Рішення № 74205132, 17.05.2018, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/30/16-а

Номер провадження 8-а/341/1/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Максимчина Ю.Д.

секретаря Ворох З.Д.

розглянувши у місті Галичі у порядку спрощеного позовного провадження справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року у справі за його адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Івано-Франківської області, правонаступником якого на даний час є Галицьке об’єднане управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області, про визнання дій відповідача в частині стягнення податку на доходи фізичних осіб протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити незаконно стягнені кошти та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 27 березня 2018 року звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року у справі за його адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Івано-Франківської області про визнання дій відповідача в частині стягнення податку на доходи фізичних осіб протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити незаконно стягнені кошти та моральної шкоди.

В обґрунтування заяви покликається на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 12 жовтня 2015 року звернувся до відповідача з заявою що можливого стягнення з його пенсії податку з доходів фізичних осіб. У відповідь на заяву відповідачем його повідомлено про те, що у 2015 році стягнуто 1 613 грн. 16 коп. податку з доходів податку з доходів фізичних осіб.

Враховуючи протиправність рішення відповідача, звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до Управління пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Івано-Франківської області з вимогами:

-визнати протиправними дії відповідача щодо стягнення з нього податку на доходи фізичних осіб;

-зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити 1613 грн. 16 коп. стягнутих в 2015 році та 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року в позові відмовлено.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року N 1-р/2018 у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Вважає, що постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року слід переглянути у зв'язку з виключними обставинами, з підстав встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, а саме, встановлення неконституційності положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 заяву підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області - ОСОБА_4 заяву заперечив. Заперечуючи заяву покликається на те, що на виконання положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 01 січня 2015 року пенсійним фондом визначено ОСОБА_1 базу оподаткування у 2015 році - суму пенсії, що перевищує 3654,00 грн. на місяць. Починаючи з 1 лютого 2015 року при виплаті пенсії із суми, що перевищує 3654 грн. ( три розміри мінімальної заробітної плати ) утримувався з ОСОБА_1 податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 % та військовий збір на доходи фізичних осіб за ставкою 1,5 %. Просив в задоволенні заяви про перегляд постанови Галицького районного суду від 15 лютого 2016 року – відмовити, оскільки дії пенсфонду відповідали вимогам Закону.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши здобуті докази, суд встановлює наступні фактичні обставини спору та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 13 січня 2016 року звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Івано-Франківської області, правонаступником якого на даний час є Галицьке об’єднане управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області з вимогами:

-визнати протиправними дії відповідача щодо стягнення з нього податку на доходи фізичних осіб;

-зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити 1613 грн. 16 коп. стягнутих в 2015 році та 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування вимог покликається на те, що 12 жовтня 2015 року звернувся до відповідача з заявою щодо можливого стягнення з його пенсії податку з доходів фізичних осіб. У відповідь на заяву, відповідачем його повідомлено про те, що за 9 місяців 2015 році стягнуто 1 330 грн. 83 коп. податку з доходів податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2016 року, в позові відмовлено.

Мотивуючи постанову суд 1 інстанції та залишаючи таку без змін суди апеляційної та касаційної інстанцій застосовували положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в редакції Законом N 71, який набрав чинності з 1 січня 2015 року та яким підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Кодексу викладено у новій редакції, за якою до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються "суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати".

В подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій» від 02 червня 2016 року N 1411 встановлено, що пенсії або щомісячне довічне грошове утримання оподатковуються, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року N 1-р/2018 у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Мотивуючи рішення Конституційний Суд України вважає, що внесення зазначених вище змін не впливає на суть оспорюваних положень.

Таким чином, предметом розгляду Конституційного Суду України є положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Кодексу.

До набрання чинності Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року N 1166, яким передбачено внесення змін до статті 164 Кодексу, пенсія громадян не підлягала оподаткуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;

Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України, у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд, зокрема, ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Відтак розглядувана заява про перегляд судового рішення з підстав, визначених пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України підлягає задоволенню враховуючи встановлення неконституційності закону, застосованого судом при вирішенні справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає, що оскаржені позивачем дії відповідача щодо стягнення з нього податку на доходи фізичних осіб є протиправними. Реалізовуючи право вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав громадянина, позов в цій частині слід задовольнити, визнавши протиправними дії відповідача щодо стягнення з позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи те, що порушення прав позивача носить триваючий характер, і про порушення такого позивач повинен був дізнатися в момент виплати пенсії за мінусом стягнутих сум податку та збору, суд вважає, що вимогу щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити 1613 грн. 16 коп. стягнених за 2015 рік слід задовольнити частково, зобов’язавши відповідача нарахувати та виплатити кошти стягнутих податку та збору в межах загального шестимісячного строку звернення до суду. В решті позов щодо даних вимог слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень підсудні адміністративному суду у разі якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Зокрема, як у даному випадку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи те, що дії відповідача щодо стягнення з позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору були вчинені в період до часу визнання таким, що не відповідає Конституції України положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, відсутня вина відповідача, що є елементом складу законодавчо визначених підстав для відшкодування моральної шкоди. Відтак, в позові ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року N 1-р/2018, ст. 23, 167 ЦК України, ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 122, 139, 241-246, 250, 263, 361-365 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року у справі за його адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Івано-Франківської області, правонаступником якого є Галицьке об’єднане управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій відповідача в частині стягнення податку на доходи фізичних осіб протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити незаконно стягнені кошти та моральної шкоди

-задовольнити.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо стягнення з ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Зобов’язати Галицьке об’єднане управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми стягненого податку з доходів податку з доходів фізичних осіб та військового збору за період з 13 липня 2015 року по 12 січня 2016 року.

Позов в частині вимог зобов’язати Галицьке об’єднане управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми стягненого податку з доходів податку з доходів фізичних осіб та військового збору за період з 01 січня 2015 року по 12 липня 2016 року

-залишити без розгляду

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області в частині вимог стягнути 20 000 (двадцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди

-відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст. 295 КАС України, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадженні або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 травня 2018 року.

Суддя:ОСОБА_5