Постанова № 74210847, 22.05.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Херсон

справа № 766/11606/17

провадження № 22-ц/791/708/18

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)ОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,секретарОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_5, від імені якої діє ОСОБА_6, на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Дорошинської В.Е. від 10 жовтня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, правонаступником якої є ОСОБА_5, третя особа: Херсонська товарна біржа «Альтер-Его» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

встановив:

У липні 2017 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, третя особа: Херсонська товарна біржа «Альтер-Его» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, зазначивши, що 25 січня 2000 року між ним та ОСОБА_8 укладено та в цей же день зареєстровано Херсонською товарною біржею договір купівлі-продажу, за умовами якого він придбав у відповідача належну їй на праві власності двокімнатну квартиру № 59, розташовану по пров. 40 років Жовтня в м. Херсоні, сплативши 10 000 грн.

З моменту укладення договору та передачі ключів від вхідних дверей квартири він безперервно і відкрито володів зазначеним майном, а ОСОБА_8 за його згодою продовжувала проживати у спірній квартирі, яку за першої вимоги повинна була звільнити.

У січні 2016 року він вирішив продати зазначену квартиру, однак нотаріусом було відмовлено у здійсненні відчуження майна, оскільки під час укладення договору не було дотримано вимог закону щодо його нотаріального посвідчення.

Посвідчити договір у нотаріальному порядку він не мав можливості через неявку відповідача до нотаріуса.

У червні 2017 року йому стало відомо, що 10 червня 2016 року відповідач на своє ім’я у встановленому законом порядку зареєструвала право власності на спірну квартиру.

Посилаючись на те, що право власності на спірну квартиру набуто ним на законних підставах, а неможливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та реєстрація відповідачем права власності на це майно, перешкоджає йому розпорядитися квартирою, позивач просив суд визнати укладений 25 січня 2000 року між ним та ОСОБА_8 і зареєстрований на Херсонській товарній біржі «Альтер-Его» договір купівлі-продажу квартири № 59 по пров. 40 років Жовтня в м. Херсоні дійсним та визнати за ним право власності на зазначене майно.

Заочним рішенням суду від 10 жовтня 2017 року позов задоволено.

Ухвалою суду від 30 березня 2018 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, від імені якої діє ОСОБА_6, вказавши на те, що вона не брала участі у справі, однак рішенням суду від 19 грудня 2017 року за нею в порядку спадкування за законом після смерті відповідача у справі ОСОБА_8, померлої 04 вересня 2016 року, визнано право власності на спірну квартиру, відчужену позивачем іншій особі, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог, які пред’явлені до померлої особи, не відповідають обставинам справи і зроблені без врахування її інтересів як спадкоємця померлої ОСОБА_8.

Ухвалою апеляційного суду від 17 квітня 2018 року ОСОБА_5 залучено до участі у справі як правонаступника відповідача ОСОБА_8

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч.1 ст.351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із пунктом 8 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Враховуючи, що наразі апеляційні суди в апеляційних округах не утворені, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває Херсонський міський суд Херсонської області, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 25 січня 2000 року сторони домовились про умови купівлі-продажу належної ОСОБА_8 на праві власності квартири №59, розташованої по пров. 40 років Жовтня (нині-пров. Інженера Корсакова),3 в м.Херсоні, про що уклали письмову угоду, яку зареєстрували в Херсонській товарній біржі «Альтер-Его». Відбулося повне виконання договору, однак відповідач своєчасно взяті на себе зобов’язання про нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу не виконала, чим порушила права позивача як покупця на отримання правовстановлюючого документа на квартиру та на здійснення ним повноважень власника. Наведені обставини суд вважав підставою для застосування до спірних правовідносин ч.2 ст.47 ЦК України 1963 року.

Суд провів заочний розгляд справи та постановив заочне рішення.

Відповідно до положень ст.224 ЦПК України в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Справа призначалася судом до розгляду двічі: на 20.07.2017 року та на 10.10.2017 року.

Інформація про вручення відповідачеві судової повістки про виклик в судове засідання, призначене на 20.07.2017 року, в матеріалах справи відсутня, а судова повістка про виклик відповідача в судове засідання, призначене на 10.10.2017 року, повернулася до суду першої інстанції з відміткою про невручення та закінчення терміну зберігання (а.с.20-21).

Не містять матеріали справи і заяви представника позивача про згоду на заочний розгляд справи, як про це зазначено в судовому рішенні, в той час як справа розглянута у відсутність обох сторін чи їх представників.

Інформація про зареєстроване місце проживання та місце перебування відповідача від відповідного органу реєстрації, як це передбачалося ч.3 ст.122 ЦПК України 2004 року, судом витребувана, однак не отримана (а.с.12).

13 лютого 2018 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_5, спадкоємця відповідача, про перегляд ухваленого в даній справі заочного рішення, яка повідомила про смерть ОСОБА_8, що настала 04 вересня 2016 року, надавши у підтвердження наведеної обставини свідоцтво про смерть, та просила залучити її до участі в справі як правонаступника відповідача, підтвердивши свої спадкові права рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 19 грудня 2017 року з відміткою про те, що рішення набрало чинності 19.01.2018року (а.с.51-52).

В порушення вимог ст.55 ЦПК України, суд не вирішив порушене заявником питання щодо процесуального правонаступництва у спірних правовідносинах та заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишив без задоволення, постановивши відповідну ухвалу 30.03.2018року.

Відмова у перегляді заочного рішення мотивована судом відсутністю передбачених ч.1 ст.288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення та тим, що ОСОБА_5 не є стороною у справі.

При цьому суд не зважив, що відповідно до діючого в Україні законодавства спірні правовідносини допускають правонаступництво, оскільки права та обов’язки відповідача щодо предмета спору-нерухомого майна, згідно зі ст.1218 ЦК України входять до складу спадщини, яку в установленому законом порядку та у визначені законом строки прийняла після ОСОБА_8 її онука ОСОБА_5, яка правомірно порушила перед судом питання про залучення її до участі в справі як правонаступника відповідача.

Не врахована судом першої інстанції також та обставина, що відповідач померла 04 вересня 2016 року, а з позовними вимогами ОСОБА_7 до суду звернувся 10.07.2017 року.

Відповідно до ст.28 ЦПК України в редакції, що діяла на час вирішення судом спору, здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні та юридичні особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст.30 ЦПК 2004року).

Аналогічні положення щодо цивільної процесуальної правоздатності та сторін в цивільному процесі містить ЦПК України в редакції, що діяла на час вирішення судом питання про перегляд заочного рішення та на час апеляційного розгляду справи.

Цивільна процесуальна дієздатність фізичної особи ґрунтується на її цивільній правоздатності, яка згідно із положеннями ст.25 ЦК України виникає в момент народження фізичної особи та припиняється у момент її смерті.

Із аналізу наведених норм матеріального та процесуального права випливає висновок про те, що пред’явити позов до померлої особи, цивільна, в тому силі процесуальна, правоздатність якої припинена, неможливо.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої припинено, справа за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що суд першої інстанції наведені норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин не застосував, колегія суддів вважає, що ухвалене ним заочне рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом першим частини першої статті 255 та частини першої статті 377 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 377 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, від імені якої діє ОСОБА_6, частково задовольнити.

Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, правонаступником якої є ОСОБА_5, третя особа: Херсонська товарна біржа «Альтер-Его», про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В. Пузанова

Судді: І.В. Склярська

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 24 травня 2018 року

Суддя Л.В. Пузанова