Рішення № 74209067, 15.05.2018, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

15 травня 2018 року

смт Краснопілля

Справа № 578/1003/17

провадження № 2/578/49/18

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

учасники судового процесу:

секретар судового засідання Литвин А.В.,

представник позивача - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

з викликом свідка ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу позовного провадження

за позовною заявою Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1,

до ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний лікувально - профілактичний заклад Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини»

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину, -

Суть питання

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом, та з урахуванням його уточнення, просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягувати аліменти на користь особи або установи, яка буде займатися вихованням та утриманням дитини, у розмірі 1/4 частин її заробітку /доходу/, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, мотивуючи тим, що остання самоусунулась від виконання батьківських обов'язків, родина була під соціальним супроводом центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; за заявою матері дитина влаштована до Сумського обласного спеціалізованого будинку дитини, де і досі перебуває. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, позивач розцінює як ухилення матері ОСОБА_2 від виховання дитини з її винної поведінки, свідомого нехтування нею своїми обов'язками, що є підставою для позбавлення останньої батьківських прав.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав із наведених в позові підстав.

Відповідач заперечила проти задоволення позову. Суду пояснила, що бажає повернути сина в родину, але скрутне матеріальне становище, її психічний стан здоров'я є перешкодою у цьому. Проживає за рахунок пенсії старшого сина, який є інвалідом з дитинства, має психічні розлади, не слухається її, робить дома безлад.

Третя особа явку представника не забезпечила, направила на адресу суду письмовий відгук, за змістом якого за час перебування у будинку дитини малолітнього ОСОБА_4 мати відвідувала сина нерегулярно і з питання щодо його повернення до адміністрації закладу не зверталася.

/ас 106/

Допитана судом свідок ОСОБА_3 показала, що працює головним лікарем, надає дітям віком до року медичну допомогу. Медична патронатна сестра із с. Чернеччина написала заяву, що мати малолітнього ОСОБА_4 перестала виконувати батьківські обов'язки, дитина потребує стороннього догляду. У супроводі соціального представника ОСОБА_2 відвезла дитину до будинку дитини строком на 6 місяців. На переконання свідка, відповідач не бажає налагодити побут та забрати сина додому.

Встановлені обставини та мотиви Суду

Суд встановив, що 13 грудня 2015 року у селі Чернеччина Краснопільського району Сумської області народився ОСОБА_4, громадянка України ОСОБА_2 записана його матір'ю, відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України /далі -СК/.

За інформації комунального лікувально - профілактичного закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» малолітній ОСОБА_4 був влаштований до будинку дитини за заявою матері на три місяці 22.06.2016 на повне державне забезпечення, де знаходиться до теперішнього часу.

/ас 7, 8, 25, 52/

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає на території Чернеччинської сільської ради Краснопільського району Сумської області, хворіє на психічне захворювання і перебуває на обліку у лікаря -психіатра.

/ас 5, 16-18/

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_4, було розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини Краснопільської районної державної адміністрації, рішення № 9/1 від 28.09.2017.

/ас 26/

Згідно із роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму ВСУ № 20 від 19 грудня 2008 року «Про внесення змін до постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав» висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови).

За висновком № 2013/02-21 від 03 жовтня 2017 року Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області як органу опіки та піклування, ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що відповідає інтересам дитини.

/ас 27/

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з питання виконання обов'язку батьків по вихованню дитини, і врегульовані нормами СК.

В Україні дитинство охороняється державою (частина третя статті 51 Конституції України). Держава має забезпечувати належні умови для виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності (стаття 4 Закону України "Про охорону дитинства"). Пріоритетом у правовому регулюванні сімейних відносин є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Згідно із статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною другою статті 150 СК батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом ( чч. 1, 2, 4 статті 155 СК).

У відповідних положеннях Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини 1989 року, що 27 вересня 1991 року набула чинності для України, зокрема, у статті 3 зазначено, що В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.

Ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Згідно з п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

На підставі п. 6 частини першої статті 3 ЦК, а саме справедливості, добросовісності та розумності, статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (Страсбург, 25 січня 1996 року), з урахуванням вище викладеного та виходячи з інтересів дитини, суд вважає доведеним факт ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітнього ОСОБА_4, 2015 року народження, а також відсутність з боку відповідача піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, відсутність спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її морального самоусвідомлення, не виявленні інтересу до її внутрішнього світу, не здійснення медичного догляду та підготовки дитини до самостійного життя.

Отже, суд знаходить зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, свідченнями ухилення відповідача як матері від виховання дитини та її винної поведінки, свідомого нехтування своїми обов'язками, доводи позивача відповідачем не спростовані.

При цьому суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, оскільки даний висновок базується на ретельному з'ясуванні обставин справи і відповідає інтересам дитини.

Судом також не встановлено, що відповідачу чинили перешкоди у виконанні належним чином своїх батьківських обов'язків.

Враховуючи наведене, суд знаходить, що позовна вимога в частині позбавлення батьківських прав є обґрунтованою і підставною до задоволення відповідно до правил п. 2 частини першої статті 164 СК.

У суда не має підстав не довіряти показам свідка.

При цьому позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв'язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Згідно з частиною п'ятою статті 164 СК після набрання рішення законної сили його копію необхідно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на дитину суд дійшов наступних висновків.

Згідно до частини третьої статті 166 СК при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно зі статтею 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно чч. 1, 2 статті 8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до частини третьої статті 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 191 СК аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Згідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років на день пред'явлення позову 31.10.2017 становить 1426 грн.

Таким чином, мінімальний розмір аліментів на одну дитину віком до 6 років станом на день пред'явлення позову 31.10.2017 становить не менше 713 грн /50 % від 1426 грн/.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позивач має право вимагати стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, а відповідач зобов'язана їх сплачувати, тому вважає допустимим стягувати: з ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь осіб або установ які будуть її утримувати, у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, і до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 191 СК аліменти на дитину стягувати від дня пред'явлення позову до суду з 31.10.2017.

Визначений судом розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з п.1 частини першої статті 430 ЦПКрішення підлягає негайному виконанню в сумі платежу за один місяць.

У відповідності до положення частини третьої статті 166 та частини третьої статті 193 СК за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Саме тому, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду відкрити особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно до частини другої статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Крім зазначеного, суд уважає за необхідне роз'яснити, що відповідач у послідуючому згідно зі статтею 169 СК має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, при розгляді якого повинна довести, що вона усвідомила свою протиправну поведінку щодо дитини, кається у скоєному, що її зміни у способі життя є глибокими і стійкими.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому статтею 141 ЦПК відповідно до Закону України «Про судовий збір». При цьому, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином, суд стягує з відповідача 3200 грн в дохід Державного бюджету України.

Керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Позов Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Позбавити громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народився у селі Чернеччина Краснопільського району Сумської області, народження якого зареєстроване 18.12.2015 виконавчим комітетом Чернеччинської сільської ради Краснопільського району Сумської області, актовий запис за № 06.

Дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - передати органу опіки та піклування для подальшого влаштування до сімейних форм виховання.

Надіслати копію рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, аліменти на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь осіб або установ які будуть її утримувати, у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня звернення до суду з 31.10.2017, і до досягнення нею повноліття.

Отримувачем аліментів визначити особу або установу, яка буде утримувати дитину.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Зобов'язати орган опіки та піклування у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду - відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 3200 /три тисячі двісті / гривень 00 копійок, які зараховуються до Державного бюджету України ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код одержувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок одержувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795), у графі «призначення платежу» вказати «*;101; НОМЕР_1; Судовий збір, за позовом Краснопільська районна державна адміністрація Сумської області як орган опіки та піклування, Краснопільський районний суд Сумської області ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.05.2018.

Суддя А.І. Косар