Рішення № 74202531, 24.05.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/501/18

Провадження № 2/192/430/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

"24" травня 2018 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Стрельникова О.О.

за участю секретаря судового засідання – Корота Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору №SAMDN03000013176842 від 20 квітня 2007 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є правонаступником прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК».

Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв’язку з чим станом на 07 грудня 2017 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 48196 грн. 39 коп., з яких 11044 грн. 63 коп. – заборгованість за кредитом, 28969 грн. 85 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 8181 грн. 91 коп. – заборгованість за пенею та комісією.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2011 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в розмірі 21884 грн. 92 коп.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання умов кредитного договору, у зв’язку з чим, позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення в примусовому порядку з відповідача залишку заборгованості в розмірі 26311 грн. 47 коп.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с. 32), у судове засідання не з’явився, надав суду клопотання згідно якого просить суд про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, у випадку неявки відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 20, 21).

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем свого проживання (а.с. 34-35), в судове засідання не з’явився причини неявки суду не повідомив.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247, ст. 280 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку спрощеного провадження при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією із різновидностей зобов’язання є кредитний договір, який укладається між сторонами відповідно до вимог ст.ст. 1046-1050, 1054-10561 ЦК України та відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит, при цьому кредитний договір укладається в письмовій формі.

Судом встановлено, що 20 квітня 2007 року між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», як позикодавцем, та відповідачем укладено кредитний договір про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки №SAMDN03000013176842, за яким відкрито картковий рахунок 26254608328609, та надано відповідачеві кредитний ліміт «Фінансовий» в розмірі 10000 коп. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом, на момент укладання договору в розмірі 1,9% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, терміном дії договору 1 рік (а.с. 12).

Відповідно до умов зазначеного договору про надання кредиту, позивач зобов’язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплати до 30 числа кожного місяця на користь банку відсотки за користування кредитним лімітом, які відповідно до ч. 1 договору протягом перших 30 днів з моменту виникнення заборгованості за кредитним лімітом (пільговий період) нараховуються виходячи зі ставки 0,01 % річних. У разі непогашення такої заборгованості у 30-ти денний термін з моменту її виникнення відповідач повинен сплатити комісії за несвоєчасне погашення кредитного ліміту в пільговий період 1,9 % від заборгованості. Починаючи з 31 дня виникнення заборгованості за кредитним лімітом нарахування процентів за користування кредитним лімітом здійснюється виходячи з базової процентної ставки.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що за формою та змістом зазначений кредитний договір між сторонами було укладено відповідно до вимог ст.ст. 626, 638, 639, 1046-1050, 1054-10561 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору не виконав взяті на себе грошові зобов’язання та не виплатив кредит у встановлений строк в повному обсязі, в зв’язку з чим станом на 07 грудня 2017 року залишок заборгованість за кредитним договором з відрахуванням сум стягнутих рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2011 року складає 26311 грн. 47 коп., що вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості (а.с. 7-10).

Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за кредитним договором SAMDN03000013176842 від 20 квітня 2007 року заборгованості у загальній сумі 26311 грн. 47 коп., є обґрунтованими та у відповідності до ст.ст. 611, 615 ЦК України підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв’язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду у розмірі, пропорційно до задоволених вимог (а.с. 1, 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-530, 533, 536, 549-551, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, який мешкає: с. Вовніги, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Завірюхи, буд. 30, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємців і організацій України 14360570, за кредитним договором №SAMDN03000013176842 від 20 квітня 2007 року заборгованість за кредитом в розмірі 26311 (двадцять шість тисяч триста одинадцять) грн. 47 (сорок сім) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 (нуль) коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складання.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.