Постанова № 74206669, 08.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/9240/15-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/1031/18 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 38 08.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Топольському В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Центру з надання адміністративних послуг, Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним рішення виконавчого комітету сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію, зобов'язання вчинити дії, визнання майна спільним майном подружжя, визнання права власності та стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

позивач ОСОБА_2 діючи в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона ОСОБА_2, у період шлюбу з ОСОБА_7 збудували домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_4 син її чоловіка від першого шлюбу, ОСОБА_5 його дружина.

20.06.2012 року ОСОБА_4, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_5, зареєстрував на своє ім'я право власності на домоволодіння АДРЕСА_3 і отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 517,7 кв.м, з надвірними будівлями та спорудами, у зв'язку з чим він та його дружина, відповідачка ОСОБА_5, юридично стали власниками домоволодіння.

Наявність свідоцтва про право власності, виданого на ім'я відповідача ОСОБА_4, порушує законні права позивача та інтереси як власника майна.

Фактично відповідачі жодного відношення до будівництва та фінансування будівництва вказаного домоволодіння не мали.

Зі своїм чоловіком, ОСОБА_7, позивач проживала у цивільному шлюбі з 1996 року, а 28.11.2000 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 у міському відділі реєстрації актів громадського стану м. Макіївки Донецької області, про що було зроблено актовий запис №1196, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 генерал-лейтенант міліції ОСОБА_7, в результаті важкої і тривалої хвороби помер. Він постійно проживав разом із позивачем і з неповнолітнім сином за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ОСББ «Лермонтовський» від 23.02.2015 р. Незадовго до смерті її чоловік передав ключі від свого особистого сейфа, який знаходився у їх квартирі у м. Києві, і сказав відкрити сейф після його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач поховала свого чоловіка у м. Києві.

У сейфі позивач знайшла заповіт, два листа один для матері, другий для позивача і їх сина, на конверті було написано «відкрити після моєї смерті». У сейфі також були оригінали усіх документів домоволодіння у с. Гореничі, оригінал свідоцтва про право власності від 07.05.2012 р. на житловий будинок площею 517,7 кв. м., розташований АДРЕСА_3, виданий на ім'я відповідача ОСОБА_4, оригінал витягу про державну реєстрацію прав від 20.06.2012 р. реєстраційний номер НОМЕР_2, на ім'я ОСОБА_4, оригінал технічного паспорту на цей же будинок, виданий на ім'я ОСОБА_4 і оригінали документів на земельну ділянку і на газифікацію будинку та інші документи. З цих документів позивач зрозуміла, що право власності на їх будинок, який вона з чоловіком будували на протязі 2004-2007 рр., та право власності на земельну ділянку зареєстровано на ім'я відповідача ОСОБА_4

У листі, адресованому позивачу були теплі слова, що він їх любить, була його фотографія і записка для сина, а також перелік майна, з чого воно складається і на кого воно зареєстровано і як їм потрібно розпорядитися, чоловік писав, що Гореничі зареєстровано на ОСОБА_4, що в Гореничах будинок краще продати, утримувати його дуже дорого, гроші за дачу, а це кілька мільйонів доларів, поділити навпіл.

Через декілька днів позивач розповіла відповідачу про зміст листа про оригінали документів, які вона знайшла в сейфі. Відповідач ОСОБА_4 сказав що вони одна родина, що її син ОСОБА_3 це його рідний брат, що він його ніколи не скривдить, що будинок в Гореничах оформлений на нього формально, що він розуміє, що цей будинок будував його батько і що він готовий виконати волю батька в його передсмертному листі, продати будинок і гроші розділити навпіл.

В кінці лютого 2015 року позивач попросила відповідачів доглянути за будинком бо поруч з ними знаходився будинок ОСОБА_9, який був захоплений невідомими людьми, проводився огляд будинків, що знаходились поруч, з'явилися мародери які грабували будинки, нищили майно. Вони погодились доглянути за будинком.

В кінці березня 2015 р. позивач дізналася, що відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вселилися в будинок разом зі своєю родиною, з родичами дружини і ще з незнайомими їй людьми, поміняли замки в будинку і стали користуватися ним як своїм майном.

Відповідач заявив що він передумав продавати будинок, ділити гроші від продажу не хоче.

Позивач намагалася пояснити відповідачу ОСОБА_4, що це її дім, який вона будувала разом з його батьком. У цьому будинку їх меблі, побутова техніка, іграшки сина, одяг, фотографії родини, подарунки, особисті речі які мають для неї сімейну цінність. Відповідач сказав, що все що знаходиться в будинку він залишає собі, і нічого не дозволяє забрати.

Позивач вважала недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.05.2012 р. видане на ім'я ОСОБА_4 Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, згідно з яким ОСОБА_4 зареєстрований власником домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3, яке складається із житлового будинку загальною площею 517,7 кв.м., житловою площею 171,6 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами.

У зв'язку з тим, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.05.2012 р. видане на ім'я ОСОБА_4 Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, відповідно до якого ОСОБА_4 належить домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_3, видане з порушенням вимог ч. 1,2 ст. 331 ЦК України, воно є недійсним.

Домоволодіння АДРЕСА_3, позивач з чоловіком збудували у період шлюбу у період з 2004 по 2007 рр. Позивач користувалася всіма правами власника в період будівництва з 2004 по 2007 рр., вона володіла, користувалася і розпоряджалася будівельними матеріалами, після закінчення будівництва у період з 2007 р. по лютий 2015 р. вона зі своєю сім'єю проживала в будинку, тобто володіла і користувалася ним, займалася його обладнанням та благоустроєм. Її права власника будинку відповідачі ніколи не порушували до березня 2015 року.

Житловий будинок у с. Гореничі був збудований при наступних обставинах.

У 2001 році їх кум ОСОБА_11 запропонував побудувати заміський будинок поруч з ним недалеко від Києва на березі озера в с. Гореничі. Коли позивач з чоловіком побачили озеро і прилеглу до нього земельну ділянку розміром більше 2 га, вони були в захваті, це була їх мрія мати будинок на березі озера.

Восени 2001 року ОСОБА_7 почав оформляти документи на виділення земельної ділянки для будівництва будинку.

У оформлення документів позивач не вникала. Її чоловік маючи звання генерала і будучи старше за неї на 18 років повністю керував в їх сім'ї. Після смерті чоловіка, ознайомившись з оригіналами документів, які зберігалися в особистому сейфі чоловіка вона дізналася, що державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га розташовану АДРЕСА_3 був виданий на ім'я відповідача ОСОБА_4 12.04.2002 р., технічна документація з землеустрою на встановлення меж земельної ділянки в натурі загальною площею була виконана 17.02.2012 року.

Таким чином, відповідач ОСОБА_4, юридично був власником і користувачем зазначеної земельної ділянки, фактично він надав її для будівництва, оскільки земельна ділянка призначалась для будівництва заміського будинку для їх сім'ї.

Відповідач ОСОБА_4 дозволив своєму батькові ОСОБА_7 використовувати належний йому земельну ділянку для зведення на ній будинку.

У 2003 році чоловіка позивача перевели на посаду начальника Головного управління МВС України у Київський області. Після переїзду у м. Київ, у 2003 р. її чоловік організував виконання всіх підготовчих робіт необхідних для початку будівництва.

Будинок будувався позивачем з чоловіком за їх спільні кошти у період з 2004 по 2007 рік у певній технологічній послідовності, визначеній проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами і правилами. Проектна документація будинку робочі креслення, необхідні узгодження були виконані архітектором ОСОБА_22. Щоб заощадити гроші вирішили не звертатися в будівельні фірми, а будувати господарським способом, наймати фахівців і розраховуватися з ними за фактично виконані роботи за встановленими розцінками. Необхідні будівельні матеріли купували самі. Для нагляду за будівництвом, для керівництва всіма будівельними роботами ОСОБА_7 найняв на роботу ОСОБА_12 інженера - будівельника з вищою освітою і з досвідом роботи в цивільному будівництві. У період 2004-2007 р. р. ОСОБА_12 не тільки здійснювала нагляд за правильним веденням всіх будівельних робіт, вона керувала бригадами робітників, звітувала перед ними за обсяги виконаних робіт, розподіляла заробітну плату серед робітників, закуповувала деякі будівельні матеріали. Всі будівельні роботи проводилися під її керівництвом. ОСОБА_12 приїхала з Сумської області, житла в Києві у неї не було. Вона жила на будівництві у період з 2004-2007р.р., спочатку в будівельному вагончику, а потім у побудованій частині будинку.

У період з 2004 по 2007 р.р. позивач з чоловіком на придбання будівельних матеріалів для будівництва фактично витратили 1 900 000,00 гривен, платіжні документи, (фіскальні чеки, квитанції до прибуткових ордерів, договори, видаткові накладні) збереглися на суму 1 355 808,54 грн. (що по курсу станом на 2004-2007 р.р. становить 268 491,09 доларів США).

У період з 2004 по 2007р.р. позивач з чоловіком витратили 350000,00 доларів США на оплату будівельно-монтажних робіт, в неї збереглися документи що підтверджують їх затрати на суму 277780,00 доларів США, відповідні письмові розписки керівника будівництва ОСОБА_12

Всього на будівництво домоволодіння ними було витрачено 726237,00 доларів США. Ці гроші належали їх сім'ї. До початку будівництва у них були заощадження на суму 250000 доларів США. Крім того позивач продала належні їй цінні папери на суму еквівалентну 100000,00 доларів США, що підтверджується договором купівлі-продажу. Її чоловік взяв кредит в Промінвест банку на суму 70000,00 гривень що підтверджується банківськими документами. Також позивачем була отримана спадщина після смерті батька у розмірі 100000,00 доларів США. На будівництво витрачали їх щомісячні доходи, які складалися з грошового забезпечення її чоловіка його пенсії, доходів від наукової діяльності, доходів від використання його винаходів, доходів від підприємницької діяльності позивача.

Відповідачі ніякої участі в будівництві будинку не приймали. Будівництво вимагало великих матеріальних витрат. Доходи сім'ї відповідача були незначними.

У серпні 2007 року будинок був повністю побудований. Будинок складається з двох поверхів і мансарди, загальна площа будинку складає 517,7 кв м з них житлова площа - 171,6 кв.м.

Також були побудовані надвірні будови: двоповерхова будівля із цегли на першому поверсі якої розташований гараж на дві машини, а на другому поверсі житлове приміщення, вони зробили погріб, побудували з дерев'яного брусу двоповерхову баню, альтанку, із цегли побудували сарай для домашніх тварин, господарський блок. У відповідності з дизайн проектом упорядкували земельну ділянку, посадили дерева, квіти, поставили фонтан, зробили замощення.

У період з 2004-2007 р. по мірі можливості позивач з чоловіком купували необхідну побутову техніку, меблі, що підтверджується платіжними документами. Станом на 2007 р. будинок був обладнаний необхідними меблями і побутовою технікою. Вони купили 2 спальні виробництва Італії, дивани крісла, замовили розсувні шафи, купили вітрину, кришталеві люстри, підлоговий годинник, посуд і всю необхідну техніку для дому, що підтверджується відповідними платіжними документами. Меблі у кабінет чоловіка вони привезли з Донецька.

У серпні 2007 року позивач з чоловіком вселилися в будинок. Вони завели домашнє господарство курей, гусей, кролів, перепелів, собак, 2 котів, у них були навіть лебеді. У вересні 2007 року позивач найняла помічницю по догляду за будинком ОСОБА_13. Вона стежила за чистотою і порядком у будинку, прибирала присадибну ділянку, займалася городом, доглядала за тваринами. Вона приїхала на роботу із Сумської області. Оскільки ніякого житла в Києві у неї не було, вона постійно жила у їх будинку, у жилому приміщенні обладнаному на другому поверсі над гаражем. Вона постійно працювала і жила в будинку з вересня 2007 року по серпень 2013 рік.

У період з 2007 по 2013 р. позивач з чоловіком жили у Києві, у тому числі у їх заміському будинку АДРЕСА_3, у період з 2013 р. по 2015 р. вони користувались будинком, коли приїздили у Київ. Зазначені обставини, а саме, що її сім'я у період з 2007 по 2015 володіла і користувалась будинком підтверджується фотографіями урочистих подій, які відзначалися в їх будинку. Також у неї збереглися платіжні документи, які підтверджують, що на 60-річчя її чоловіка вони замовляли в будинку банкет з ресторану, виїзне обслуговування на два дні 16.04.2012р. та 17.04.2012 р. Також ці обставини підтвердили свідки.

Таким чином, доказами того, що домоволодіння побудовано за їх кошти в період шлюбу є: платіжні документи, договори, розписки, що підтверджують покупку будівельних матеріалів, оплату будівельно - монтажних робіт. Факт зберігання оригіналів всіх документів на право власності на домоволодіння у справжнього власника в сейфі чоловіка позивача, також свідчить про те, що оформлення права власності на ім'я відповідача носило формальний характер. Фактичним власником домоволодіння був її чоловік і вона, його дружина.

Та обставина, що позивач з чоловіком збудували домоволодіння на земельній ділянці формально оформленої на ім'я відповідача ОСОБА_4 ні в якому разі не дає ОСОБА_4 право власності на будинок.

Тому позивач просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.05.2012 р. видане на ім'я ОСОБА_4 Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, згідно з яким ОСОБА_4 зареєстрований власником домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_3. Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_3. Визнати домоволодіння АДРЕСА_3 спільним майном подружжя набутим у період шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_7 Визнати за ОСОБА_2, право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_3, як на майно набуте у період шлюбу, визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/8 частину домоволодіння, визнати за її неповнолітнім сином ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 1/4 частину домоволодіння (з урахуванням відмови ОСОБА_14 від прийняття спадщини на його користь).

В подальшому позивач неодноразово збільшувала позовні вимоги та змінювала предмет позову, і згідно останньої редакції уточнених позовних вимог позивач просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.05.2012 р. видане на ім'я ОСОБА_4 Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, згідно з яким ОСОБА_4 зареєстрований власником домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_3. Про визнання недійсним рішення виконкому Гореницької сільської ради від 29.03.2012 № 5/8 про визнання права власності на житловий будинок, шляхом скасування свідоцтва про право власності від 07.05.2012 року на будинок АДРЕСА_3. Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_3. Зобов'язати відповідача Центр з надання адміністративних послуг Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області здійснити скасування реєстрації, а саме свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.05.2012 р. видане на ім'я ОСОБА_4 Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, згідно з яким ОСОБА_4 зареєстрований власником домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_3 та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_3. Визнати домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_3 спільним майном подружжя набутого у період шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_7 Визнати за ОСОБА_2, право власності на 1/2 частин домоволодіння будинок АДРЕСА_3, як на майно набуте у період шлюбу, визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/8 частин домоволодіння, визнати за її неповнолітнім сином ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 1/4 частину домоволодіння (з урахуванням відмови ОСОБА_14 від прийняття спадщини на його користь). Зобов'язати відповідача Центр з надання адміністративних послуг Києво-Святошинської державної адміністрації Київської здійснити реєстрацію, за ОСОБА_2, право власності на 1/2 частини домоволодіння будинок АДРЕСА_3, як на майно набуте у період шлюбу. Здійснити реєстрацію права власності за ОСОБА_2, право власності в порядку спадкування на 1/8 частину домоволодіння, здійснити реєстрацію права власності за її неповнолітнім сином ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 1/4 частину домоволодіння (з урахуванням відмови ОСОБА_14 від прийняття спадщини на його користь). Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 29 077 299,00 грн. суму понесених витрат на будівельні матеріали, витрат за виконані роботи та оплачені послуги по будівництву домоволодіння АДРЕСА_3.

Рішенням Києво-Святошинського району Київської області від 20 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права рішення суду скасувати, оскільки судом не взято до уваги обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі посилаються на те, що будинок побудував він із своює сім'єю, а позивач не надала доказів зворотнього.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.11.2000 р. Міським відділом реєстрації актів громадянського стан м. Макіївки було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, актовий запис № 1196.

Від даного шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 народився ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1.

До майна померлого ОСОБА_7 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. була заведена спадкова справа № 6/2015

Спадщину після померлого ОСОБА_7, прийняла його дружина ОСОБА_2, сини ОСОБА_7, ОСОБА_4,

Згідно заяви від 28 липня 2015 ОСОБА_14 (матір ОСОБА_7) відмовилась від права на обов'язкову частку у спадковому майні ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь сина спадкодавця - ОСОБА_3.

Згідно рішення виконавчого комітету Гореницької сільської ради від 18.12.2001 р. № 35/71 ОСОБА_4 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,2500 га в АДРЕСА_3, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_3. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

28.02.2012 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_3. Замовником зазначеної декларації зазначено ОСОБА_4.

На підставі рішення Виконавчого комітету Гореницької сільської ради від 29.03.2012 р. № 5/8, виконавчим комітетом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області видано свідоцтво від 07.05.2012 р. про право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, на ім'я ОСОБА_4.

На підставі даних документів КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» 20.06.2012 р. здійснено державну реєстрацію права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_4.

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 17469/16-42/17470/16-43 від 30.06.2017 р., зазначено що оскільки натурне обстеження об'єкта дослідження - домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, не було забезпечене, то визначення вартості проведено за матеріалами справи на підставі показників опосередкованої вартості будівництва об'єктів соціального призначення, які споруджуються на території України, відповідно до якої: дійсна ринкова вартість станом на час проведення експертизи будівельних матеріалів, які були використані для будівництва домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 становить 5 634 295,38 грн.; дійсна ринкова вартість станом на час проведення експертизи будівельно-монтажних робіт, які були проведені у зв'язку з будівництвом домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 4 078 007,72 грн.

Встановивши вказані обставини, суд прийшов до висновку, що підстав для визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.05.2012 р. виданого на ім'я ОСОБА_4 Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, не має, оскільки позивачем ОСОБА_2 не було надано належних, допустимих, достатніх, достовірних письмових доказів того, що відповідне свідоцтво було видано з порушенням вимог законодавства України.

Надані позивачем платіжні документи на придбання будівельних матеріалів в своїй більшості не містять інформації про їх місце доставки та інформації про покупця даних товарів. Крім того, в деяких платіжних документів графі покупець міститься прізвище осіб які не є сторонами по даній справі.

Позивачем не доведено перед судом факту, що під час будівництва були використані кошти на придбання будівельних матеріалів які належали їй та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності подружжя. А отже, не доведено факту, що відповідне майно було набуто подружжя у шлюбі і воно входить до спадкової маси.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, оскільки вони не відповідають вимогам ст.77-80 ЦПК України, а отже у вимогах позову щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності та всіх інших похідних вимогах необхідно відмовити.

Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона поинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Заперечуючи щодо позовних вимог видповідач посилається на те, що будинок по АДРЕСА_3 збудований саме ним.

Сторонами не заперечується той факт, що будівництво здійснювалося у період з 2004 року по 2007 рік, тобто рік повної готовності будинку до експлуатації.

За відсутності надання сторонами повної інформації, суд виходить з інформації публічного доступу.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює з 2017 року на посаді ІНФОРМАЦІЯ_5. Місце народження - Донецька область, місто Маріуполь. Освіта - вища, у 1999 роцi закінчив Донецький державний університет за спецiальнiстю "Фінанси та кредит", присвоєно квалiфiкацiю економіста, у 2006 роцi закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спецiальнiстю "Управління суспільним розвитком", присвоєно квалiфiкацiю магістра управління суспільним розвитком, Науковий ступінь, вчене звання - кандидат наук з державного управління.

ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

01.09.1993 - 30.06.1999студент Донецького державного університету22.09.1995 - 20.06.1999вантажник орендного підприємства /з 1998 року перетворено у відкрите акціонерне товариство Металургійний комбінат "Азовсталь"/, місто Маріуполь22.07.1999 - 17.11.2000ІНФОРМАЦІЯ_1020.11.2000 - 21.12.2001ІНФОРМАЦІЯ_925.12.2001 - 07.07.2006ІНФОРМАЦІЯ_807.07.2006 - 16.02.2011ІНФОРМАЦІЯ_716.02.2011 - 01.03.2017ІНФОРМАЦІЯ_601.03.2017 - по цей часІНФОРМАЦІЯ_5

Отже, відповідач на час будівництва перебував на державній службі. Дружина - ОСОБА_5 також перебувала та перебуває на державній службі в органах МВС України.

На підтвердження своїх заперечень ОСОБА_4 надав декларації про доходи, що не стосуються спірного періоду, проте вказана в них сума річного доходу сім'ї на займаних посадах є незначною.

Також відповідач надав договір банківського вкладу у АК «Таврика» від 29.09.2004 року на суму 15000 грн.. Договір банківського вкладу своєї дружини у АКБ «Укрсоцбанк» на суму 5000 доларів США. від 29.09.2004 року. Договір банківського вкладу своєї дружини у АКБ «Укрсоцбанк» від 24.12.2005 року на суму 5000 доларів США. від 29.09.2004 року; договір банківського вкладу у АК «Таврика» від 26.04.2005 року на суму 9000 доларів США. договір банківського вкладу у АППБ «Аваль» від 24.10.2004 року на суму 8900 доларів США.

При цьому видповідач посилається на те, що для будівництва ним було позичено 200000 доларів США, але такі доводи не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки договір позики, який у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян укладається у письмовій формі (ст. 1047 ЦК України), а письмових форм таких договорів, відповідних розписок про отримання грошей у справі не має. Свідки підтвердити такі обставини не можуть.

Інших джерел доходів (від продажу нерухомого, рухомого, цінних паперів тощо) відповідачами не надано.

З інформації публічного доступу також встановлено, що померлий-ОСОБА_7 з 1997 р. призначений ІНФОРМАЦІЯ_11.

З червня 1999 р. по листопад 1999 р. - ІНФОРМАЦІЯ_12.

З листопада 1999 р. по вересень 2003 р. - ІНФОРМАЦІЯ_13.

З вересня 2003 р. - ІНФОРМАЦІЯ_14.

У липні 2004 р. в м. Харьків захистив кандидатську дисертацію і отримав вчену ступінь кандидата юридичних наук. У цьому ж році йому присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».

У 2008 році присвоєно вчене звання доцента.

11 травня 2010 наказом Міністра внутрішніх справ призначений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_15.

За своє життя померлий володів такою кількістю нерухомого майна: житловим будинком № 27 та відповідною земельною ділянкою АДРЕСА_4; квартирою у АДРЕСА_2; житловим будинком АДРЕСА_5; земельною ділянкою площею 0,24 га в АДРЕСА_3, якими розпорядився у заповіті від 17.03.2010 року (Т. 4 а.с. 152).

На момент смерті померлий мав у залишках такі вклади: 41323,53 та 29257,32 доларів США в ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії"; 26996,37 та 120000 грн. в АТ "Імексбанк"; АТ "Укрексімбанк" 30579, 28 доларів США, з яких Ѕ частина належить на праві спільної сумісної власності позивачу у справі, що нотаріально посвідчено Свідоцтвом про право власності (Т. 4 а.с. 188). Вклад в ПАТ " Державний Експортно-Імпортний банк" 11814,81 Євро.

Володів померлий ще й квартирою АДРЕСА_6, гаражним боксом за цією ж адресою. Земельною ділянкою АДРЕСА_7. Легковим автомобілем БМВ, Х5, 2011 року випуску, квартирою АДРЕСА_8.

В тому числі володів квартирою АДРЕСА_9, яку 16.01.2004 року подарував сину ОСОБА_4 - відповідачу у справі.

Крім цього встановлено, що 29.12.2003 року у позивача було 500000 грн. від продажу цінних паперів (договір купівлі-продажу № 117-51К(Т. 1 а.с.35). Згідно кредитного договору № 15-93/17-297/02 від 29.10.2002 року ОСОБА_7 отримав в Акціонерному промислово-інвестиційному банку кредит на суму 70000 грн.

Доказів тим обставинам, що в період з 2004 по серпень 2007 року здюйснювалося будівництво іншого будинку, ремон будь-якої іншої нерухомості у справі не має.

На підтвердження своїх вимог щодо будівництва будинку позивачем надано платіжні документиза період з 2004 по серпень 2007 року (фіскальні та товарні чеки, квитанції, квитанції до прибуткових ордерів, договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, замовлення, рахунки-фактури, актами виконаних робіт, сметами), які збереглися в неї на суму 1 355 808, 54 грн. (що по курсу станом на 2004-2007р.р. становить 268 491,09 доларів США). Всі платіжні документи за своїм характером та змістом мають відношення до будівництва будинку, з підтвердженням їх призначення с. Гореничі. В договорах підряду, видаткових накладних на придбання товару, паспортами якості товару тощо вказане прізвище ОСОБА_7 і жодного разу не зустрічається прізвище ОСОБА_4

Також позивачем надано докази за оплату виконаних будівельно-монтажних робіт за період з 2004 по серпень 2007 року (згідно реєстру Т.1 а.с. 49-51), які містяться в матеріалах справи. Платником по них зазначається ОСОБА_7

Проектна документація будинку, робочі креслення, необхідні узгодження на замовлення були виконані архітектором ОСОБА_22 за замовленням ОСОБА_7

Всі вказані документи в їх оригіналах зберігаються у позивача.

Для нагляду за будівництвом, для керівництва всіма будівельними роботами ОСОБА_7 була запрошена на роботу ОСОБА_12 інженер - будівельник з вищою освітою і з досвідом роботи в цивільному будівництві. У період 2004- 2007 р. р. ОСОБА_12 здійснювала нагляд за правильним веденням всіх будівельних робіт, керувала бригадами робітників, звітувала перед ОСОБА_7 за обсяги виконаних робіт, розподіляла заробітну плату серед робітників, закуповувала частину будівельних матеріалів. Всі будівельні роботи проводилися під її керівництвом. ОСОБА_12 проживала на будівництві у період з 2004- 2007р.р., спочатку в будівельному вагончику, а потім у побудованій частині будинку, про що особисто підтвердила.

Жодних договорів між ОСОБА_18 та ОСОБА_7 щодо здійснення будівництва чи про спільну участь у ньому та пов'язаних із ним розрахунків у справі не має.

Дружні сімейні відносини між сторонами погіршилися після смерті ОСОБА_7

14.02.2015 р. коли позивач відкрила сейф свого чоловіка, то знайшла там оригінали свідоцтва на право власності на домоволодіння, про відведення земельної ділянки і Державного акту на право власності на земельну ділянку у с. Гореничі і про повернення цих документів відповідач просив позивача у листі від 16.09.2015 року.

Також серед документів був конверт із написом ОСОБА_7 відкрити після його смерті.

У передсмертному листі адресованого рідним, який за своїм змістом є розпорядженням іншого майна померлого, не зареєстрованого безпосередньо на нього ОСОБА_7 серед іншого зазначив: « Я надеюсь, что всех обеспечил… Горенычи на ОСОБА_4….В Горенычах дом лучше продать, содержать его очень дорого, деньги за дачу, а это несколько миллионов доларов поделить пополам».

Достовірность цього листа і його автора сторони визнали. За своїм логічним змістом з вказаного листа фактично випливає, що будинок в Гореничах є не що інше як дача, про що вказано померлим. Нерухомим майном для проживання за місцем роботи усі сторони забезпечені.

Згідно проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи, оскільки натурне обстеження об'єкта дослідження - домоволодіння не було забезпечено, то визначення вартості проведено за матеріалами справи на підставі показників опосередкованої вартості будівництва об'єктів соціального призначення, які споруджуються на території України, відповідно до якої: дійсна ринкова вартість станом на час проведення експертизи будівельних матеріалів, які були використані для будівництва домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 становить 5 634 295,38 грн.; дійсна ринкова вартість станом на час проведення експертизи будівельно-монтажних робіт, які були проведені у зв'язку з будівництвом домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 4 078 007,72 грн.

За таких обставин, оцінивши усі надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що доказів будівництва спірного будинку відповідачами не надано. Також не встановлено судом і фанансової у них можливості для цього, у зв'язку з чим вони не довели ті обставини, про які посилалися заперечуючи проти позовних вимог.

Також суд приходить до висновку, що усі наявні у справі докази свідчать про те, що будинок збудував ОСОБА_7 як дачу і для цього у нього були усі фінансові можливості .

Та обставина, що будинок побудований на земельній ділянці відповідача, що дозволу для будівництва він не надавав, інформація про осіб, які там проживають/проживали, самі по собі висновків суду про те, хто саме побудував будинок, не спростовують і не свідчать про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і норма статті 368 ЦК України.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

За статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, коли спірне домоволодіння набуто у період шлюбу позивача з померлим - це майно є їхньою спільною сумісною власністю подружжя і належить кожному з них по Ѕ його частині.

За таких обставин новостворене майно безпідставно зареєстровано за відповідачем, оскільки він його не створював, отже майно йому не належить в зв'язку з чим вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_3 грнутуються на вимогах закону та підлягають задоволенню вимоги про визнаня за позивачем право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, як на майно набуте у період шлюбу.

Також встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_2, неповнолітній син ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_16 народження, матір ОСОБА_14, син ОСОБА_4 Матір спадкодавця ОСОБА_14 в порядку ст.ст.1273, 1274 ЦК України відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_20, що підтверджується її нотаріально посвідченою заявою.

Таким чином, коли після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на Ѕ частину будинку позивач має право власності в порядку спадкування на 1/8 частину домоволодіння АДРЕСА_1, на 1/8 частину домоволодіння, її неповнолітній син ОСОБА_21 має право власності в порядку спадкування на 1/4 частину домоволодіння (з урахуванням відмови ОСОБА_14 від прийняття спадщини на його користь), відповідач ОСОБА_4 має право на отримання своєї долі в спадковому майні у розмірі 1/8 частки.

Отже в цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Проте, такі вимоги як зобов'язати Центр з надання адміністративних послуг зареєструвати право власності не підлягають задоволенню, оскільки даний відповідач у справі є неналежним. Із встановлених обставин у цих сторін відсутні будь-які правовідносини. Реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того не підлягають задоволенню і вимоги про відшкодування витрат на будівництво, оскільки ці витрати є результатом створення спірного майна, права на яке вже захищені в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 рокускасувати та прийняти постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення виконкому Гореницької сільської ради від 29.03.2012 № 5/8 про визнання права власності на житловий будинок та скасувати свідоцтво про право власності від 07.05.2012 року виданого на ім'я ОСОБА_4 на будинок АДРЕСА_3.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності реєстраційний номер НОМЕР_2 від 20.06.2012 року за ОСОБА_4 на домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_3.

Визнати домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_3 спільним майном подружжя набутого у період шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_7.

Визнати за ОСОБА_2, право власності на 1/2 частину домоволодіння будинок АДРЕСА_3, як на майно набуте у період шлюбу.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/8 частину будинку АДРЕСА_3.

Визнати за неповнолітнім ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину будинку АДРЕСА_3.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4567 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4567 грн. 50 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді