Рішення № 74205140, 17.05.2018, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/426/17

Провадження № 2/342/24/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.

з участю:

представника позивача - відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Городенківського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 в якому просив стягувати з ОСОБА_3 на його користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 5000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Мотивуючи позов тим, що 04.08.2001 року вони з відповідачкою уклали шлюб. У шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Ріщенням Городенківського районного суду від 11.12.2012 року у справі №905/2588/2012 шлюб між ними розірвано. Так склалися обставини, що більше як п’ять років з відповідачкою вони проживають окремо. Відповідач проживає за кордоном. При цьому домовились, що донька ОСОБА_5 проживатиме з мамою, за кордоном, а старша донечка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 із позивачем. Відповідно, починаючи з кінця 2013 року до початку 2014 року ОСОБА_4 проживала із батьком, навчалася у тутешній Сороківській загальноосвітній школі Городенківського району, перебувала повністю на утриманню позивача, що підтверджується довідками із Сороківської загальноосвітньої школи №63 та довідками Сороківської сільської ради Городенківського району. Відповідач, як мати участі у вихованні старшої доньки ОСОБА_4 практично не бере, коштів на її утримання не надає. При спілкуванні із дитиною, відповідач не зовсім коректно себе веде, наводячи наклепи на позивача, та марно обіцяючи дитині забрати її на навчання за кордон. Відповідач практично проживає за кордоном у Чехії, там працює, виховує меншу доньку ОСОБА_5. Через часті заборони матері, немає можливості повноцінно спілкуватися із ОСОБА_5. Проте, по мірі можливості та будучи за кордоном, позивач як може допомагає дитині, передає їй подарунки на день народження. В свою чергу відповідач, не може похвалитися тим самим по відношенню до старшої доньки ОСОБА_4. Участі у вихованні та утриманні не бере. Практично весь тягар турбот по догляду, вихованню, утриманню, фізичному та культурному розвитку, навчанню ОСОБА_4 лежить на позивачеві. Відомо, що відповідач працює за кордоном офіційно: займається оптовою торгівлею, торгівлею нерухомості та вантажними перевезеннями понад 3,5 тонн. Має стабільний регулярний дохід, що в середньому становить близько 25000-50000 грн. щомісячно. Зазначає, що донька ОСОБА_4 проживає із позивачем, отримуючи: харчування, забезпечення одягом, іншими необхідними речами повсякденного вжитку, ліками при потребі, відпочинком. Крім того, оплачує її навчання у школі, що пов’язане із придбанням шкільного приладдя, одягу, оплату за харчування. Близько чотирьох років відповідач, як мати участі у вихованні донечки не бере, додаткових коштів на її утримання не надає. Відповідно, зважаючи на регулярний дохід і матеріальну забезпеченість матері, вважає за необхідне звернутися до суду із позовом про стягнення з неї аліментів на утримання старшої дочки у певній грошовій сумі у частці від її доходів на одну дитину. Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» (стаття 7) встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 1689,00 грн., з яких 30% становить 506,70 грн. відповідно. Однак,зважаючи на теперішній економічний стан в Україні, та в нашому регіоні зокрема, дитину, якій необхідне матеріальне забезпечення для нормального та повноцінного проживання, матеріальне становище матері, вважає за доцільне збільшити дану суму. Вважає, що відповідач має можливість виплачувати щомісячно по 5000,00 грн. аліментів на дитину до досягнення нею повноліття.

24.07.2017 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно яких позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 1600,00 грн. щомісячно за період з 01.01.2017 року по 08.07.2017 року, а всього 10012,90 грн. (1600/31*8=412,90+9600). Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, 22.05.2002 року, за період з 01.01.2015 року по 01.01.2017 року в розмірі по 1000,00 грн. щомісячно, а всього 24000,00 грн. (1000*24 місяці). Вирішити питання стягнення з відповідача судових витрат.

31.08.2017 року представником ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву, в якій ОСОБА_3 просить прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом та об’єднати в одне провадження. Стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на дочку ОСОБА_5 за період з 01.09.2016 року по 30.07.2017 року в сумі 16500 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в розмірі по 1500 грн. на дитину щомісячно починаючи з 01.09.2017 року. В обгрунтування заявленого зустрічного позову посилаються на те, що станом на сьогоднішній день діти ОСОБА_5 та ОСОБА_5 та ОСОБА_4 разом із мамою проживають в Чехії, де ОСОБА_5 навчається в школі із 01.09.2016 року, а ОСОБА_4 поступила в школу та розпочне навчання із 01.09.2017 року. Оскільки мати несе додаткові витрати на навчання дітей в школі за кордоном то вона має право вимагати від відповідача сплати додаткових витрат на утримання дітей. На день подання позову фактично витрати на дитину ОСОБА_5 складають 16500 грн., передбачуваними витратами на оплату за навчання та додаткові витрати пов’язані з навчанням. Зазначає, що аналогічна сума добавиться і на утримання другої дочки ОСОБА_4 з 01.09.2017 року. Посилаючись на ст. ст. 141, 180, 185 Сімейного кодексу України просить зустрічні позовні вимоги задовільнити.

Ухвалою суду від 27 вересня 2017 року зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Об'єднано в одне провадження цивільні справи № 342/856/17 (провадження №2/342/597/2017) за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та № 342/426/17 (провадження №2/342/378/2017) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

27.09.2017 року представником ОСОБА_2 подано заперечення на зустрічну позовну заяву. В обгрунтування поданої заяви представник зазначає, що ОСОБА_3 не надано жодних письмових доказів понесених додаткових витрат на утримання кожної дочки у сумі 1500 грн. До зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 подала тільки переклад довідки з школи про понесені витрати у сумі 8100 грн. за цілий рік на оплату харчування, групу продовженого дня та шкільне приладдя молодшої дочки ОСОБА_7. Дані документи належним чином не завірені. Про витрати необхідні для ОСОБА_4 жодних доказів не надала. Крім того, позивач – ОСОБА_3 має можливість самостійно забезпечувати дітей, так як має приватне підприємство у Чехії, а ОСОБА_2 на сьогоднішній день у зв’язку з труднощами на ринку праці, ніде не працює, тому немає можливості брати участь у видуманих ОСОБА_3 та нічим не підтверджених додаткових витратах. Просить у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Згідно з підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

У зв’язку із тим, що під час відкриття провадження у справі була відсутня норма, що зобов’язувала суд визначитися, за правилами якого позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом – представник відповідача за зустрічним позовом заявлені зменшені позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у заявах. Просила зменшені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Суду пояснила, що у період з 01.01.2015 року по 08.07.2017 року дочка позивача ОСОБА_4 проживала з батьком і повністю була на його утриманні. Мати ОСОБА_3 коштів на утримання дочки не надавала. Ствердила, що з 08.07.2017 року по даний час дочка позивача ОСОБА_4 проживає із матір’ю в Чехії. Крім того, просила в задоволенні зустрічних вимог позивача відмовити повністю, з підстав, викладених у запереченні на зустрічну позовну заяву.

Відповідач за первісним позовом – позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, хоча про розгляд справи була належним чином повідомлена через представника.

Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився. Подав заяву згідно якої вказав, що заявлені зустрічні позовні вимоги підтримують повністю, з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві. Просив заявлені вимоги задовільнити повністю. Проти задоволення первісних вимог заперечує, просить в їх задоволенні відмовити. Розгляд справи продовжити у його відсутності та відсутності ОСОБА_3

Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Статтею 3 ЦК України визначено перелік засад цивільного законодавства, зокрема: справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.08.2001 р. Від шлюбу мають двоє дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_8. Про те, що позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, свідчать: копія свідоцтва про народження серії 1-НМ № 146012, виданого 18.06.2002 р. виконкомом Сороківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області та копія свідоцтва про народження серії 1-НМ №120254, виданого 27.03.2009 року виконкомом Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2013 року по справі № 342/10/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 вирішено стягувати з відповідача на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі по 800 (вісімсот) гривень, щомісячно на кожну дитину; стягнення аліментів розпочати з 04.01.2013 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 11.07.2017 року встановлено, що дочка ОСОБА_4, на утримання якої судом присуджені аліменти з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 в розмірі по 800 грн. щомісяця, з січня 2015 р. до 08.07.2017 р. не проживала разом із матір’ю - ОСОБА_3, а проживала разом із батьком - ОСОБА_2 та перебувала на його матеріальному утриманні. У зв’язку з чим ОСОБА_2 звільнено від сплати заборгованості по аліментах, яка виникла в період з 01.01.2015 р. по 01.01.2017 р., в сумі 19200 грн., що стягувалися з нього на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнено ОСОБА_2 від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.01.2017 р. до 08.07.2017 р.

Крім того, в судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 08.07.2017 р. разом із матір’ю - ОСОБА_3 виїхала на постійне місце проживання в Чеську Республіку.

Позивач – ОСОБА_2 24.07.2017 року подав заяву згідно якої просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 1600,00 грн. щомісячно за період з 01.01.2017 року по 08.07.2017 року, а всього 10012,90 грн. (1600/31*8=412,90+9600). Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, 22.05.2002 року, за період з 01.01.2015 року по 01.01.2017 року в розмірі по 1000,00 грн. щомісячно, а всього 24000,00 грн. (1000*24 місяці). Тобто просить стягнути аліменти за минулий час.

У відповідності до ч. 2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Частиною 1 статті 179 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти, одержані на дитину є власністю дитини.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що доказів, які б підтверджували, що позивач вживав заходів щодо одержання аліментів не має, останній звертався до відповідача із такими вимогами тільки усно. Крім того, у подружжя була домовленість, що вихованням і утриманням дочки ОСОБА_4 займається батько – ОСОБА_2, а дочки ОСОБА_5 мати – ОСОБА_3.

За загальним правилом, визначеним Сімейним кодексом України вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, оскільки позивач не вживав заходів щодо одержання аліментів. Крім того з 08.07.2017 року по на даний час дочка ОСОБА_4 проживає разом із мамою у Чеській Республіці.

За таких обставин, враховуючи вище наведе суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5, батьками яких є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проживають разом із своєю матір’ю ОСОБА_3 у Чеській Республіці.

Копією довідки Початкової школи та Дитячий садок, Прага 4, Сдружені 1080, в Празі 03.10.2017 року та підтвердженням про навчання 03.10.2017 (переклад яких з чеської мови здійснив судовий перекладач чеської мови, іменований Обласним судом в місті Градець Кралове, під номером 4084/2004 від 04 листопада 2004 року) стверджено, що ОСОБА_3 Аніта, народження 22.05.2002, адреса проживання: Сполуцпраце 1246/2, прага 4, в шкільному році 2017/2018, є ученицею 9 В. Для учениці початкової школи, ОСОБА_4 не дозволяється звільнення з навчання.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства га стягнення аліментів» роз'яснено, що участь у додаткових витратах на утримання дитини, можна притягати лише батьків, у цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.

Відповідно до частина 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не надала суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що на розвиток дітейОСОБА_5 та ОСОБА_4 позивач додатково витрачає щомісячно 1500 гривень, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Наявна в матеріалах справи Інформація щодо оплати за харчування не свідчить проте, що діти харчуються в їдальні.

Копією довідки Початкової школи та Дитячий садок, Прага 4, Сдружені 1080, в Празі 28.08.2017 року (переклад яких з чеської мови здійснив судовий перекладач чеської мови В’ячеслав Гулов, іменований Обласним судом в місті Градець Кралове, під номером 4084/2004 від 04 листопада 2004 року) стверджено, що в шкільному році 2016/2017 було за ОСОБА_5, народжена 24.03.2009, адреса проживання Сполуцпраце 1246/2, прага 4 сплачено наступні частки: харчування 4600; група продовженого дня 2800; шкільне приладдя 700, всього 8100. ОСОБА_7 також відвідувала танцювальний кружок, який наданий товариством «RYTMIK Detem».

Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені нею додаткові витрати на дочку ОСОБА_5 за період з 01.09.2016 року по 30.07.2017 року в сумі 8100 гривень.

Питання судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 179, 185, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4,11, 12, 81, 82, 83, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 п.п. 9, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 додаткові витрати на неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 8100 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету судовий збір в розмірі 704,8 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) (стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001).

В решті зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса - вул. Чорновола, 9 с. Сороки Городенківського району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, адреса - вул. Гната Стефаніва, 31 с.Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повне судове рішення буде складено 23.05.2018 року.

Суддя: Федів Л. М.