Постанова № 74210819, 22.05.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/20889/17 Головуючий в І інстанції: Хайдарова І.О.

Номер провадження: 22-ц/791/572/18 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

ОСОБА_1

секретар Цвєткова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 січня 2018 року, у складі судді Хайдарової І.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування рішення державного реєстратора,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила скасувати два рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме квартиру №1а будинку №18 по вул.Гірського в м.Херсоні, прийнятих державним реєстратором прав на нерухоме майно – приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 :

--- індексний номер 35814721 від 22.06.2017 року (номер запису про право власності 21054854 від 16.06.2017р);

--- індексний номер 37528320 від 11.10.2017 року (номер запису про право власності 22782398 від 11.10.2017р).

В обґрунтування позову зазначила, що попередній власник вказаної квартири ОСОБА_3 провела реконструкцію квартири за відсутності рішення співвласників багатоквартирного будинку про проведення реконструкції з надбудовою другого та третього поверхів в порядку, встановленому законом. А тому реєстрація об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 є незаконною. За договором купівлі-продажу від 11.10.2017 року ОСОБА_3 продала вказану квартиру ОСОБА_9. Вказала, що будівельні роботи по реконструкції багатоквартирного будинку з надбудовою другого та третього поверхів по вул.Гірського,18, в тому числі видача Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до ІІ категорії складності серія та номер ХС 142171511958 від 31.05.2017р проводилися у період заборони на вчинення таких дій, зокрема за рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 10.10.2016р у справі №766/2797/16-ц.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22 січня 2018 року було відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати зазначену ухвалу й задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема вказала, що суд не звернув увагу на те, що предметом позову є оскарження рішення державного реєстратора при проведенні державної реєстрації права власності на зазначену квартиру №1а будинку №18 по вул.Гірського в м.Херсоні, що існує вірогідність того, що вказана квартира може бути відчужена чи передана в володіння та користування, що в подальшому значно ускладнить виконання можливого рішення про задоволення позову, що потягне за собою необхідність докладати їй додаткові зусилля для відновлення порушеного права. Також зазначила, що поза увагою суду залишилось і те, що спочатку ОСОБА_3, а потім ОСОБА_5 отримали усі права, надані співвласникам Законом України "Про здійснення права власності у багатоквартирному будинку", в тому числі на управління спільним майном, а при цьому частка її (тобто позивача) голосів на загальних зборах співвласників автоматично буде зменшена, чим порушене надане законом право на прийняття рішень щодо спільного майна.

Відповідно до п.6 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені законом.

Указом Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" було постановлено ліквідувати Апеляційний суд Херсонської області та утворити Херсонський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Херсонську область, з місцезнаходженням у місті Херсоні.

Однак, згідно з п.3 Розділу XІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що набрав чинності з 30.09.2016 року, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Також, відповідно до п.8 ст.1 Розділу XІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Враховуючи наведене, оскільки Херсонський апеляційний суд як новоутворений суд свою роботу ще не розпочав, то до утворення останнього його повноваження продовжує здійснювати Апеляційний суд Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на такій підставі.

Згідно положенням ЦПК України:

--- забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися дог суду (ч.2 ст.149);

--- позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, тощо (п.п.1, 2 ч.1 ст.150);

--- позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п.п.1-9 цієї частини (п.10 ч.1 ст.152);

--- залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч.5 ст.153).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”: єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку з застосуванням цих заходів (п.4.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду з вказаним позовом 30 листопада 2017 року (а.с.2-6).

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 14.12.2017 року і призначено судове засідання на 27.03.2018 року о 1430 год. (а.с.19).

У січні 2018 року позивач подала заяву від 19.01.2018р про забезпечення позову, в якій просила:

--- накласти арешт на нерухоме майно, а саме квартиру №1а будинку №18 по вул.Гірського в м.Херсоні:

--- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження тощо) щодо вказаної квартири (а.с.24-25).

Вказана заява обґрунтована тим, що рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 10.10.2016р у справі №766/2797/16-ц ОСОБА_6 було заборонено вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних робіт з будівництва надбудови другого та третього поверхів над квартирою №7 будинку №18 по вул.Гірського в м.Херсоні, а оскільки предметом позову є оскарження рішення державного реєстратора при проведенні державної реєстрації права власності на квартиру №1а в тому ж будинку, то державна реєстрація спірної квартири відбулась з порушенням чинного законодавства. Зазначила, що ефективним заходом забезпечення в даній справі є накладення арешту та заборона вчиняти певні дії державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, оскільки дані особи можуть провести відчуження нерухомого майна. Вважає, що є доцільним вжити декілька заходів забезпечення позову, оскільки майно окрім відчуження може бути передано у володіння, користування та інше, в цьому випадку окрім арешту майна необхідно заборонити вчиняти інші реєстраційні дії з об'єктом нерухомого майна. Крім того, 11.10.2017 року ОСОБА_3 вже провела відчуження спірної квартири за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу №1104. Враховуючи те, що зазначена квартира №1а може бути відчужена на момент виконання рішення, що значно ускладнить в подальшому виконання можливого рішення про задоволення позову, заявлений вид забезпечення позову повністю відповідає заявленим вимогам.

Оскаржуваною ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22 січня 2018 року в задоволенні вказаної заяви було відмовлено (а.с.26).

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у справі фактично позовні вимоги пред'явлені до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4, а вимог до інших відповідачів – фізичних осіб ОСОБА_3 й ОСОБА_5 не заявлено, а тому заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, є неспівмірними із предметом позову.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки до нього він прийшов при порушенні норм процесуального права.

Так, закон пов’язує забезпечення позову з неможливістю чи ускладненням виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи і це зазначено в позовній заяві, на сьогоднішній день власником спірної квартири №1а будинку №18 по вул.Гірського в м.Херсоні є відповідач ОСОБА_5, а попереднім її власником була відповідач ОСОБА_3, яка, як вважає позивач, незаконно зареєструвала об'єкт нерухомого майна після незаконного проведення реконструкції багатоквартирного житлового будинку з надбудовою другого та третього поверхів без відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку.

Заявлені позивачем позовні вимоги безумовно стосуються, крім нотаріуса, також і відповідачів ОСОБА_3 й ОСОБА_5, оскільки рішенням державного реєстратора на підставі поданих документів (про пайову участь, акту прийому-передачі, декларації про готовність об'єкта до експлуатації) було проведено реєстрацію прав та внесено інформацію про власника вказаної квартири №1а, а задоволення позову фактично скасовує це право власності.

А тому, як зазначено вище, позовні вимоги стосуються також і відповідачів ОСОБА_3 й ОСОБА_5

Колегія суддів враховує, що на підставі рішення державного реєстратора здійснюється перехід права власності на спірну квартиру, що може ускладнити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

А тому заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

В даному випадку є недоцільним застосування одночасно двох видів забезпечення позову, які просить застосувати позивач, оскільки вони по суті мають тотожний зміст. На думку колегії суддів саме застосування такого заходу забезпечення позову як заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної квартири найбільш повно унеможливить подальшу зміну власника спірного об'єкта до закінчення розгляду справи, що, у свою чергу, відповідає меті забезпечення позову. Тому в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану квартиру слід відмовити

Оскільки суд першої інстанції вирішив питання про забезпечення позову з порушенням норм процесуального права, то відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374, п.п.1 і 4 ч.1 ст.376 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду – скасувати й постановити нове рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.148, 150, 153, 367, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1 і 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 січня 2018 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування рішення державного реєстратора – задовольнити частково.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження тощо) щодо квартири №1а будинку №18 по вул.Гірського в м.Херсоні.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру №1а будинку №18 по вул.Гірського в м.Херсоні – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання безпосередньо до Верховного Суду касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови – 24 травня 2018 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_10

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_11

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_1