Постанова № 74206686, 22.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4500/17 Головуючий у І інстанції Василишин В. О.Провадження № 22-ц/780/1938/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 22.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого суддіОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, з участю секретаряОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2’я ОСОБА_5 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» до ОСОБА_2’я ОСОБА_5, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ-АРМАТУРА», про стягнення заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат,-

В С Т А Н О В И В:

До суду в липні 2017 року з вказаним позовом звернулось ТзОВ «ТД «Євротрубпласт» з обґрунтуванням того, що 11 серпня 2016 року між цим товариством й ТзОВ «НВП САБ-АРМАТУРА» укладено договір поставки № 11/08/2016-ЕТП-1, за яким постачальник зобов’язався поставити, а покупець – прийняти й оплатити труби, комплектуючі й обладнання, а також супутні товари, партіями у кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами у рахунках-фактурах або специфікаціях до цього договору чи визначеними у порядку, передбаченому ним.

11 серпня 2016 року між ТОВ «ТД «Євротрубпласт» та ОСОБА_6 укладено договір поруки № 11/08/2016-ЕТП-2, за умовами якого він поручився перед кредитором за виконання обов’язків ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» за договором від 11 серпня 2016 року № 11/08/2016-ЕТП-1.

Із 11 серпня 2016 року по 14 вересня 2016 року позивачем здійснено поставку продукції відповідачу на загальну суму 270 770 грн. 07 коп. Між тим, зобов’язання ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» виконувалися неналежним чином, у зв’язку із чим виникла заборгованість у загальній сумі - 158 383 грн. 67 коп.

Просив суд стягнути із відповідача ОСОБА_6’я О.Б. на свою користь заборгованість за поставлений товар у розмірі - 158 383 грн. 67 коп.; проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі - 27 835 грн. 70 коп.; інфляційні втрати у розмірі - 19 947 грн. 56 коп.; неустойку у розмірі - 31 405 грн. 02 коп., а також сплачений судовий збір.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2018 року позов ТзОВ «ТД «Євротрубпласт» задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2’я ОСОБА_5, як поручителя товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ-АРМАТУРА», на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» заборгованість за договором поставки від 11 серпня 2016 року № 11/08/2016-ЕТП-1 у розмірі основного боргу – 158 384 (сто п’ятдесят вісім тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 63 коп., інфляційні втрати у розмірі – 19 947 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот сорок сім) грн. 56 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі – 27 835 (двадцять сім тисяч вісімсот тридцять п’ять) грн. 70 коп., неустойку у розмірі – 22 649 (двадцять дві тисячі шістсот сорок дев’ять) грн. 37 коп. й судовий збір у розмірі – 3 432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 26 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням відповідач ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТзОВ «ТД «Євротрубпласт» та стягнути з нього понесені відповідачем судові витрати.

При цьому зазначає, що рішення суду ухвалено з численними порушеннями норм процесуального права. Ненадано належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи. Відтак, Апелянтом було подано докази того, що рішення господарського суду, щодо боржника за договором поставки (ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА») вступило в силу, а також підтвердження того, що Позивач звернувся до органів виконавчої служби, щодо стягнення суми коштів, що є ідентичною ціні позову в даній справі. Виконавчий орган, розпочав стягнення. Про початок виконання рішення представник Позивача не заперечував.

Однак суд не надав даному доказу належної оцінки, у зв’язку з чим виніс рішення, що за одним і тим самим боргом притягує до відповідальності різних осіб.

Оскільки рішення судів є обов’язковим до виконання, то відповідно Позивач отримає кошти в суму 237 571,95 грн. як від божника, тобто ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» так і від Апелянта, після набрання рішення законної сили. Це призведе до безпідставного збагачення Позивача на суму, задоволену в оспорюваному рішенні.

Крім того, на думку апелянта договор поруки містить ряд порушень. Відтак, при зазначені реквізитів сторін, було невірно зазначено ідентифікаційний номер платника податків, ОСОБА_6, що вказує на те, що він не надавав своїх персональних даних, для оформлення даного договору, адже був впевнений в тому, що підписує його як директор Товариства і виключно від імені Товариства.

Таке твердження Апелянта знаходить своє підтвердження і в розділі «Місцезнаходження і реквізити сторін» де чітко зазначено, що стороною в договорі являється саме ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА», а не громадянин ОСОБА_6

Додатковим підтвердженням того, що саме Товариство підписувало договір поруки ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА», свідчить відтиск печатки Товариства на кожній окремій сторінці договору поруки № 11/08/2016-ЕТП-2 від 11.08.2016 року.

Незважаючи на ряд недоліків, що містить вище згадуваний договір поруки, суд все ж ухвалив рішення на користь Позивача не надавши даному доказу належної оцінки та не спростувавши або підтвердивши думку представника Апелянта.

Суд, приймаючи рішення по справі, неповністю з’ясував обставини, що мають значення для об’єктивного та законного вирішення спору. У своєму рішення (абз. 4 сторінка 5 рішення), суд зазначає, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо вказаних в законі чи договорі, і при цьому кредитору надається право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом або від одного із боржників. Якщо обов'язок не буде виконано в повному обсязі одним із боржників, кредитор вправі вимагати неодержане від інших солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними до того моменту, поки їх обов'язок не буде виконано повністю. Виконання обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Тобто, закон дав Позивачу вибір, до кого з боржників звернутися за повним чи частковим погашенням боргу. І Позивач обрав звернутися за повним погашенням боргу саме до ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА». Вимогу Позивача господарський суд повністю задовольнив, тим самим зняв відповідальність з поручителя, що моменту відмови ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» погасити борг.

Як було зазначено в поясненнях представника Апелянта, ТОВ «НВП «САБ- АРМАТУРА», є діючим Товариством, що не перебуває в стані банкротства або припинення, в ньому не змінювалися учасники та не змінювався директор з моменту виникнення боргу.

Відтак, суд, при з’ясуванні обставин справи, мав звернути увагу на ту обставину, що Позивач використав своє право звернення та обрав боржника та розмір погашення боржником суми боргу. Вибір Позивач зробив на користь ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» поклавши на нього обов’язок погасити борг повністю.

Щодо невідповідності висновків обставинам справи, то апелянтом вказано на не зазначення судом норм статті 543 ЦК України, що призвело до винесення судом незаконного рішення, що дає право Позивачу на додаткове безпідставне збагачення, а одночасно суттєво погіршує матеріальне становище Апелянта.

Твердження апелянта щодо безпідставного збагачення Позивача, що відбудеться після вступу даного рішення в силу та звернення виконавчого документу по даній справі до виконавчого органу, приведе до подвійного стягнення.

Стаття 18 ЦПК України зазначає, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, - і за її межами. Невиконання судового рішення, є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження відповідачу було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, однак відзив не подавався.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2016 року між ТОВ «ТД «Євротрубпласт» (постачальник) й ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» (покупець) укладено договір № 11/08/2016-ЕТП-1 (а.с.12).

За умовами вказаного правочину постачальник зобов’язався поставити, а покупець – прийняти й оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари, партіями у кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами у рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними у порядку, передбаченому цим договором (п.1.1.).

Сторони визначили наступний порядок узгодження умов постачання партії товару: покупець направляє постачальнику письмове замовлення з зазначенням асортименту та кількості партії товару. У замовленні також вказується кінцевий пункт доставки. Замовлення покупця є пропозицією (офертою) до поставки партії товару (щодо асортименту та кількості партії товару) та його згодою (акцептом) з цінами постачальника, що діяли на момент замовлення товару. Постачальник протягом нормально необхідного часу направляє покупцю по факсу рахунок-фактуру з зазначенням вартості вказаного у замовленні товару, строку його постачання та оплати. Рахунок-фактура є підтвердженням (акцептом) постачальника замовлення покупця.

Відповідно до пункту 3 статті 205 ЦК України умови щодо строків поставки і оплати партії товару, та/або інші умови, визначені рахунком-фактурою, вважаються узгодженими покупцем, якщо протягом двох робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури від нього не надійде зауважень, про що також свідчить підпис покупця за цим договором. Достатнім підтвердженням всіх умов поставки, зазначених у товаросупровідних документах, буде також приймання покупцем товару незалежно від наявності замовлення або підтвердження покупцем умов поставки, зазначених у рахунку-фактурі. Умови постачання партії товару вважаються також повністю узгодженими сторонами після отримання постачальником передоплати у розмірі, визначеному рахунком-фактурою та в передбачені строки. Найменування, асортимент, кількість, ціна одиниці та загальна вартість партії товару, терміни поставки та оплати можуть бути узгоджені сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору, які підписані уповноваженими представниками сторін та є його невід’ємними частинами. Сторони в специфікаціях (додатках) до цього договору можуть передбачити умови, що відрізняються від умов, передбачених даним договором. Поставка партії товару повинна супроводжуватися передачею покупцю накладної постачальника та/або акта здавання-приймання вантажу до перевезення, підписаного кожного з яких представником покупця або експедитором (у випадку доставки товару перевізником) буде свідчити про отримання покупцем товару. Представник покупця повинен надати постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання матеріальних цінностей. Датою поставки товару та датою переходу права власності на товар вважається дата накладної постачальника, що передається покупцю.

Параграфом 5 договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше п’ятнадцяти календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в специфікації у порядку, передбаченому договором. Покупець у платіжному дорученні (або іншому платіжному документі) на оплату в призначенні платежу вказує номер договору та/або номер відповідного рахунку-фактури/специфікації. Сторони зобов’язані щомісяця проводити звірку взаємних розрахунків та на підтвердження належного виконання зобов’язань щодо поставки товару по договору підписувати відповідні акти підтвердження приймання-передачі товару за певний період. Для цього покупець зобов’язаний провести звірку взаємних розрахунків, підписати надані постачальником акт звірки взаємних розрахунків та відповідний акт підтвердження приймання-передачі товару, після цього направити їх до постачальника, бо надати обґрунтовані заперечення не пізніше п’яти днів з моменту надходження відповідної вимоги постачальника.

Параграфом 8 договору передбачено відповідальність сторін. Кожна із сторін несе відповідальність за невиконання умов даного договору у відповідності із діючим законодавством та цим договором. У випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку прострочення покупцем термінів оплати поставленого йому товару, постачальник згідно із частиною третьою статті 692, частиною п’ятою статті 694 ЦК України має право стягнути з покупця проценти за використання чужих коштів у розмірі 25% річних за весь період прострочення оплати. Сторони домовилися на підставі статей 256-259 ЦК України про збільшення до п’яти років загальної та спеціальної позовної давності по всім вимогам, що виникають на підставі цього договору.

За умовами договору він вступає у силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині виконання зобов’язань, що виникли в період договору – до їх повного виконання. Всі додаткові угоди та інші домовленості про зміну умов договору, виражені в письмовій формі, які укладаються сторонами в ході виконання договору, вважаються додатками до нього і є його невід’ємними частинами.

11 серпня 2016 року між ТОВ «ТД «Євротрубпласт» (кредитор) й ОСОБА_2’єм О.Б. (поручитель) укладено договір поруки № 11/08/2016-ЕТП-2 (а.с.18).

За умовами цього правочину поручитель поручився перед кредитором за виконання обов’язку ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» щодо оплати товару за договором від 11 серпня 2016 року № 11/08/2016-ЕТП-1 (основний договір). Термін основний договір також включає всі рахунки-фактури, накладні, специфікації та додатки до договору, які були узгоджені в порядку, передбаченому договором постачання та відповідно є підставою для виникнення обов’язку боржника зі сплати грошових коштів на користь кредитора, що були укладені на момент підписання даного договору, або будуть узгоджені сторонами протягом дії основного договору. Поручитель зобов’язаний у разі порушення боржником обов’язку за основним договором самостійно виконати зазначений обов’язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк не пізніше двох банківських днів з моменту отримання вимоги перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, як і боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, стягнення збитків та інших виплат, передбачених основним договором. У випадку виконання поручителем обов’язку боржника за основним договором, він набуває усі права кредитора щодо обов’язку боржника за основним договором, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Поручитель та боржник відповідають за виконання обов’язку, забезпеченого порукою, перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель не може висувати проти кредитора заперечення на підставі того, що кредитор попередньо не звернувся з вимогою оплати до боржника. Поручитель згоден з порядком та умовами узгодження партій товару, передбаченого основним договором, зобов’язується за цим договором в порядку поруки виконувати всі зобов’язання з оплати узгодженого боржником та кредитором товару. Поручитель не може заперечувати проти збільшення обсягу його відповідальності, якщо воно відбувається при зміні або виникненні зобов’язань боржника в порядку, визначеному основним договором. Договір набуває чинності з моменту його підписання і втрачає чинність через п’ять років з моменту його укладення, або в будь-якому разі не раніше закінчення строку дії основного договору. Додаткові угоди та додатки до договору є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами, скріплені їх печатками, або оформлені в порядку, передбаченому даним договором.

Сторони при підписання та виконанні цього договору керуються статтями 6, 627 ЦК України. Договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТД «Євротрубпласт» здійснювало поставки товару ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» із 11 серпня по 11 вересня 2016 року, що підтверджується видатковими накладними й довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Так, ТОВ «ТД «Євротрубпласт» видані видаткові накладні: - № ЕТП КВ 1108/028 від 11 серпня 2016 року на суму 30 660 грн. 85 коп.; - № ЕТП КВ 1108/029 від 11 серпня 2016 року на суму 32 045 грн. 00 коп.; - № ЕТП КВ 1108/027 від 11 серпня 2016 року на суму 34 730 грн. 38 коп.; - № ЕТП КВ 1608/028 від 16 серпня 2016 року на суму 161 506 грн. 80 коп.;

- № ЕТП КВ 0109/019 від 01 вересня 2016 року на суму 1 798 грн. 74 коп.; - № ЕТП КВ 0209/033 від 02 вересня 2016 року на суму 6 426 грн. 00 коп.; - № ЕТП КВ 1409/033 від 14 вересня 2016 року на суму 3 602 грн. 30 коп. (а.с. 20-26).

Товар відпускався ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей цього товариства: - № 3156 від 11 серпня 2016 року; - № 3164 від 11 серпня 2016 року; - № 3488 від 01 вересня 2016 року; - № 3511 від 02 вересня 2016 року; - № 3705 від 14 вересня 2016 року.

Згідно із Актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ТД «Євротрубпласт» і

ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» станом на 16 травня 2017 року обороти за період із серпня по вересень 2016 року склали на суму 270 770 грн. 07 коп. заборгованість – 158 383 грн. 67 коп. (а.с.32).

02 листопада 2016 року ТОВ «ТД «Євротрубпласт» направило ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» претензію щодо термінового погашення заборгованості, а ОСОБА_2’ю О.Б. письмову вимогу про сплату грошових коштів у сумі 158 383 грн. 67 коп. до 10 листопада 2016 року.(а.с. 33, 35).

У провадженні Господарського суду м. Києва перебувала справа за позовом ТОВ «ТД «Євротрубпласт» до ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» про стягнення грошових коштів (справа № 910/8408/17).

Так, рішенням Господарського суду м.Києва від 22 червня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто із ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» на користь ТОВ «ТД «Євротрубпласт» основний борг в сумі 158 384 грн. 63 коп., інфляційні втрати в сумі 19 947 грн. 56 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 27 835 грн. 70 коп., неустойку в сумі 22 649 грн. 37 коп., та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 432 грн. 26 коп. (а.с.72).

Господарським судом м.Києва під час розгляду справи № 910/8408/17 встановлено, що 11 серпня 2016 року між ТОВ «ТД «Євротрубпласт» (постачальник) й ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» укладено договір на поставку товару № 11/08/2016-ЕТП-1.

На виконання умов договору ТОВ «ТД «Євротрубпласт» передав, а ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» прийняв товар на загальну суму 270 770 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними: - № ЕТП КВ 1108/028 від 11 серпня 2016 року на суму 30 660 грн. 85 коп.; - № ЕТП КВ 1108/029 від 11 серпня 2016 року на суму 32 045 грн. 00 коп.; - № ЕТП КВ 1108/027 від 11 серпня 2016 року на суму 34 730 грн. 38 коп.; - № ЕТП КВ 1608/028 від 16 серпня 2016 року на суму 161 506 грн. 80 коп.; - № ЕТП КВ 0109/019 від 01 вересня 2016 року на суму 1 798 грн. 74 коп.; - № ЕТП КВ 0209/033 від 02 вересня 2016 року на суму 6 426 грн. 00 коп.; - № ЕТП КВ 1409/033 від 14 вересня 2016 року на суму 3 602 грн. 30 коп.

Покупцем за поставлений товар здійснено часткову оплату в сумі 112 385 грн. 44 коп. відповідно до платіжних доручень: - № 5741 від 12 серпня 2016 року на суму 50 000 грн. 00 коп.; - № 5828 від 16 серпня 2016 року на суму 19 387 грн. 88 коп.; - № 5829 від 16 серпня 2016 року на суму 31 171 грн. 48 коп.; № 6141 від 01 вересня 2016 року на суму 1 798 грн. 74 коп.; - № 6180 від 02 вересня 2016 року на суму 5 400 грн. 00 коп.; - № 6375 від

14 вересня 2016 року на суму 913 грн. 34 коп.; - № 6248 від 07 вересня 2016 року на суму 1 026 грн. 00 коп.; - № 6374 від 14 вересня 2016 року на суму 2 688 грн. 96 коп.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, місцевий суд дійшов висновку про стягнення із ОСОБА_2’я О.Б. як поручителя ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» та відповідно солідарного боржника заборгованості за договором поставки у розмірі, що відповідає розміру заборгованості стягнутій із ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» за рішенням господарського суду м. Києва від 22 червня 2017 року, що набрало законної сили. При цьому, врахував, що поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник. Збільшення обсягу відповідальності боржника є безпідставним.

Заперечення наведені стороною відповідача, на думку суду першої інстанції доводів позивача не спростували, тому не були прийняті судом до уваги, оскільки порука є способом забезпечення виконання зобов’язань, при цьому поручитель несе солідарну відповідальність. У даному випадку укладаючи договір поруки ОСОБА_6 діяв як фізична особа.

Висновки суду першої інстанції викладені в рішенні в цій частині, на думку колегії суддів відповідають вимогам закону та обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша й друга статті 554 ЦК України).

Отже, доводи апеляційної скарги, щодо незаконності висновків суду першої інстанції в частині солідарної відповідальності відповідача, як поручителя є необґрунтованими та безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Однак, задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанці дослідивши зібрані по справі докази, врахувавши спосіб захисту порушених прав, який обрав позивач, предмет та підстави позову, та вирішив, що позовні вимоги є законними й обґрунтованими, а тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі – 228 817 грн. 26 коп. В силу вимог п. 3 ч.1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, 3 432 грн. 26 коп.

З такими висновками суду першої інстанції в повній мірі колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.4 ст. 599 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Отже, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, можна зробити висновок, що застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов’язання.

Таким чином, в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2016 року ТОВ «ТД «Євротрубпласт» направило ТОВ «НВП «САБ-АРМАТУРА» претензію щодо термінового погашення заборгованості, а ОСОБА_2’ю О.Б. письмову вимогу про сплату грошових коштів у сумі 158 383 грн. 67 коп. до 10 листопада 2016 року.(а.с. 33, 35).

З позовом до суду позивач звернувся 28 липня 2017 року, тобто поза межами шестимісячного строку, передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України, а отже порука припинилася.

На встановлені обставини суд першої інстанції не звернув уваги, у зв»язку з чим ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке не може залишатися без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав припинення поруки, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання (10 листопада 2016 року) не пред’явив вимоги до поручителя.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з невірним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права.

Крім того, відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, із позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 5 345 грн. 37 коп.( а.с.172, 184).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2’я ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» на користь ОСОБА_2’я ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 5345, 37 грн. (п’ять тисяч триста сорок п’ять грн. 37 коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: С.В. Лівінський

ОСОБА_3