Постанова № 74203360, 23.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2756/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, постановлену у відкритому судовому засіданні о 10:27 год. в м. Миколаєві, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку його пенсії з 1 січня 2016 р. відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки від 3 липня 2017 р. про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 1 січня 2016 р.;

- зобовязати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вищеназваних нормативних актів та довідки, починаючи з 1 січня 2016 р.;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній справі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", а також довідки від 3 липня 2017 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 січня 2016 р., відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", а також довідки від 3 липня 2017 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1. В задоволенні вимоги про встановлення судового контролю за виконанням

судового рішення в даній справі, відмовлено.

29 березня 2018 року від ОСОБА_1 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення подальшого способу та порядку виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/2756/17 в порядку ст.. 378 КАС України, в якій заявник просить встановити подальший спосіб та порядок виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/2756/17 від 05.02.2018р., шляхом зобов'язання Головного управління ПФУ в Миколаївській області провести ОСОБА_1 перерахунок та негайну виплату пенсії, починаючі з 1 січня 2016р., відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх Працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки від 03.07.2017 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 без врахування Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», оскільки дана Постанова прийнята пізніше, ніж винесено судове рішення; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати до суду звіт про виконання рішення суду в 10-ті денний термін, з моменту набрання рішенням законної сили. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2018 р. у справі № 814/2756/17 були задоволенні його позовні вимоги та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу. Відповідач перерахунок пенсії здійснив, а щодо її фактичної повної виплати зазначив, що така виплата буде проведена в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103). На думку позивача, відповідач протиправно не виконує рішення суду, так як воно не містить застереження, що його виконання повинно відбуватись у спосіб, встановлений Постановою № 103. Вказані обставини позивач розцінив як наявність підстав для встановлення "подальшого способу та порядку" виконання судового рішення, шляхом негайної виплати пенсії. Крім того, позивач наголошує на тому, що так як відповідач не виконує рішення суду, доцільним є встановлення судового контролю.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції,та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити заяву. Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд при винесенні ухвали не надав належної оцінки доводам та доказам апелянта, у зв'язку із чим припустився порушень: не розглянув прохання (вимогу) про встановлення подальшого способу та порядку виконання рішення без врахування відповідачем вимог Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, та, на його погляд, не вірно встановив фактичні обставини звернення апелянта з заявою, у зв'язку з чим не правильно застосував норми матеріального права. Апелянт зазначив, що суд не звернув увагу на те, що, на думку відповідача, є обставини, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду (яке вступило в законну силу (07.03.2018р.) після вступу в дію Постанови № 103 (24.02.2018р.) та судом прохання апелянта в частині виконання судового рішення без урахування вимог Постанови № 103 залишилась без розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 5 лютого 2017 р. Миколаївським окружним адміністративним судом прийнято рішення, яким визнано протиправною бездіяльність відповідача, щодо непроведення перерахунку пенсії позивача і одночасно зобов'язано відповідача здійснити такий перерахунок та виплати пенсію позивачу. Судом також розглядалась вимога позивача про встановлення судового контролю за виконанням цього рішення і в її задоволенні було відмовлено.

Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення подальшого способу та порядку виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вона не підлягає задоволенню у зв`язку з необгрунтованістю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

Як вбачається із заяви позивача, він фактично скаржиться на невиконання рішення суду відповідачем, так як зробивши перерахунок пенсії, відповідач не здійснив її повної виплати, але невиконання рішення суду відповідачем не тягне за собою обов`язкової необхідності змінювати спосіб і порядок, які первинно встановлені в рішенні - в такому випадку існує законодавчо встановлена процедура примусового виконання судового рішення і позивач у своїй заяві сам зазначає, що звернув виконавчий лист в даній адміністративній справі до примусового виконання до органів державної виконавчої служби.

Колегія суддів зазначає, що в заяві ОСОБА_1 просить встановити подальший спосіб та порядок виконання рішення шляхом зобов`язання провести йому перерахунок та негайну виплату пенсії.

Проте, питання про негайну виплату пенсії не було предметом розгляду данної справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач просить змінити спосіб виконання шляхом негайного виконання рішення, але він помилково ототожнює зміну способу чи порядку виконання рішення суду із негайністю виконання: зміна способу чи порядку виконання рішення суду означає заміну одного способу/порядку на інший спосіб/порядок, тоді як негайність виконання рішення суду - це виконання рішення у первинно встановлений спосіб/порядок, але до набрання рішенням законної сили, тобто негайне виконання не є зміною способу чи порядку виконання рішення суду.

Те, що негайне виконання рішення суду не є зміною способу чи порядку підтверджується і тим, що ці процедури регулюються різними статтями КАС України - 371 і 378.

Таким чином, КАС України не допускає можливості змінити спосіб чи порядок виконання рішення шляхом встановлення негайного виконання, адже в такому випадку суд не змінює власне спосіб чи порядок, а змінює часові межі виконання.

Що стосується негайного виконання рішення суду, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з ч.2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об’єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об’єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Рішенням суду на відповідача покладався обов`язок здійснити перерахунок та виплатити пенсію, але суд не визначав конкретних сум, які підлягають виплаті позивачу ані за місяць, ані за весь період, а тому їх визначення, що є необхідною передумовою для звернення рішення до негайного виконання, виходить за межі повноважень суду при розгляді даної заяви позивача.

Згідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається з адміністративного позову, позивач просив встановити судовий контроль, проте рішенням суду від 05.02.2018 р. у задоволенні зазначеної вимоги було відмовлено.

Крім того, встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що , дана вимога, зазначена у заяві не підлягає задоволенню.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 він фактично просить змінити прийняте рішення, що є неприпустимим, оскільки відповідно до ч.8 ст. 250 КАС України після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення подальшого способу та порядку виконання рішення суду відсутні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року – залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик