Постанова № 74203518, 23.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/171/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (головуючий І інстанції: Панченко О.В.) по справі № 820/171/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії задоволено (а.с. 35-41).

Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги" та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014р.

Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги" та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014р.

Зобов'язано відповідача подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апелянт наголошує на тому, що відповідно вимогам Порядку №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», витрати, пов’язані із виплатою одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності повинні здійснюватися Державною прикордонною службою України, на яку централізовано виділяються кошти з державного бюджету. Таким чином, позовні вимоги позивача вважають необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, які були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується документально, в зв’язку з чим, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Від сторони позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив судове рішення залишити без змін, заперечує проти апеляційної скарги.

Неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними у ній матеріалами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно відмовлено в заяві стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Здійснюючи апеляційний розгляд справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 24.11.1987р. по 23.11.1989р., що підтверджується копією військового квитка НУ №9276763 ( а.с.15-17).

Під час проходження служби позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови (контузія головного мозку 1989р.) та лівої руки, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, внаслідок чого він в подальшому отримав інвалідність, що підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3881 від 09.09.2016 року, довідкою МСЕК №204716 від 28.11.2016р., відповідно до якої позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, а також Висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 08.09.2016р. №2238/Ж, відповідно до якого пошкодження, отримані позивачем (рубці) є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок вогнепальних поранень, що могли бути спричинені під час проходження служби в 1989 році (а.с. 14,18,19).

Судом також встановлено, що 12.10.2017р. позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою та належними додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с. 10).

Харківським обласним військовим комісаріатом листом від 13.11.2017р. №2801/ВСЗ (а.с. 11) позивачу надано відповідь, якою в задоволенні його заяви відмовлено. При цьому відповідач посилається у вищевказаному листі на те, що позивач звільнився з військової служби з військової частини, яка відносилась до військ Комітету державної безпеки СРСР, у зв'язку з чим, відповідно до пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", витрати, пов’язані із виплатою одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності повинні, на думку відповідача, здійснюватися Державною прикордонною службою України.

Право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року.

Суд зазначає, що враховуючи той факт, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, за таких обставин має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р., оскільки законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України, а також встановлено обов'язок саме Міністерства Оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання на підставі висновку відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту – Порядок).

Даний Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Пунктом 11 Порядку визначений перелік документів, що подається уповноваженому органу.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Судом встановлено, що Харківським обласним військовим комісаріатом висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів не надавався в зв’язку з тим, що в силу приписів п.17 Порядку особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби, а військова частина, в якій проходив службу позивач, відносилась до прикордонних військ.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведена підстава для відмови у виплаті допомоги, не узгоджується з вимогами передбаченим Порядком. Відповідач не є органом, який відповідно до пункту 13 Порядку приймає рішення про призначення або відмову у призначені одноразової допомоги, це перебуває за межами його компетенції. Формування підстав для відмови у призначенні одноразової допомоги перебуває за межами компетенції відповідача, при чому як вбачається із змісту відповіді у листі від 13.11.2017 року, відповідач не відмовив у складанні висновку та спрямуванні його за призначенням до МО України, а відмовив по суті у призначенні.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено факт бездіяльності відповідача, що полягав у невиконанні свого визначеного нормативно-правовими актами обов’язку надати у 15-денний строк з дня реєстрації документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Суд вважає, що зобов'язання відповідача подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству Оборони України щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої зазначеними вище нормативними актами є належним способом відновлення порушеного права позивача, а також слугуватиме меті усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що належним способом захисту прав позивача, є зобов’язання відповідача подати висновок та відповідні документи визначеній судом особі, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи обраний спосіб судового захисту в межах спірних правовідносин, положення п.20 ч.1 ст.4, ч.6 ст.12, ч.3 ст.257 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про незначну складність цієї справи.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянтів не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", апелянт не є особою, який підлягає звільненню від сплати судового збору, а тому зобов'язаний був при поданні апеляційної скарги сплатити судовий збір у розмірі встановленому законом.

Ухвалою суду від 18.04.2018 року за заявою Харківського обласного військового комісаріату відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмір 97, 20 грн. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору з позивача.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 132, 292, 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року по справі № 820/171/18 - залишити без змін.

Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату (ЄДРПОУ 08166355) судовий збір у розмірі 97 (дев’яносто сім) гривень 20 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складена 24 травня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4