Ухвала суду № 74200452, 24.05.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2260/18

Провадження № 1-в/442/87/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючої – судді - Курус Р.І.,

з участю секретаря судового засідання - Махняк М.І.,

прокурора - Федишина В.Б.,

представника ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40» - ОСОБА_1,

засудженого – ОСОБА_2,його захисника – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області заяву ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого 13.10.2014 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850,00 грн. в дохід держави, засудженого 27.11.2015 року Іваничівським районним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Волинської області від 10.02.2016 року зараховано строк попереднього ув’язнення з 16.09.2015 року по 17.09.2015 року покарання, про умовно дострокове звільнення, -

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 17.04.2018 року надійшла вказана заява ОСОБА_2, в якій він просить звільнити його умовно-достроково від подальшого відбування призначеного покарання.

Вислухавши думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на його безпідставність, думку засудженого та його захисника, які просили задоволити клопотання, представника адміністрації установи ОСОБА_1, який при вирішенні даного питання покладається на думку суду, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. До таких питань відноситься і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким або умовно-дострокове звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 27.11.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 10.02.2016 року, ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Також ухвалою апеляційного суду Волинської області від 10.02.2016 року ОСОБА_2 в термін покарання зараховано строк попереднього ув’язнення з 16.09.2015 року по 17.09.2015 року.

Статтею 107 КВК України визначено перелік прав і обов’язків осіб, засуджених до позбавлення волі, серед яких закріплено право звертатись до адміністрації установи з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.

Вимогами статті 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, може бути застосоване умовно – дострокове звільнення після фактичного відбуття засудженими не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин. Застосування умовно – дострокового звільнення є можливим, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

З матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_2 засуджений за тяжкий злочин, за який йому було призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, на даний час фактично відбув більше як дві третіх строку покарання і невідбутими залишились – 9 місяців і 26 днів.

Разом з цим, як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Розглядаючи заяву про умовно-дострокове звільнення суд зобов’язаний перевірити сумлінну поведінку та сумлінне ставлення особи за весь період відбування нею покарання, врахувати тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого в цілому.

Приймаючи рішення про задоволення подання про умовно-дострокове звільнення або відмову в такому, суд повинен його мотивувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов’язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.

Як вбачається з наданої суду характеристики, затвердженої 13.04.2018 року начальником ДУ «ДВК-40» ОСОБА_4, засуджений ОСОБА_2 за час відбуття покарання зарекомендував себе посередньо, не конфліктний, ввічливий, працевлаштований допоміжним робітником на контрагентському об’єкті у ТзОВ «Дрогобицький хлібокомбінат», до виконання своїх обов’язків ставиться задовільно, за час відбуття покарання три рази заохочувався, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується, при виконанні дорученої роботи здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням, має достатній рівень необхідних навичок, задіяний до реалізації програми диференційованого виховного впливу «Культура і спорт».

З огляду на зазначене вище, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого ОСОБА_2, який визнав себе винним, у вчиненому щиросердечно розкаявся, характеризується посередньо, відбув більше як 2/3 призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, враховуючи характеризуючі дані, які свідчать про те, що його виправлення є стабільним та послідовним, а відтак цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком. При таких обставинах суд вважає за можливе застосувати до засудженого ОСОБА_2 умовно – дострокове звільнення, як такого, що своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. 81 КК України, ст. 107 КВК України, п.2 ч.1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання задоволити.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, умовно-достроково від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного йому за вирокам Іваничівського районного суду Волинської області на невідбутий термін 9 місяців 26 днів.

Роз`яснити засудженому зміст ч. 4 ст. 81 КК України - у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Курус Р.І.