Ухвала суду № 74207743, 18.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/14787/17

Провадження № 4-с/520/25/18

УХВАЛА

18.05.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.,

за участю секретаря – Бусленко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті ОСОБА_1 справу за скаргою Київської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 14.11.2017 року ВП № 14625570 про стягнення виконавчого збору,

В С Т А Н О В И В:

Київська районна адміністрація Одеської міської ради звернулась до суду зі скаргою, яку просила розглянути у відсутність представника Київської районої адміністрації Одеської міської ради, та просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, повязані з прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору від 14.11.2017 року ВП № 14625570; скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 14.11.2017 року ВП № 14625570 про стягнення виконавчого збору. При цьому заявник посилається на те, що при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3612/03, виданого 26.08.2009 року Київським районним судом м. Одеси головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 було винесено постанову ВП № 14625570 від 14.11.2017 року про стягнення виконавчого збору, яку скаржник вважає незаконною.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.128, 130, 131 ЦПК України.

Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не сповістила.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.05.2003 року по справі № 2-3612/03 було задоволено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Київської районної адміністрації м. Одеси, та зобов’язано Київську районну адміністрацію м. Одеси задовольнити вимоги скаржниці в проведенні ремонту її квартири з тимчасовим відселенням сім’ї ОСОБА_3, визначивши строки ремонту.

На підставі заяви ОСОБА_4 01.09.2009 року постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження ВП № 14625570 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3612/03, виданого 26.08.2009 року Київським районним судом м. Одеси.

02.10.2009 року вищевказане виконавче провадження було закінчено на підставі частини 9 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час винесення постанови) та на підставі розпорядження начальника ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області від 26.12.2012 року та згідно з актом про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 04.01.2013 року, проведено знищення виконавчих приводжень, завершених у 2009 році.

01.03.2016 року до Відділу надійшло рішення Європейського суду з прав людини по справі «Кононова та інші проти України» від 06.06.2013 року, в межах якого розглянуто скаргу ОСОБА_4 щодо невиконання рішень національних судів.

10.03.2016 року керуючись п. 15.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 було відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3612/03 виданого 26.08.2009 року Київським районним судом м. Одеси про зобов’язання Київської районної адміністрації м. Одеси задовольнити вимоги ОСОБА_3 в виконанні ремонту її квартири з тимчасовим відділенням її сім’ї, визначивши строк ремонту.

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404) (до 05.10.2016 діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (зі змінами) (далі - Закон № 606)).

Згідно ст.46 вищевказаного Закону, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред’явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Згідно із п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, виконавче провадження у цій справі не було завершено на час введення в дію Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 року №1404, а тому головний державний виконавець безпідставно застосував положення Закону в цій редакції, а не редакцію Закону від 21.04.1999р., яка передбачала, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю.

Крім того, відповідно до п.2 ч. 5ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Оскільки підставою для поновлення вищезазначеного виконавчого провадження стало рішення Європейського суду з прав людини по справі «Кононова та інші проти України» від 06.06.2013, в межах якого розглянуто скаргу ОСОБА_3, суд вважає, що відсутні підстави для винесення головним державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору, тому дії є неправомірними і постанова про стягнення виконавчого збору від 14.11.2017 р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 447-451 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В :

Скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 14.11.2017 року ВП № 14625570 про стягнення виконавчого збору - задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, повязані з прийняттям Постанови від 14.11.2017 року ВП № 14625570 про стягнення виконавчого збору.

Скасувати постанову від 14.11.2017 року ВП № 14625570 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд міста ОСОБА_1 протягом п’ятнадцяті днів з дня проголошення ( відповідно до п. 15.5 перехідних положень). Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Огренич І. В.