня 2015 року. Спадкоємцем майна ОСОБА_10 є позивачка – ОСОБА_1

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на земельну частку (пай), позивачка є спадкоємицею другої черги за законом.

Правовстановлюючий документ на земельну частку (пай) втрачений, тому позивачка не може прийняти спадщину у встановленому порядку і змушена звернутися до суду із позовною заявою, в якій просить визнати за нею право на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_3 сільський голова ОСОБА_4 проти позову заперечила та зазначила, що ОСОБА_6, яка померла 21 вересня 1998 року, за життя заповіт не складала, після її смерті спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_11, який у 2009 року виїхав за межі України.

Суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_5, на користь якої ОСОБА_11 склав заповіт, однак вона в судове засідання не з’явилася, відзив на позов до суду не надіслала.

Суд, заслухавши позивачку та її представника, представника ОСОБА_3 сільської ради, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Судом встановлено, що батько позивачки – ОСОБА_9 помер 10 червня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2015 року встановлено, що ОСОБА_6, яка померла 21 вересня 1998 року, була сестрою ОСОБА_9 та тіткою для ОСОБА_1.

Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_11, який звернувся до Ізяславської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. 20 травня 1999 року державним нотаріусом Ізяславської державної нотаріальної контори для ОСОБА_11 видано свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_6, до складу спадщини увійшов житловий будинок та земельна ділянка площею 5800 кв. м.

Також до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звертався ОСОБА_9, батько позивачки, однак йому було роз’яснено, що він вправі спадкувати після смерті сестри за відсутності спадкоємців першої черги.

Згідно повідомлення ОСОБА_3 сільської ради від 04 вересня 2017 року за № 223 ОСОБА_11 входив до складу сім’ї ОСОБА_6, спадщину прийняв та склав заповіт на все належне для нього майно на іншу особу – ОСОБА_5.

Відповідно до довідки виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Ізяславського району згідно записів у погосподарській книзі за 1996-2000 роки ОСОБА_11 02 вересня 2009 року вибув до Красноярського краю Російської Федерації.

На огляд суду була представником відповідача була надана книга реєстрації нотаріальних дій, та в результаті її дослідження за 1995-1999 роки не виявлено відомостей про складання заповіту ОСОБА_6.

Статею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог суду не надано доказів того, що ОСОБА_6 за життя склала заповіт на користь батька позивачки ОСОБА_9, матеріалами справи підтверджено, що спадкоємцем майна ОСОБА_6 був її чоловік ОСОБА_11, як спадкоємець першої черги за законом. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивачки, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 89, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІН НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 сільської ради Ізяславського району (с. Христівка Ізяславського району, вул. Шевченкаё1, КОД 04406845), ОСОБА_5 (жительки с. Христівка Ізяславського району) про визнання права на земельну частку (пай) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд Хмельницької області.

Повний текст рішення виготовлено 15 травня 2018 року.

Суддя П.В.Демчук