Постанова № 74208895, 22.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1460/18

Номер справи місцевого суду: 520/2139/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Калараша А.А.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 31 березня 2017 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус ОМНО ОСОБА_7, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року ОСОБА_5 звернулася до Київського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус ОМНО ОСОБА_7, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Вподальшому, ОСОБА_5 звернулася до Київського районного суду м.Одеси із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру № АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 02.09.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та заборонено будь-яким особам здійснювати дії направлені на виселення та/або зняття з реєстрації ОСОБА_5 та членів її сім”ї із зазначеної квартири.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 31 березня 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 31 березня 2017 року клопотання ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру № АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом заборони відчуження квартири у будь-який спосіб до вирішення судом даного спору. Заборонено будь-яким особам здійснювати дії, направлені на виселення або зняття з реєстрації ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та членів її сім”ї з квартири № АДРЕСА_1 до розгляду судом даної справи.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить дану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити заявнику у задоволенні клопотання про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні ухвали норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Задовольняючи заяву позивача про накладення арешту на квартиру № АДРЕСА_1 та про заборону будь-яким особам здійснювати дії, направлені на виселення або зняття з реєстрації ОСОБА_5 та членів її сім”ї із зазначеної квартири до розгляду судом даної справи, суд першої інстанціївиходив з того, що між сторонами виникли спірні відносини і до вирішення справи по суті відповідач може реалізувати спірне майно та таким чином у подальшому утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України (в редакції, яка діяла під час постановлення ухвали), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України (в редакції, чинної на момент постановлення ухвали) позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до діючої редакції ЦПК України, а саме ч.1 п.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті вівідповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги відповідність обраного заходу забезпечення заявленим позовним вимогам, при цьому враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до роз’яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув уваги, що квартира, на яку він наклав арешт та відносно якої наклав заборону належить ОСОБА_2, який по справі виступає третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору, а не відповідачем. Відповідно позовної заяви, відповідачем по справі є ОСОБА_6, проте, квартира № АДРЕСА_2 на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 02.09.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, який залучений у справу у якості третьої особи.

За правилами ч.1 п.1 ст.152 ЦПК України, в редакції чинній на момент постановлення ухвали, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, а не третій особі.

Таким чином, вживаючи заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру та забороняючи будь-яким особам здійснювати дії, направлені на виселення або зняття з реєстрації ОСОБА_5 та членів її родини з даної квартири, суд першої інстанції порушив права та інтереси ОСОБА_2, як власника квартири, заборонивши останньому користуватися та розпоряджатися своєю власністю, у зв”язку з чим дана ухвала відповідно до ч.1 п.4 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судова колегія частково погоджується із доводами апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування ухвали про забезпечення позову у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

На підставі ч.1 п.4 ст.376 ЦПК України ухвала Київського районного суду м.Одеси від 31 березня 2017 року про забезпечення позову підлягає скасуванню, із постановленням постанови про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.367, 368, 376, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 31 березня 2017 року про забезпечення позову – скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 24.05.2018 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_8