Постанова № 74203504, 24.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/312/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018р., суддя Мельников Р.В, м. Харків, повний текст складено 01.03.18 по справі № 820/312/18

за позовом ОСОБА_1

до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії з 01.03.2016; зобов'язати відновити виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.03.2016 року.

Разом із адміністративним позовом ОСОБА_1 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано скрутним матеріальним становищем.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2018 року в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовлено; позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн.

Позивачем на виконання ухвали суду від 26.01.2018 року подано повторне клопотання про відстрочення оплати судових витрат, яке позивач обґрунтовував тим, що вона звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав, які вважає порушеними у зв’язку з припиненням виплати пенсії з 01.03.2016 року, предметом позову є захист соціальних прав, вона є людиною похилого віку (78 років), не має інших доходів, а пенсію не отримує. Таким чином, розмір судового збору 704,80 грн. перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, оскільки пенсію не отримує з 01.03.2016 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 р. у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Позовну заяву - залишено без руху, надано ОСОБА_1 термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, справа розглядається з урахуванням вимог ст. 229 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення позивачу сплати судового збору за подачу адміністративного позову, виходив з того, що клопотання не містить в собі підтвердження належними доказами незадовільного майнового стану позивача, а також можливості позивача сплатити судовий збір в майбутньому.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

15 грудня 2017 року набрав чинності ОСОБА_2 України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

Згідно ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1762,00 гривень.

Позивач звернулася до суду із вимогою немайнового характеру, а отже станом на час подання адміністративного позову (17.01.2018 року) ставка судового збору за подання до суду даного позову становить 704,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, порядок і підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" регламентовано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач з-вернулась до суду з приводу оскарження дій відповідача, які полягають у припиненні виплати їй пенсії з березня 2016 року, до клопотання про відстрочення сплати судового збору надала довідку Ізюмського об’єднаного УПФУ Харківської області від 02.01.2018 року за № 16/14-02 про те, що з 01.03.2016 року їй призупинено виплату пенсії, копію паспорту, який свідчить про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на момент звернення до суду з позовом їй виповнилось 77 років.

Таким чином, оскільки позивач є людиною похилого віку, не отримує більше року пенсію, предметом позову є саме припинення виплати пенсії, колегія суддів вважає докази, подані позивачем, достатніми підставами вважати доведеними обставинами скрутного майнового стану.

При вирішенні цього питання суд також враховує, що відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ 4.ХІ. 1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R. (81) 7, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практики Європейського суду з прав людини, під час застосування цієї Конвенції, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Крім того, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.

Залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

З огляду на викладене колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про не підтвердження належними доказами незадовільного майнового стану позивача.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ч. 4 ст. 320 КАС України скасувати ухвалу суду, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018р. по справі № 820/312/18- скасувати.

Справу № 820/312/18 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_2 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 24.05.2018.