Постанова № 74201322, 23.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/1339/18 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 33/783/452/18 Доповідач: Ревер В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Львів

Апеляційний суд Львівської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 06 квітня 2018 року,

встановив:

цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 352,40 гривень судового збору.

Згідно постанови судді, ОСОБА_2, 12 березня 2018 року, о 22 год. 35 хв. по проспекту Чорновола, 93 у м.Львові, керуючи автомобілем марки «Рено Меган» д.н.з. RJA 61214, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не зреагував на її зміну та під час руху заднім ходом не впевнився в безпечності маневру та не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Хонда Цівік» д.н.з. НОМЕР_1, який був припаркований, завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень, чим порушив вимоги п.п.1.5, 2.3б, 10.9 Правил дорожнього руху України.

Крім того, ОСОБА_2, 12 березня 2018 року, о 22 год. 35 хв. по проспекту Чорновола, 93 у м.Львові керував автомобілем марки «Рено Меган» д.н.з. RJA 61214, з ознаками наркотичного сп’яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, тремтіння пальців рук), від проходження огляду для визначення стану сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

На дану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та прийняти нову постанову, якою закрити справу про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки Сихівським районним судом м.Львова неповно та не об’єктивно встановлено обставини у справі, в результаті чого суд дійшов до невірного висновку про наявність у нього вини у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Відомості, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та не підтверджують факту вчинення адміністративного правопорушення.

Крім цього, місцевим судом всупереч вимогам ст.278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не перевірено правильність складання протоколу про адміністративне правопорушення, що призвело до винесення незаконної та необґрунтованої постанови.

При складенні протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі. Йому працівниками поліції не було роз’яснено таких прав, що підтверджується відсутністю відмітки. Тому, на думку скаржника він був позбавлений права на належний захист, що дозволило працівникам патрульної поліції робити та писати все, що їм заманеться.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України є такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв’язку з їх невідповідність нормам ст.256 КУпАП, положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а в матеріалах справи відсутні докази його причетності до обставин, які викладені у протоколі.

ОСОБА_2 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та підтримав доводи наведені у своїй апеляційній скарзі, тому апеляційний суд визнав за можливе провести розгляд апеляційної скарги у його відсутності.

Вивчивши матеріали справи №464/1339/18 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

На переконання апеляційного суду цієї вимоги закону суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_2 дотримався.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально вивчивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП та правомірно прийняв постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Такий висновок суду підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення: серії БД №051649 від 13.03.2018 року (а.с.1) та серії БД №051648 від 13.03.2018 року (а.с.13) на кожному ОСОБА_2 поставив свої підписи, відповідно погодився із даними вказаними у них; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 (а.с.4) та ОСОБА_4 (а.с.5), які підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння; письмовим поясненням ОСОБА_2 (а.с.16) у якому він підтвердив та погодився з тим що керуючи автомобілем здійснив зіткнення із іншим автомобілем марки «Хонда Цівік» д.н.з. НОМЕР_1; поясненнями водія ОСОБА_5 (а.с.17); схемою місця ДТП від 12 березня 2018 року (а.с.15) та іншими матеріалами справи.

Крім цього, висновок суду, щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння підтверджується відеозаписом із нагрудних камер інспекторів поліції, на якому зафіксовано категоричну відмову ОСОБА_2 від проходження такого огляду.

У зв’язку з наведеним, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, а тому апеляційний суд вважає подану у справі апеляційну скаргу необґрунтованою та не вбачає підстав для скасування постанови судді Сихівського районного суду м.Львова від 06.04.2018 року, яка є законною та обґрунтованою.

Обставини, які б виключали провадження в справі відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Апеляційний суд вважає, що стягнення на ОСОБА_2 накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП.

По справі всебічно, повно і об’єктивно з’ясовано обставини при яких сталася дана дорожня пригода та факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Порушень вимог чинного законодавства при розгляді справи суддею місцевого суду, які тягнули б за собою скасування постанови, про що зазначено апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

постановив:

Постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 06 квітня 2018 року щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області ОСОБА_1