Постанова № 74209818, 21.05.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/735/17Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/789/390/18 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 57

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін: представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/735/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2018 року, ухваленого суддею Братасюком В.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування будинком,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3, в якому просила встановити порядок користування будинком по вул.Ак.Дністрянського, 30 в м. Тернополі шляхом надання їй в користування приміщення 1-1 в будинку, яке вона розділила перегородкою на житлове, відокремлене площею 13 кв.м. і коридор для проходу в будинок, котрий фактично є шлюзом - тамбуром, і залишається у спільному користуванні співвласників та залишенням у користуванні ОСОБА_3 приміщень 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-2, а також встановлення порядку користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку по вул.Ак.Дністрянського, 30 в м. Тернополі шляхом надання їй в користування, пропорційно частки в будинку, площею 131 кв.м., із залишенням у спільному користуванні 64 кв.м., що разом складає ідеальну частку розміром 195 кв.м.

В обгрунтування позову зазначає, що відповідач на протязі тривалого часу створює перешкоди у користуванні майном. Протягом 2009-2010 років ОСОБА_3 демонтував систему опалення в будинку, не тільки залишивши позивачку з сім'єю без тепла в зимовий період, а й завдавши шкоди будинку. Сам в будинку не проживає з 2009 року, пише заяви в комунальні установи міста про відключення води, електрики, газу, знищує спільне майно.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 01.02.2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку по вул.Ак.Дністрянського, 30 в м.Тернополі, шляхом надання в користування, пропорційно частки в будинку, площею 131 кв.м., з залишенням у спільному користуванні 64 кв.м., що разом складає ідеальну частку позивачки розміром 195 кв.м. закрито на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування будинком по вул.Ак.Дністрянського, 30 в м.Тернополі шляхом виділення в користування ОСОБА_1 приміщення 1-1 в будинку, розділеного перегородкою на житлове, відокремлене площею 13 кв.м і коридор для проходу в будинок, котрий фактично є шлюзом - тамбуром, і залишається у спільному користуванні співвласників, та залишенням в користуванні ОСОБА_3 приміщень 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, просить скасувати рішення суду від 01.02.2018 року по справі №607/735/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування частиною будинку та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.02.2015 року було розглянуто питання щодо надання ОСОБА_1 в користування половини приміщення 1-1 площею 12,2 кв.м., яке є частиною приміщення загального користування 1-1 загальною площею 19 кв.м., тоді як предметом даного, пред'явленого у січні 2017 року позову було вирішення питання щодо надання позивачці у користування приміщення 1-1 площею 19 кв.м. у повному розмірі.

Відповідач відзиву у встановлений строк не подав.

Під час розгляду справи в апеляційному суді представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на аргументи, викладені у ній.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи апеляційним судом в порядку п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України у судове засідання апеляційного суду не з'явився повторно, про причини неявки не повідомив. Враховуючи наведене та вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнає неявку відповідача в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Як вбачається із апеляційної скарги та доданих матеріалів (а.с.191-195) ОСОБА_1 оскаржує рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 лютого 2018 року, а тому ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 01 лютого 2018 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку по вул.Ак.Дністрянського, 30 в м.Тернополі, шляхом надання в користування, пропорційно частки в будинку, площею 131 кв.м., з залишенням у спільному користуванні 64 кв.м., що разом складає ідеальну частку позивачки розміром 195 кв.м. не переглядається.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, учасника апеляційного розгляду справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення порядку користування будинком по вул. Ак.Дністрянського, 30 в м. Тернополі, шляхом надання їй в користування приміщення 1-1 в будинку, яке вона розділила перегородкою на житлове, відокремлене площею 13 кв.м. і коридор для проходу в будинок, котрий фактично є шлюзом-тамбуром, і залишається у спільному користуванні співвласників, та залишенням в користуванні ОСОБА_3 приміщень 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-2, до задоволення не підлягають, оскільки, як встановлено рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 лютого 2015 року, приміщення 1-1 в будинку є коридором, тобто приміщенням загального користування, а тому не може бути виділене у користування лише одному співвласнику. Крім того, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 березня 2016року зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні житловим будинком №30 по вул.Ак.Дністрянського у місті Тернополі, шляхом демонтажу перегородки у приміщенні №1-1 зазначеного будинку, вказане рішення набрало законної сили і відповідно до ст.18 ЦПК України підлягає виконанню, тобто є обов'язковим для всіх.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1,3 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/6 частини будинковолодіння по вул.Ак.Дністрянського, 30 в м. Тернополі, а відповідач ОСОБА_3 - власником 5/6 частин цього будинковолодіння, що визнається сторонами у справі.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим будинком по вул.Ак.Дністрянського,30 в місті Тернополі шляхом виділення в користування приміщення 1-1 та встановлення порядку користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку по вул.Ак.Дністрянського,30 в м. Тернополі, у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 14 травня 2015 року скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2015 року та ухвалено нове, яким встановлено порядок користування житловим будинком по вул.Ак.Дністрянського,30 в м. Тернополі, виділивши ОСОБА_1 у користування приміщення 1-1, площею 19,0 кв.м., відповідно до додатку №1 висновку експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ №1162/1163/13-22 від 01.11.2013р., а ОСОБА_3 виділено у користування інші житлові приміщення даного житлового будинку. Допоміжні приміщення залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Встановлено порядок користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку по вул.Ак.Дністрянського, 30 в м.Тернополі, виділивши ОСОБА_1 у користування земельну ділянку площею 131 кв.м., а ОСОБА_3 - 656 кв.м., відповідно до Додатку №6-1 до висновку експертизи Тернопільського відділення КНДІСЕ №1162/1163/13-22 від 01.11.2013р.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 жовтня 2015 року зазначене рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 14 травня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 10 листопада 2015 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 лютого 2015 року залишено без змін.

Таким чином, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 лютого 2015 року набрало законної сили, а тому за змістом ст.129 Конституції України та у відповідності до ст.18 ЦПК України є обов'язковим для виконання для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.

У мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення порядку користування будинком №30 по вул. Ак.Дністрянського, в м.Тернополі, шляхом виділення їй у користування половини коридору 1-1, до задоволення не підлягають, оскільки вказане приміщення є коридором, тобто приміщенням загального користування, а тому не може бути виділене у користування лише одному співвласнику.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 березня 2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист прав власника житлового будинку та усунення перешкод в користуванні житловим будинком задоволено та зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні житловим будинком №30 по вул.Ак.Дністрянського у місті Тернополі, який належить йому на праві спільної часткової власності, шляхом демонтажу перегородки у приміщенні (веранді) №1-1 зазначеного будинку та встановлених дверей, відновити систему опалення та віконні пройоми зазначеного приміщення даного будинку, привівши його до попереднього стану.

Як вбачається із вищевказаного рішення, відповідач, без згоди позивача здійснив перепланування у житловому будинку за адресою: м.Тернопіль, вул.Ак.Дністрянського,30, внаслідок якого влаштував перегородку одного з технічних приміщень (веранди) житлового будинку №1-1, замурував один з віконних пройомів цього приміщення, а також частково замурував три віконні пройоми цього приміщення та встановив металопластикові вікна, що підтверджено актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 жовтня 2015 року та актом обстеження житлового будинку від 05 лютого 2016 року, складеного представниками ПП «Східний масив».

Доводи апеляційної скарги про помилкове посилання суду на п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки, як вбачається із мотивувальної частини оскаржуваного рішення, при вирішенні даних позовних вимог про встановлення порядку користування частиною будинку даною правовою нормою суд не керувався, а лише зазначив її з посиланням на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 01.02.2018 року, якою закрито провадження в частині позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку по вул.Ак.Дністрянського, 30 в м.Тернополі, шляхом надання в користування, пропорційно частки в будинку, площею 131 кв.м., із залишенням у спільному користуванні 64 кв.м., що разом складає ідеальну частку позивачки розміром 195 кв.м. з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Аргументи апеляційної скарги, що суд неправильно вирішив вимоги про надання позивачці у користування приміщення 1-1 площею 19 м.кв., відхиляються апеляційним судом, оскільки вказане приміщення є коридором - приміщенням загального користування, а тому будь-які вимоги про його виділення у користування лише одному співвласнику незалежно від площі, є необгрунтованими і такими, що суперечать вимогам законодавства і законним інтересам відповідача - співвласника житлового будинку №30 по вул.Ак.Дністрянського в м.Тернополі. Крім того, вищенаведені обставини встановлені у рішенні Тернопільського міськрайонного суду від 23 лютого 2015 року, котре набрало законної сили, а тому не можуть доказуватись при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Посилання представника позивачки ОСОБА_2 на обставини, встановлені рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 14 травня 2015 року є безпідставними, оскільки дане судове рішення було скасоване ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 жовтня 2015 року.

Таким чином, розглядаючи зазначений позов, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на аргументи апеляційної скарги щодо об'єкта оскарження, яким є виключно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2018 року (а.с.191-195), апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судові витрати, понесені в апеляційному суді, покласти на позивачку ОСОБА_1

Повне судове рішення складене 23 травня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_4