Ухвала суду № 74199743, 16.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/2073/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16.05.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Гошовського Г.М. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_3, захисника – адвоката ОСОБА_4, прокурора Гіряка Д.І., розглянув у відкритому судовому засіданні провадження № 11сс/777/262/2018 за клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, в якому захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2018.

Підозрюваний ОСОБА_5 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2018 та клопотання про участь у розгляді апеляційної скарги захисників не подав, після перерви в судове засідання не доставлений, захисник ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, але подав клопотання про розгляд провадження без його участі, яке Апеляційним судом задоволено, а захисник ОСОБА_4 проти апеляційного розгляду провадження без участі підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 не заперечив.

Оскарженою ухвалою за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах СВ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_7, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Закарпатської області ОСОБА_8 до 02.07.2018 включно продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 «а», ІНФОРМАЦІЯ_4, інваліда 2 групи, пенсіонера, одруженого, не судимого, підозрюваного в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 258 та ч.2 ст.194 КК України.

У клопотанні вказуються, як встановлені, такі фактичні обставини кримінального правопорушення.

У січні-лютому 2018 року громадянин України ОСОБА_9 з метою міжнародного ускладнення вирішив підірвати адміністративну будівлю громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття» по вул. Православна Набережна в м. Ужгород, залучив до цього свого знайомого – громадянина України ОСОБА_10, за його згодою, та забезпечив його транспортним засобом – автомобілем НОМЕР_1, грошима, відомостями про об’єкт посягання і саморобним вибуховим пристроєм.

ОСОБА_10, в свою чергу, усвідомлюючи складність та обсяг дій, які необхідно здійснити, залучив для досягнення злочинного результату своїх знайомих – громадянина України ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_11 ОСОБА_12, за їх згодою, довів їм план злочину та розподілив між ними обов’язки.

26.02.2018 о 17:14 ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_5 на вказаному транспортному засобі автодорогою «Київ-Чоп» прибули до Закарпатської області, о 18:04 зупинились на автостоянці торгівельного центру «Епіцентр» по вул. Лавківській, 1 «д» в м. Мукачево, для підготовки вибухового пристрою та маскування придбали клейку стрічку, рукавиці, термомаску у вигляді балаклави та обгортковий папір.

Приблизно о 00:30 27.02.2018 вони прибули в м. Ужгород, о 02:44 зупинились навпроти будинку № 2 по вул. Капітульній. Звідти ОСОБА_12 пішки, через пішохідний міст, пішов до будівлі громадської організації, о 02:49 встановив на одному з підвіконь пакет з вибуховим пристроєм та по вул. Православна Набережна дійшов до вул. Анкудінова, куди за цей час, з метою забезпечення його евакуації, вулицями Волошина та Ольбрахта перемістились на автомобілі ОСОБА_10 і ОСОБА_5.

О 02:55, через 6 хвилин 37 секунд після встановлення, вибуховий пристрій спрацював. Вибухом було пошкоджено фасад будівлі, два вікна, міжкімнатні двері, знищено все майно, яке було у приміщенні, в тому числі меблі, товарно-матеріальні цінності та документи.

ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_5 тим часом і тим самим шляхом залишили м. Ужгород, а о 04:27 27.02.2018 – територію Закарпатської області.

Далі у клопотання стверджується, що ОСОБА_5 04.03.2018 затримано в порядку, передбаченому ст. 191 КПК України, цього ж дня йому повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, 05.03.2018 – в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України. 06.03.2018 щодо нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

25.04.2018 строк досудового розслідування в кримінальному провадженні заступником прокурора Закарпатської області продовжено до чотирьох місяців, тобто до 04.07.2018.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, в якому він підозрюється.

Ці ризики, на думку слідчого, доведені вагомістю доказів, якими обґрунтована підозра, ступенем суспільної небезпечності злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5, тяжкістю покарання, яке йому загрожує – до дванадцяти років позбавлення волі, даними про його особу, про те, що він є кадровим військовим офіцером, має серед військових зв’язки, може сприяти ухиленню від органів досудового розслідування інших підозрюваних – ОСОБА_9 і ОСОБА_12, які оголошені в розшук. На даний час зазначені ризики, на думку слідчого, не зменшилися, а перебування ОСОБА_5 на волі створить передумови для їх спілкування, впливу на свідків, вчинення нових злочинів.

Неможливість закінчення досудового розслідування до 02.05.2018, тобто у термін, визначений ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 22.03.2018, вмотивована у клопотанні необхідністю отримати та обробити результати виконання оперативними підрозділами та слідчими двох областей даних їм доручень, висновки комп’ютерно-технічної, товарознавчої, вибухо-технічної, молекулярно-генетичної експертиз, враховуючи значний обсяг досліджень та завантаженість експертних установ, за результатами їх вивчення провести інші необхідні слідчі дії, сформулювати, з урахуванням усіх зібраних доказів, остаточне повідомлення про підозру ОСОБА_5 і ОСОБА_10, виділити матеріали щодо ОСОБА_9 і ОСОБА_12 в окреме провадження, виконати інші процесуальні дії, в тому числі – направлені на закінчення досудового розслідування.

Оскаржена ухвала слідчого судді мотивована тими ж доводами. Слідчий суддя погодився з тим, що заявлені у клопотанні ризики не зменшилися, виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою, і що наведені слідчим обставини не дають можливості закінчити досудове розслідування у більш короткий термін.

Захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_4 подали на ухвалу слідчого судді апеляційну скаргу, в якій порушили питання про її скасування та відмову в задоволенні клопотання слідчого.

Стверджують, що слідчий суддя безпідставно відмовив стороні захисту у дослідженні доказів, на які посилаються слідчий і прокурор, не перевірив обґрунтованості оголошеної ОСОБА_5 підозри в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України, правильності правової кваліфікації діянь, в яких підозрюється ОСОБА_5, проігнорував та не оцінив твердження слідчого про необхідність «кінцевої та правильної кваліфікації дій усіх фігурантів» і не розтлумачив сумнівів слідчого щодо кваліфікації дій підозрюваного на користь останнього.

Вказують, що всупереч вимогам ч.1 ст. 197 КПК України строк тримання ОСОБА_5 під вартою продовжено більше ніж на 60 днів.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 подав Апеляційному суду доповнення до апеляційної скарги, в якому, окрім тих самих доводів, зазначив, що в оскарженій ухвалі не викладені і не спростовані всі доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, неправильності правової кваліфікації дій підозрюваного, що заявлений слідчому судді відвід був розглянутий і відхилений «неналежно», оскільки цей слідчий суддя розглядав у цьому ж кримінальному провадженні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу і раніше вже висловив свою думку щодо обґрунтованості висунутої ОСОБА_5 підозри. Вважає, що прокурор не довів обставин, які перешкоджали виконанню вказаних у клопотанні процесуальних дій раніше, що для закінчення досудового розслідування цілком достатньо одного місяця і що строк тримання ОСОБА_5 під вартою в будь-якому разі не міг бути продовженим більш ніж на шістдесят днів з моменту винесення ухвали, тобто до 11:00 28.06.2018.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст оскарженої ухвали і доводи, викладені в апеляційній скарзі; пояснення захисника про доповнення апеляційної скарги і підтримання апеляційних вимог, заперечення проти них прокурора, провів судові дебати, перевірив матеріали провадження, обговорив доводи сторін і приходить до висновку, що апеляційна скарга, з урахуванням доповнень, не підлягає до задоволення з таких підстав.

У разі заявлення відводу слідчому судді його, за правилом ч.1 ст. 81 КПК України, розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відвід, заявлений слідчому судді 27.04.2018 захисником ОСОБА_13, розглянув інший суддя Ужгородського міськрайонного суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України (а.с.99-102, 105-112). Зауважень з цього приводу в апеляційній скарзі та доповненні до неї немає.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 27.04.2018 заява про відвід слідчому судді залишена без задоволення. Оскарження такої ухвали КПК України не передбачено. Відповідно до ч.5 ст. 532, ст. 533 цього Кодексу вона набрала законної сили з моменту оголошення і є обов’язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Тому доводи апеляційної скарги про «неналежність» ухваленого суддею рішення щодо заявленого слідчому судді відводу Апеляційний суд відкидає.

Попередні судові рішення про застосування запобіжного заходу в виді тримання ОСОБА_5 під вартою – ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 06.03.2018 та ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 22.03.2018, які в установленому законом порядку набрали законної сили, вмотивовані тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в кримінальних правопорушеннях, за які передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, може переховуватися від органу досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, ухилятися від виконання процесуальних обов’язків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У цих судових рішеннях констатовано, що даними протоколу огляду місця події, записів з камер відеоспостереження, показаннями свідків, даними протоколів пред’явлення свідкам осіб для впізнання по фотознімках підтверджуються встановлені слідчим фактичні обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 258 та ч.2 ст.194 КК України.

Відповідно до приписів викладених у частинах 3, 4 і 5 ст. 199 КПК України, якими регулюється порядок продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, і зобов’язаний відмовити у продовженні цього строку, якщо прокурор, слідчий не доведе, що: 1) заявлені ризики не зменшилися або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Інші питання, в тому числі про обґрунтованість підозри, правильність правової кваліфікації, вид запобіжного заходу в такому провадженні не розглядається і не вирішуються.

Правила розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлені ст. 193 КПК України і передбачають право, а не обов’язок слідчого судді заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Статтею 28 КПК України передбачено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, а в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції - слідчий суддя. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою має бути здійснено невідкладно.

Слідчий і прокурор навели обставини, які унеможливлюють завершення досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання ОСОБА_5 під вартою, і стверджують, що заявлені ними ризики не зменшилися.

У даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування двох кримінальних правопорушень, в яких підозрюються щонайменше чотири особи, дві з яких перебувають у розшуку. Приймаючи до уваги, що в ньому необхідно здійснити значний обсяг слідчих дій, у тому числі складних, специфічних та за межами Закарпатської області і України, залежних у часі не тільки від способу здійснення слідчим, прокурором своїх повноважень, але і від непідконтрольних їм чинників, його слід визнати складним.

Про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 258 КК України ОСОБА_5 повідомлено, строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до 04.07.2018.

Вимоги про те, що прокурор, окрім іншого, має доводити обставини, які перешкоджали виконанню тих або інших процесуальних дій раніше ніж вони були виконані, як і норми, яка уповноважувала б сторону захисту визначати достатній термін для закінчення досудового розслідування, кримінальний процесуальний закон не містить. Доводи з цього приводу, викладені в доповненні до апеляційної скарги, Апеляційний суд вважає безпідставними.

Відповідно до ч.3 ст. 199, п.2 ч.1 ст. 184 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити, окрім іншого, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Статтею 279 КПК України передбачено можливість зміни повідомлення про підозру слідчим, прокурором у випадку виникнення для цього підстав. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказуються в подальшому в обвинувальному акті (п.5 ч.2 ст. 291 КПК України).

У клопотанні слідчого вказано, що результати слідчих та інших процесуальних дій, які необхідно провести до завершення досудового розслідування, є суттєвими джерелами доказів, що можуть вплинути на остаточну («кінцеву»), правильну кваліфікацію дій усіх фігурантів вчинення злочинів.

З цього вислову, підтвердженого поясненням прокурора в судовому засіданні, вбачається припущення сторони обвинувачення про те, що очікувані результати слідчих дій можуть дати підстави для коригування правової кваліфікації дій всіх підозрюваних. Про будь-які сумніви слідчого у правильності тої правової кваліфікації дій ОСОБА_5, які встановлені слідчим на даний час, у цьому вислові не йдеться.

Якою нормою кримінального процесуального закону передбачено обов’язок слідчого судді тлумачити та оцінювати такі вислови слідчого у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, в апеляційній скарзі не вказано.

Тому довід апеляційної скарги про те, що слідчий суддя проігнорував та не оцінив твердження слідчого про необхідність «кінцевої та правильної кваліфікації дій усіх фігурантів» і не розтлумачив ці вислови слідчого, як його сумніви в правильності кваліфікації дій підозрюваного, на користь останнього, Апеляційний суд відкидає.

Наявні відомості про особу ОСОБА_5: колишній військовослужбовець, учасник бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції на сході України, його військовий, бойовий досвід, соціальні зв’язки, в тому числі з іншими підозрюваними, фактичні обставини кримінальних правопорушень, як вони встановлені слідчим, переконують у тому, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може вдатись до переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на інших підозрюваних, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб, вчинення нових кримінальних правопорушень ухилитися від виконання процесуальних обов’язків.

Переконливих даних про те, що ці ризики зменшилися і не виправдовують подальше тримання ОСОБА_5 під вартою, стороною захисту не надано і під час розгляду провадження не встановлено.

Наведені захисниками відомості про особу ОСОБА_5, інші доводи апеляційної скарги та доповнення до неї також не переконують у тому, що обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до 02.05.2018, не існує.

Розглядаючи доводи захисників з приводу визначення терміну дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_5, Апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з ч.4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов’язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Частиною другою цієї статті передбачено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання.

Згідно з ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, причому сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.

З цих приписів випливає, що ухвала про застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою, як і ухвала про продовження строку тримання особи під вартою, повинні містити чітке визначення моменту закінчення дії цього запобіжного заходу. При цьому момент винесення ухвали з початком строку дії цього запобіжного заходу може не співпадати.

Відповідно до ст. 533 КПК України ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України. Слідчий суддя, суд не є винятками з цього переліку.

Час закінчення дії ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 06.03.2018: 11:00 02.05.2018 був визначений ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 22.03.2018 (а.п.114-118). Тому часом закінчення дії оскарженої ухвали слідчого судді є 11:00 30.06.2018.

В оскарженій ухвалі час закінчення її дії визначений неправильно.

Враховуючи, що згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, вказана помилка підлягає усуненню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_4 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 30.04.2018 якою продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5, залишити без змін.

Часом закінчення дії ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 30.04.2018 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 вважати 11:00 30.06.2018.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню касаційним порядком не підлягає.

Судді: