Постанова № 74209037, 15.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2093/18

Номер справи місцевого суду: 522/20637/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Калараш А.А., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ Гарант» у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи – Товариство з обмеженою відповідальністю «Грані», Товариство з обмеженою відповідальністю «Економ Гарант», ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ Гарант» до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко», ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та визнання відсутнім права вимоги, за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко», ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Економ Гарант» про визнання правочину недійсним на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Тарасова А.В. 09 серпня 2017 року в м. Одесі о 12:54 год.,-

встановила:

Представник ПАТ АБ «Порто-Франко» звернувся до суду із позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки – майнові права на квартиру № АДРЕСА_1 (а. с. 2-6).

02.12.2016 року до суду надійшов зустрічний позов від ТОВ «Економ Гарант» до ПАТ АБ «Порто-Франко», ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та визнання відсутнім права вимоги (а. с. 71-78).

06.02.2017 року до суду ОСОБА_4 звернулася із позовом до ПАТ АБ «Порто-Франко», ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним (а. с. 111-114).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2017 року клопотання ПАТ АБ «Порто-Франко» про забезпечення позову задоволено, заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчинення реєстраційних дій стосовно квартири № АДРЕСА_1 (а. с. 157-158).

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а. с. 159-163).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «Економ Гарант» підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Приймаючи рішення про забезпечення позову ПАТ АБ «Порто-Франко», суд першої інстанції з метою попередження ухилення відповідачів від виконання майбутнього рішення суду, вважав за необхідним заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії стосовно квартири № АДРЕСА_1.

Згідно з п. 3 ст. 151 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року), способами забезпечення позову, зокрема може бути заборона вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, до Приморського районного суду м. Одеси звернувся ПАТ АБ «Порто-Франко» з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи – ТОВ «Грані», ТОВ «Економ Гарант», ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки. ТОВ «Економ Гарант» звернулося до суду із зустрічним позовом до ПАТ АБ «Порто-Франко», ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та визнання відсутнім права вимоги. ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ПАТ АБ «Порто-Франко», ОСОБА_2, третя особа - ТОВ «Економ Гарант» про визнання правочину недійсним, вказане дає підстави вважати, що між сторонами виник спір щодо права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги відповідність обраного заходу забезпечення заявленим позовним вимогам, при цьому враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до роз’яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії стосовно квартири № АДРЕСА_1, оскільки заходи забезпечення позову співмірні і відповідають заявленим вимогам, безпосередньо пов’язані з предметом спору, є необхідними і достатніми для забезпечення виконання можливого судового рішення.

Районним судом вірно встановлено, що згідно позовної заяви та матеріалів справи, спірна квартира, незважаючи на укладений договір застави, декілька раз була відчужена учасниками процесу на користь інших осіб.

З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2017 року.

Доводи апеляційної скарги носять описовий характер і стосуються обставин справи, та необхідності надання судом правильної їх оцінки, доводів щодо застосування або скасування заходів забезпечення позову немає.

Інших доводів апеляційна скарга представника ТОВ «Економ Гарант» не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив законну та обґрунтовану ухвалу, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ Гарант» – залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2017 року – залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 23.05.2018 року.

Головуючий суддя: С.О. Погорєлова

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_5