Рішення № 74209763, 21.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2018 Справа №722/668/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Зарічної О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» 02 червня 2017 року звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 15 квітня 2015 року у розмірі 12733,19 гривень. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_2 звернувся у ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку із чим підписав заяву б/н від 15 квітня 2015 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання виконав повністю, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, тому станом на 24 травня 2017 року має заборгованість у розмірі 12733,19 гривень, з яких: 2833,68 гривень – тіло кредиту; 3583,05 гривень – нараховані відсотки за користування кредитом; 5233,93 гривень – пеня; 500 гривень – штраф (фіксована частина); 582,53 гривень – штраф (процентна складова).

Після відкриття провадження у справі судом установлено, що ОСОБА_2 помер 22 червня 2015 року, у зв’язку із чим, ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2017 до участі у вказаній цивільній справі залучено правонаступника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4.

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01 листопада 2017 року цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 грудня 2017 року цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

28 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_1 подала до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області письмовий відзив на позов, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що вона як спадкоємець, не несе зобов'язань щодо погашення заборгованості, оскільки згідно розрахунку заборгованості станом на 30 червня 2015 року витрати кредитних коштів ОСОБА_2 становлять 126,96 гривень, а заборгованість за відсотками, неустойка (пеня та штраф), заборгованість по тілу кредиту (в порядку овердрафту), нарахована ОСОБА_2 вже після його смерті. Також, вважає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк», дізнавшись про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 та ідентифікувавши її, як спадкоємця, протягом шести місяців не пред’явив їй вимоги у позасудовому порядку щодо виконання зобов’язання за спірним кредитним договором, шляхом сплати кредитних коштів (одноразовим платежем), якими за життя, в межах кредитного ліміту, скористався ОСОБА_2 та не зміг повернути банку в передбачений договором термін (пільговий період) через смерть, тому вважає, що у вказаній ситуацій відсутній предмет спору, оскільки банк, не звертався до неї як до правонаступника із вимогою повернути кошти за кредитним договором, та цим позбавив її можливості повернути вказані кошти у позасудовому порядку.

14 травня 2018 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав до суду відповідь відзив, у якому просив позов задовольнити у повному обсязі, оскільки зобов’язання має виконуватися належним чином.

У судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з’явився, однак, у прохальній частині позову зазначено клопотання про розгляд справи за відсутності представника, у разі його неявки у судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечує проти пред’явлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

За вказаних обставин, відповідно до ст. 223 ЦПК України справу слід розглянути у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

ОСОБА_2 звернувся у ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку із чим підписав заяву б/н від 15 квітня 2015 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Своїм підписом у заяві ОСОБА_2 підтвердив згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www/рrivatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

На запит Сокирянського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2017 року №722/668/17/288/2017 Сокирянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області направлено повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть та копію актового запису про смерть ОСОБА_2 №86 від 22 червня 2015 року.

Як убачається із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, номер витягу 00018549138 від 17 серпня 2017 року, ОСОБА_2 помер 22 червня 2015 року, про що складено актовий запис №86 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сокирянського районного управління юстиції у Чернівецькій області.

Вказане також стверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії І-МИ №146497 виданого 22 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сокирянського районного управління юстиції у Чернівецькій області.

Із матеріалів спадкової справи №76/2015 заведеної Сокирянською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2, померлого 22 червня 2015 року слідує, що спадкоємцем після померлого ОСОБА_2 є його дочка – ОСОБА_1, на ім’я якої 16 березня 2017 державним нотаріусом Сокирянської державної нотаріальної контори Чернівецької області видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається із житлового будинку з належними до нього будівлями і спорудам за №4, який розташований по вул. Макаренка в м. Сокиряни, Сокирянського району, Чернівецької області.

У зв’язку із цим, ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2017 ОСОБА_1 залучено до участі у вказаній цивільній справі як правонаступника ОСОБА_2.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Статтями 1216,1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому ч. 2 цієї норми.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані, задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За змістом вказаних норм, спадкоємці несуть зобов’язання погасити нараховані проценти, штрафи тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові (спадкоємцеві) за життя при умові наявності спадкового майна та пред’явлення вимоги в межах строку, визначеного статтею 1281 ЦК України. Інші нараховані зобовязання фактично не повязані з особою позичальника і не можуть присуджуватися для сплати спадкоємцям.

Як убачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 15 квітня 2015 року станом на 30 червня 2015 року витрати кредитних коштів за договором становлять 126,96 гривень, а нарахування за прострочення виконання грошового зобов’язання за кредитним договором почали нараховуватися з 01 липня 2015 року, тобто вже після смерті ОСОБА_2

В подальшому розмір заборгованості збільшувався за рахунок нарахування банком відсотків, пені та штрафів у період після смерті спадкодавця.

Відтак, відсутні правові підстави для стягнення із спадкоємця боржника ОСОБА_1 заборгованості за спірним кредитним договором, яка виникла після 01 липня 2015 року після смерті позичальника.

Встановлені статтею 1281 ЦК України строки – це строки в межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право, а не є строком позовної давності.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 8 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15.

У письмовому відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 стверджує, що їй не було відомо про укладення кредитного договору між її померлим батьком ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк», про його наявність вона дізналася лише після залучення її до участі у справі як правонаступника після смерті ОСОБА_2 Відтак, банк не повідомлявся про відкриття спадщини, отже, у кредитора виникло право на пред'явлення своїх вимог до спадкоємця ОСОБА_1, яка прийняла спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Положення статті 1282 ЦК України застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Оскільки не передбачено продовження даних строків вони є присічними (преклюзивними), і відповідно недотримання цих строків, позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Під час розгляду справи позивечм ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів пред’явлення вимоги до спадкоємця померлого ОСОБА_1 у відповідності до ст. 1281 ЦК України.При цьому, заміна відповідача на правонаступника ОСОБА_1 відбулася на підставі ухвали суду від 12 вересня 2017 року, однак протягом часу розгляду справи позивачем не було надано суду жодних доказів, того, що банк направляв будь-яку вимогу до спадкоємця померлого боржника про повернення кредитних коштів. Також позивачем не уточнювалися позовні вимоги в частині розрахунку заборгованості станом на дату смерті ОСОБА_2

Таким чином, оскільки позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом встановленого ст.1281 ЦК України строку не пред'явив своїх претензійних вимог до спадкоємця боржника ОСОБА_1, яка прийняла спадщину після померлого 22 червня 2015 року ОСОБА_2, а тому є таким, що позбавляється права вимоги до останньої.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області.

Дата складання повного тексту рішення суду – 21 травня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_5