Вирок № 74200313, 24.05.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5922/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючий суддя Кирилюк А.І.,

секретарів судового засідання Фрейдун А.М., Янощук Я.О.,

з участю сторін судового провадження:

прокурорів Дячук Н.В., Галич Б.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представників потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10,

експерт ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140060001949 від 01.06.2016 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 01.06.2016 року близько 01:00 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на вул. Петлюри, 25 у м. Львові, підійшов до демонтованих бетонних плит із тротуару вказаної вулиці в ході проведення ремонтних робіт, що належали Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради, використовуючи автомобіль НОМЕР_1 ОСОБА_9, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, завантажив у вказаний автомобіль 47 бетонних плит, загальна вартість яких становить 2508 грн., котрі мав намір викрасти, та в подальшому розпорядитися ними на власний розсуд, вчинивши при цьому усі дії, котрі вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки дії ОСОБА_1 були зупинені працівниками поліції та у вчиненому замаху на злочин його було викрито.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, при обставинах, викладених в обвинувальному акті не визнав та пояснив, що 47 бетонних плит він придбав 31.05.2016 року за 100 грн. в одного з працівників, які здійснювали демонтаж даних плит по вул. С. Петлюри у м. Львові. При купівлі даних плит був переконаний у правомірності своїх дій.

Заслухавши правову позицію та покази обвинуваченого, з врахуванням норм ст. 368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд ухвалюючи вирок в даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності доказів, прийшов до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 з огляду на підтвердження його винності наступними доказами.

Показами представника потерпілого ОСОБА_3, який у судовому засіданні пояснив, що працює на посаді начальника відділу комунального господарства Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради. 26.04.2016 року між Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради та підрядною організацією ТзОВ «Ергобуд» було укладено договір підряду № 196, предметом якого є капітальний ремонт тротуарів по вул. Петлюри, від вул. Садової до вул. Кульчицької, непарна сторона у м. Львові, сказані роботи були розпочаті у травні. Під час проведення капітального ремонту згідно проекту підрядна організація повинна була демонтувати дану плитку та складувати на піддони для подальшого їх перевезення на територію асфальтного заводу ЛКП «ШРП Залізничного району» та подальшого безоплатного зберігання. Водночас демонтовані бетонні тротуарні плити перебувають на балансі Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як елемент дороги, вартість самих бетонних плит повідомити не може. Додатково зазначив, що дані плити не були списані, оскільки, роботи ще були не завершені, подальше їх використання не планувалося, проте, згоди на завантаження даних плит ніхто нікому не надавав та сторонні особи не можуть брати собі сказані бетонні плити, оскільки останні перебувають на балансі Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як елемент дороги та становлять матеріальну цінність. Про дану подію, яка трапилася стало відомо від працівників поліції у день їх таємного викрадення. Після чого було виявлено факт їх відсутності, тоді й була скерована заява в Залізничний ВП ГУ НП у Львівській області про притягнення винних осіб до відповідальності.

Показами свідка, ОСОБА_10, що у судовому засіданні пояснила, що працює на посаді інспектора УПП роти № 2, батальйону № 4. Близько 20:00 год. 31.05.2016 року заступила на зміну для несення служби на територію Залізничного району м. Львова разом із лейтенантом поліції ОСОБА_12 у складі автопатруля № 202, патрулюючи вулиці Залізничного району м. Львова надійшло повідомлення від оператора «102» про те, що близько 01:20 год. 01.06.2016 року невідомі особи на автомобілі марки «Рено», що по вул. Петлюри, у м. Львові здійснюють крадіжку бетонних плит. Прибувши за вищевказаною адресою, неподалік стоматологічної поліклініки перебував автомобіль марки «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_2, біля якого були двоє невідомих чоловіків, які представилися як ОСОБА_1 та ОСОБА_8. Неподалік, біля автомобіля перебував ще один невідомий чоловік, котрий здійснив виклик до оператора «102», щодо факту крадіжки бетонних плит. Останній, пояснив, що побачив, як невідомі особи здійснювали завантаження у автомобіль марки «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_2, бетонні плити, котрі були поскладані на тротуарі та вказав на ОСОБА_1 та ОСОБА_8, як на осіб, котрі здійснювали завантаження вищезазначених плит. Коли вони запитали ОСОБА_1, що він може пояснити з даного приводу, останній сказав, що перед цим у денну пору він підходив до працівників, котрі здійснювали ремонтні роботи та запитав чи можна взяти демонтовану плитку на що йому повідомили, що якщо він хоче, то може приїхати вночі, щоб ніхто не бачив, взяти собі її, оскільки, вони не знають, що з даною плиткою будуть робити. Після цього, останній попросив у свого брата автомобіль для перевезення плит. Після з’ясування обставин, було викликано слідчо-оперативну групу Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області для документування даного факту та проведення необхідних слідчих дій. До приїзду, останніх було складено відповідні протоколи та вилучено плити.

Показами свідка ОСОБА_9, що пояснив, що є власником автомобіля «Рено Мастер» 2011 року випуску. Додатково пояснив, що автомобілем користується особисто та інколи може надати у користування братові ОСОБА_1. 31.05.2016 року, близько 14:00 год. йому зателефонував брат ОСОБА_1 та попросив автомобіль для своїх особистих потреб, останній не уточнював для яких саме, на що він погодився та надав ключі та транспортний засіб. Про те, що його братом здійснювалося завантаження бетонних плит у наданий автомобіль, фактично відомо ОСОБА_9 не було.

Показами свідка ОСОБА_7, що у судовому засіданні пояснив, що працює близько року у фірмі «Ергобуд» на посаді укладальника бруківки. Зазначив, що організація є підрядною організацією Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на укладання бруківки по вул. Петлюри у м. Львові (непарна сторона). До обов’язків ОСОБА_7 входить зняття старого покриття тротуарів та встановлення нової бруківки. Стару тротуарну плитку демонтують та складають на піддони, а працівники Залізничної районної адміністрації забирають автотранспортом дану плитку і відвозять на склад у мікрорайон Рясне, оскільки вона є власністю Залізничної районної адміністрації. За час роботи по вул. Петлюри до ОСОБА_7 декілька разів підходили невідомі йому особи та просили придбати стару демонтовану плитку, однак останній відмовляв та наголошував, що дана плитка – власність Залізничної районної адміністрації. Додатково зазначив, що були випадки коли вони поверталися вранці на роботу, виявляли відсутність старої тротуарної плитки, про що одразу повідомляли своє керівництво та Залізничну районну адміністрацію, просили терміново забрати плитку на склад.

Показами свідка ОСОБА_6, що пояснив, що працює близько року на посаді укладальника бруківки у фірмі «Ергобуд», надав аналогічні покази ОСОБА_7 та підтвердив вищезазначені обставини. Наголосив та підтвердив слова про випадки, коли невідомі особи підходили до працівників та просили купити демонтовану плитку, проте, працівники відмовляли, оскільки дана бруківка – власність Залізничної районної адміністрації, яку вони передають на зберігання та подальше використання.

Показами свідка ОСОБА_13, що у судовому засіданні зазначив, що працює близько 20-ти років на посаді директора ТзОВ «Ергобуд». Пояснив, що з кінця травня 2016 року їхня фірма виконує роботи щодо заміни старого тротуарного покриття та укладення бруківки по вул. Петлюри у м. Львові (непарна сторона). Працюють на підставі угоди із Залізничною районною адміністрацією. Стару демонтовану плитку у повному обсязі передають Залізничній районній адміністрації (замовнику) для подальшого зберігання та використання, оскільки ця плитка є власністю та перебуває на балансі Залізничної районної адміністрації. На даному об’єкті працюють четверо робітників, інших підсобних працівників на об’єкті бути не могло, лише ОСОБА_13 міг приїжджати, як директор та контролювати стан виконання роботи та постачальники із директором, котрі привозили будівельні матеріали на кілька хвилин. Додатково наголосив, що ніхто із працівників не міг погодитися продавати тротуарну демонтовану плитку, оскільки чітко знають, що це власність Залізничної районної адміністрації. Працівники попереджені, що дана плитка повинна у повному обсязі бути повернута замовнику робіт.

Показами свідка ОСОБА_8, що пояснив, що із ОСОБА_1 знайомий протягом останніх 10-ти років під час заняття спортом. Перебуває із останнім у хороших відносинах, спілкується один, два рази на місяць. 31.05.2016 року близько обіду, він зустрівся із ОСОБА_1 у центрі. Зустрілися з приводу питань пов’язаних із їхнім спільним товаришем. Після цієї зустрічі разом на автомобілі марки «Рено» їздили у справах по місту Львову, це було приблизно до 23:00 год. Так, як це була уже пізня година, на вулиці було уже темно, ОСОБА_1 повідомив йому, що придбав плитку, в кого саме не повідомив, як зрозумів із слів останнього з прорабом за певні грошові кошти. Окрім цього, домовився, щоб дану плитку поскладали на газоні біля проїжджої частини дороги, що по вул. Петлюри у м. Львові. На пропозицію останній погодився та вони направилися до місця призначення. Це відбувалося 31.05.2016 року близько 23:30 год., проте точної години не пригадує. Під час того, як вони завантажували плитку, біля них проходили не відомі особи, які повідомили, що викликали поліцію. Після даного зауваження вони залишилися на місці для того щоб дочекатися працівників поліції. Після прибуття працівників поліції, останній надав всі пояснення про що розписався. Як йому відомо, завантажені бетонні плити були вилучені. Додатково наголосив, що ОСОБА_1 повідомив, що за дані плити розрахувався із особою, яка безпосередньо виконувала роботи на місці ремонту дороги, тобто по вул. Петлюри у м. Львові. Про те, що зазначені плити належать Залізничній районній адміністрації йому відомо не було.

Показами експерта ОСОБА_11, що підтвердив висновок експерта № 2880 від 05.07.2016 року, та зазначив, що загальна ринкова вартість бетонних плит станом на 01.06.2016 року, з урахуванням їх зносу внаслідок експлуатації, складає 2 508 грн.

Винуватість обвинуваченого також підтверджується наступними доказами.

- протоколом огляду місця події від 01.06.2016 року та фототаблицями до нього, яким оглянуто автомобіль марки «Рено Мастер», білого кольору, 2011 року випуску, в задній частині салону якого знаходилися бетонні плити розміром 50х50 см., товщиною 4 см. у кількості 47 шт. (а.с. 10-15 кримінального провадження).

- протоколом огляду місця події від 10.06.2016 року та фототаблиць до нього, яким оглянуто автомобіль «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_2, 2011 року випуску, білого кольору, в багажному відділені якого, виявлені бетонні плити у кількості 47 шт., поскладані одна на одну, розміром 60х60х5 см., одна із плит мала розмір 48х48х5 см., у ході огляду були виявлені сліди експлуатації та подекуди пошкоджень плит, за результатами огляду вищеописані плити були поміщені у службове приміщення (бокс №6), що знаходиться на території Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області (а.с. 90-100 кримінального провадження).

- протоколом огляду предметів від 01.06.2016 року, яким проводився огляд вилучених з автомобіля «Рено Мастер», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, білого кольору, бетонних плит у кількості 47 шт., розміром 50х50 см., які мають сліди зносу внаслідок їх експлуатації. Вказані бетонні плити, як встановлено, частково втратили свій первинний вигляд, якість, на окремих ділянках є незначні тріщини, надщерблення кутів та крайок, дві плити з яких мають суттєві пошкодження. Після огляду, вищеописані плити опечатано та долучено в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження (а.с. 21, 24 кримінального провадження).

- висновком експерта № 2880 від 05.07.2016 року, відповідно до якого встановлена загальна ринкова вартість бетонних плит станом на 01.06.2016 рік, з урахуванням їх зносу внаслідок експлуатації, складає: 2508 грн. (а.с. 106-107 кримінального провадження).

- листом Залізничної районної адміністрації № 32-4102 від 26.09.2016 року встановлено, що викрадена бетонна плитка перебуває на балансі Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, балансова вартість плитки складає – 353,751 тис. грн., знос – 216,16189 тис. грн., залишкова вартість – 137,58911 тис. грн. Викрадена плитка перебуває на балансі як елемент дороги (а.с. 200 кримінального провадження).

- запитом директору ТОВ «Ергобуд» № 1949/38/02-16 від 18.07.2016 року та відповіддю на нього № 37 від 19.07.2016 року, якими встановлено, що ТзОВ «Ергобуд» проводить капітальний ремонт тротуарів по вул. Петлюри (від вул. Садової до вул. Кульчицької) непарна сторона у м. Львові згідно договору про закупівлю робіт № 196 від 26.04.2016 року. При виконанні зазначених робіт були залучені наступні працівники: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 120, 121 кримінального провадження).

Дії ОСОБА_1 як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), як вчинення кримінального правопорушення, за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України органом досудового слідства кваліфіковані вірно.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 відсутні. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставини вчиненого ОСОБА_1 повністю кореспондуються із диспозицією частити статті особливої частини КК України та узгоджуються із роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», відповідно до яких крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Про наявність останнього свідчить, крім об'єктивних висновків експерта, якими встановлена вартість бетонних плит, так і спосіб яким скористався ОСОБА_1, а саме впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, завантажив у автомобіль 47 бетонних плит, котрі мав намір викрасти, та в подальшому розпоряджатися ними на власний розсуд, проте, злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як замах на злочин було викрито.

Покази обвинуваченого спростовується показами представника потерпілого, а також показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та експерта ОСОБА_11 Суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються іншими доказами, при цьому є логічними, послідовними відтворюють реальну картину обстановки вчинення кримінального правопорушення, а тому суд визнає їх достовірними та бере їх за основу обвинувачення. Версія подій, яку висвітлював в суді обвинувачений, суд не може прийняти на віру, бо крім всього об’єма зазначених доказів, спростовується нічним часом коли відбувалась подія кримінального правопорушення. Слід зазначити що, при наявності доказів, перебіг подій за версією обвинуваченого, містить ознаки іншого більш тяжкого корисного складу злочину.

Не підлягають задоволенню клопотання захисника про визнання недопустимими доказами у кримінальному провадженні: висновку судово - товарознавчої експертизи № 2880 від 05.07.2016 року і протоколів слідчих дій за участі ОСОБА_1, та виключенню їх з числа доказів по даній справі, оскільки незгода сторони захисту з порядком дій експерта, його висновками, або неможливість з його боку по мережі інтернет перевірити ціни, не спростовують, відповідність експертного висновку вимогам Закону України «Про судову експертизу» та того, що його об’єктивність знаходиться знаходяться «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року). Що стосується протоколів слідчих дій за участі ОСОБА_1, то судом такі докази не досліджувались і як результат відсутні підстави для визнання таких доказів недопустимими.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 ч.2 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, також особу обвинуваченого, на обліках у нарколога та психіатра не знаходиться, нейтральну характеристику, висновки органу пробації, згідно якого, ОСОБА_1, має невисокий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у виді штрафу. Цивільний позов по справі не заявлений. Процесуальні витрати становлять 2 202 грн. Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі шестидесяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1.105 (одну тисячу сто п’ять) гривень.

Речові докази:

- Автомобіль марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_3, котрий було виявлено та вилучено в ході огляду місця події 01.06.2016 року – повернути ОСОБА_9.

- Бетонні плити у кількості 47 шт. – повернути Залізничній районній адміністрації м. Львова.

Стягнути з ОСОБА_1 2 202 грн. за проведення експертної оцінки № 2880 від 05.07.2016 року у дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя(підпис). З оригіналом згідно.

Суддя