Постанова № 74203640, 22.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2508/17-а

Головуючий у 1-й інстанції:

ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

22 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Загороднюка А.Г. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (повний текст якої складено в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про скасування розпорядження.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду І інстанції для продовження розгляду.

На апеляційну скаргу ОСОБА_3 надійшов відзив відповідача, зареєстрований Вінницьким апеляційним адміністративним судом 16.05.2018 року за вх. № 5754/18.

У поданому відзиві відповідач наголошує, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Приймаючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено підстав обґрунтування причини пропуску строку звернення до суду, не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне

Частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Статтею 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено приписами ч.1 ст. 123 КАС України, адміністративний позов поданий після закінчення строків установлених законом залишається без розгляду.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.

Як випливає із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні в суді першої інстанції 13 лютого 1998 року на зборах акціонерів акціонерного товариства закритого типу "Гайсинрембуд" прийнято рішення про реорганізацію акціонерного товариства закритого типу "Гайсинрембуд" в товариство з обмеженою відповідальністю "Гайсинрембуд", а також затверджено установчий договір та статут товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинрембуд".

У подальшому акціонерне товариство закритого типу "Гайсинрембуд" звернулося із заявою до Гайсинської районної державної адміністрації про здійснення перереєстрації у зв'язку зі зміною назви та організаційної форми товариства. До заяви було додано установчий договір, статут та протокол загальних зборів, завірені належним чином.

10 березня 1998 року Гайсинською районною державною адміністрацією винесено розпорядження № 70. Пунктами, 1, 2 та зазначеного розпорядження визначено, здійснити перереєстрацію у зв'язку із зміною назви та організаційно-правової форми акціонерного товариства закритого типу "Гайсинрембуд", зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Гайсинської районної ради № 167 від 29 грудня 1995 року; здійснити державну реєстрацію установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинрембуд" та дозволити керівництву товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинрембуд" виготовити печатку та штамп нового зразка.

Підпунктом 3.3 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинрембуд" зареєстрованого Гайсинською районною державною адміністрацією 10 березня 1998 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гайсинрембуд" є правонаступником акціонерного товариства закритого типу "Гайсинрембуд".

У судовому засіданні в суді першої інстанції позивач пояснив, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 28 квітня 1994 року Гайсинська районна державна адміністрація провела перереєстрацію АТЗТ "Гайсинрембуд" без надання відповідних документів. Як наслідок, Гайсинською районною державною адміністрацією винесено розпорядження № 70 від 10 березня 1998 року, яке унеможливлює реалізацію прав громадянина на житло гарантоване Конституцією України та іншими законами. Окрім того, позивач у судовому засіданні в суді першої інстанції не заперечував, що йому раніше було відомо про оскаржуване розпорядження.

Разом з тим, позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та не підтверджені належними доказами. Також, позивач у судовому засіданні не зміг пояснити, яким чином діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинрембуд" порушує його права і чому останній не звернувся до суду раніше.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.

Крім того, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2018 року було відстрочено ОСОБА_3 сплату судового збору за подання апеляційної скарги до вирішення справи по суті.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ч. 2 ст. 4 даного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2018 року визначений у розмірі 1762 грн.

Таким чином, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції становить 1762 грн.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1762,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року за реквізитами стягувача: Державної судової адміністрації України, місце знаходження (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601); отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ, код класифікації доходів бюджету 22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; МФО: 820019; Р/р: 31215256700001.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1762,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року за реквізитами стягувача: Державної судової адміністрації України, місце знаходження (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601); отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ, код класифікації доходів бюджету 22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; МФО: 820019; Р/р: 31215256700001.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_2 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5