Ухвала суду № 74200024, 24.05.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

24.05.2018

ЄУН 331/1917/17

Провадження №1-кп/331/122/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» травня 2018 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі

Головуючого – судді Клименко Л.В.

при секретарі судового засідання Петрової А.П.

за участю: прокурора Воронцова М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017080020000616 від 25.02.2017 року відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2017 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на виконання ухвали апеляційного суду Запорізької області від 19.09.2017 року надійшло кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 06.10.2017 року призначено підготовче судове засідання.

Представник потерпілої особи ТОВ «ОСОБА_2 Україна Гіпермаркет» - ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд даного кримінального провадження без її участі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про можливість проведення підготовчого судового розгляду без участі представника потерпілої особи.

При проведенні підготовчого судового засідання, прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, зазначивши, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України і підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається.

Обвинувачений та його захисник не заперечують проти призначення судового розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали обвинувального акту з додатками, вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та провести підготовку до судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що даний обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

Підстав, для закриття провадження, передбачених п. п. 4-8, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, ч. 2 ст. 284 КПК України або для повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.

Кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Запоріжжя.

Судовий розгляд проводити за участі прокурора, обвинуваченого та захисника.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв’язку із тим, що останнім порушено обов’язки, покладені на нього під час обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши клопотання прокурора, з’ясувавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2017 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням обов’язків, 1) не залишати місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 23 години по 06 годину ранку, без дозволу слідчого, прокурора, суду; 2) з’являтися до органів досудового слідства і суд, за першим викликом в призначений час; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України», крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Так, суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров’я, міцність соціальних зв’язків, наявність осіб на утриманні.

Суд приймає до уваги, що в даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років, злочин вчинив в період іспитового строку, крім того, обвинувачений ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 31.10.2017 року, 20.11.2017 року, 05.12.2017 року не з’являвся, повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2017 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки останній ухилявся від явки до суду, що унеможливлювало проведення судового засідання у його відсутності.

Вказані обставини підтверджують те, що ОСОБА_1 порушив умови раніше обраного запобіжного заходу, переховувався від суду та перешкоджав кримінальному провадженню, що підтверджує існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись у місцях попереднього ув’язнення, вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, у вигляді двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 гривень.

Враховуючи, що при проведенні підготовчого судового засідання судом встановлено достатньо підстав для розгляду провадження в судовому засіданні, керуючись ст. ст. 315, 316, 371, 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017080020000616 від 25.02.2017 року відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України на 11 липня 2018 року на 14 годину 00 хвилин у приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

Судовий розгляд провадити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Обвинуваченого ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов’язків, передбачених КПК України, у розмірі 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок гривень) гривень 00 копійок.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р № 37319085001205, відкритий в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу – ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, провадження по справі № 1-кп/331/122/2018, ЄУН 331/1977/17 від 24.05.2018 року.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, обов’язки строком на 60 (шістдесят) діб, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- з’являтися до суду, за першим викликом та у призначений час;

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися з міста Запоріжжя без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз’яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов’язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановити терміном 60 (шістдесят) діб, які обчислювати з 23 травня 2018 року о 22 годині 52 хвилини.

Термін дії ухвали закінчується 22 липня 2018 року о 22 годині 52 хвилини.

В судове засідання викликати прокурора, захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1 – доставити конвоєм.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Клименко