Постанова № 74210743, 16.05.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 661/3344/17

Номер провадження: 22-ц/791/701/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Херсон

Апеляційний суд Херсонської області в складі:

Головуючого: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач)

Суддів: Вейтас І.В.

ОСОБА_1

Секретар: Зварич С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 лютого 2018 року, ухвалене під головуванням судді Бойко М.Є., у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто-Холдинг», державного підприємства «Національні інформаційні системи», ліквідатора Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» - ОСОБА_4 про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2, діючий в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду із вказаним позовом до ТОВ «Богдан-Авто-Холдинг», державного підприємства «Інформаційний центр», посилаючись на те, що 29 березня 2014 року позивач придбала у ТОВ Богдан-Авто-Холдинг» автомобіль марки «Subaru Forester», двигун EJ25D361890, кузов JF2SH63629H702244, що підтверджується довідкою-рахунком та приймально-здавальним актом від 29 березня 2014 року.

Під час звернення до відділу реєстрації транспортного засобу Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області щодо перереєстрації автомобіля, у здійсненні такої перереєстрації було відмовлено у зв’язку із наявністю у Єдиному державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису про арешт автомобіля, належного позивачу.

Запис №12790355 про накладення арешту на автомобіль до реєстру вчинений 26 липня 2012 року реєстратором державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування, 05/08/2007/840-К/576 від 23 серпня 2007 року.

Позивач зазначив, що є належним покупцем транспортного засобу, право її власності є непорушним та не може бути обмежено, але накладений арешт на автомобіль позбавляє її можливості здійснити перереєстрацію транспортного засобу, а тому на підставі ст.317, 319, 321, 391 ЦК України просила зняти арешт з належного їй автомобіля.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області 26 грудня 2017 року замінено первісного співвідповідача – державне підприємство «Інформаційний центр» на належного - державне підприємство «Національні інформаційні системи»; залучено до участі у справі в якості співвідповідача уповноважену особу – ліквідатора ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_4

Рішенням суду від 22 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючий в інтересах ОСОБА_3, просить рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 лютого 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права; не встановлення всіх обставин справи, які мають значення для її вирішення.

Зокрема зазначив, що боржник за кредитним договором від 23.08.2007 року - ТОВ «Авторай» відчужило на користь ОСОБА_5 спірний транспортний засіб 17.04.2009 року, тобто за відсутності обтяження рухомого майна, яке було зареєстровано у відповідному реєстрі лише 26 липня 2012 року. Місцевий суд не перевірив законності здійснення реєстрації автомобіля на нового власника ОСОБА_5 та законності подачі уповноваженою особою ПАТ «КБ «Надра» 31.05.2017 року заяви про реєстрацію змін обтяження спірного рухомого майна на користь банку.

У відзиві на скаргу ДП «Національні інформаційні системи» доводи скарги не визнало, вказавши, що реєстратор не уповноважений на прийняття власних управлінських рішень щодо накладення чи припинення обтяжень та на здійснення правової оцінки відомостей, що містяться у заявах. Відповідальність за існування запису про обтяження в реєстрі, який внесений реєстратором у встановленому порядку, несе саме обтяжувач.

ТОВ «Богдан-Авто-Холдинг» у письмових поясненнях на скаргу зазначило, що товариство не є належним відповідачем по справі, оскільки, виходячи із заявлених позовних вимог, ОСОБА_3 не має претензій щодо укладення договору купівлі-продажу автомобіля, а отже, виниклі між сторонами правочину правовідносини щодо придбання транспортного засобу не є спірними.

Статтею 351 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, а тому Апеляційний суд Херсонської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Херсонського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 березня 2014 року ОСОБА_3 придбала у ТОВ «Богдан-Авто-Холдинг» автомобіль марки «Subaru Forester», двигун EJ25D361890, кузов JF2SH63629H702244, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується довідкою-рахунком серія ВІА №337276, приймально-здавальним актом від 29 березня 2014 року, та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на ім’я позивача.

Витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна свідчить, що 26 липня 2012 року за №12790355 ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження, в тому числі автомобіля НОМЕР_2, із забороною відчуження транспортного засобу за заявою обтяжувача ПАТ КБ «Надра», відповідно до кредитного договору про надання кредитної лінії ТОВ «Авторай» з траншевим режимом кредитування від 23 серпня 2007 року.

На момент відчуження транспортного засобу на користь ОСОБА_3 автомобіль перебував у заставі, зареєстрованої у встановленому порядку.

У зв’язку із закінченням п’ятирічного строку дії обтяження у реєстрі, в 2017 році чинність реєстрації обтяження автомобілю продовжено Банком до 2022 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спірні правовідносини регламентуються Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», згідно ст. 1 якого визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно ст. 3 цього Закону, обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.

Статтею 9 ч.1, 3 Закону передбачено, що предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом

або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва

або виділення частки у спільному майні.

Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження.

Частинами першою та другою статті 10 Закону визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

За приписами ст. 17 Закону України «Про заставу» заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зауважує, що сторонами не надано кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування, 05/08/2007/840-К/576 від 23 серпня 2007 року, який став підставою для реєстрації обтяження спірного транспортного засобу, що унеможливлює встановлення взаємних прав та обов’язків кредитора та боржника (їх правонаступників) у зобов’язанні. Також відсутні дані щодо погоджених сторонами умов застави рухомого майна та наявності (відсутності) зареєстрованої застави майна після виникнення договірних правовідносин.

Крім того, позивачем недоведений факт її необізнаності щодо наявності зареєстрованого обтяження спірного майна на час його купівлі-продажу 29 березня 2014 року.

Доводи скарги про наявність висновку експертного дослідження МВС України Херсонського НДЕКЦ за №22/250/2277 від 07 червня 2016 року, яким встановлено, що номер кузову, номер двигуна, наданого на дослідження транспортного засобу «SubaruForester» р/н НОМЕР_1, не змінювались, будь-яким чином не підтверджують обставини пов’язані із наявністю реєстрації обтяження цього майна.

Посилання апелянта про те, що судом не була перевірена законність здійснення реєстрації автомобіля на нового власника ОСОБА_5 та законність подачі уповноваженою особою ПАТ «КБ «Надра» 31.05.2017року заяви про реєстрацію змін обтяження спірного рухомого майна на користь банку, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі вимоги в суді першої інстанції не заявлялися та не були предметом судового розгляду.

Вирішуючи спір, суд правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи судом першої інстанції було порушено правила територіальної підсудності розгляду справи.

Так, за матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 є зареєстрованою в Україні, АДРЕСА_1 та тимчасово проживає на території Республіки Філіппіни. Місцем знаходження відповідачів та місцем реєстрації транспортного засобу є м. Київ.

Порушення правил підсудності розгляду справи не призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому не можуть бути підставою для скасування ухваленого судового рішення по справі (ст. 376 ч.2 абз.2 ЦПК України).

За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, перевіривши доводи скарги ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення Новокаховського міського суду Херсонської області.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 22 травня 2018 року.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: І.В. Вейтас

ОСОБА_1