Ухвала суду № 74199361, 24.05.2018, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/442/17

Номер провадження № 1-кп/315/15/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Романько О.О.,

за участю секретаря Сухової С.М.,

прокурора Нєфьодова В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об’єднане кримінальне провадження: № 12017080220000082 від 06.02.2017 року, № 12017080220000086 від 08.02.2017 року, № 12017080220000184 від 20.03.2017 року, № 12017080220000242 від 07.04.2017 року, № 12017080220000299 від 29.04.2017 року за обвинувальними актами відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/1, раніше судимого: 1) 21.03.2007 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 2) 03.04.2012 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 3) 19.02.2014 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 4) 17.04.2014 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 395, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 16.12.2016 року по відбуттю терміну покарання;

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2017 року в провадження Гуляйпільського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12017080220000086 від 08.02.2017 року.

Цього ж дня відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень зазначений обвинувальний акт отриманий головуючим суддею як раніше визначеному за іншими кримінальними провадженнями щодо тієї ж особи.

До цього 20.04.2017 року в провадження Гуляйпільського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12017080220000184 від 20.03.2017 року.

Також, 20.06.2017 року в провадження Гуляйпільського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12017080220000242 від 07.04.2017 року.

Також, 23.06.2017 року в провадження Гуляйпільського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12017080220000299 від 29.04.2017 року.

Зазначені кримінальні провадження на підставі ухвали суду від 28.07.2017 року були об’єднані в одне провадження.

Обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ухвали Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18.04.2018 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було продовжено до 16.06.2018 року включно.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України судом поставлено на вирішення питання щодо строку дії запобіжного заходу раніше обраного обвинуваченому.

Прокурор в судовому засіданні вважав за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, так як останній раніше неодноразово судимий, перебуваючи на волі, може ухилитися від суду, бо у нього немає міцних соціальних зв’язків, а також може вчинити нові злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 щодо заявленого стороною обвинувачення клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів заперечували. Виказали негативне ставлення до нього.

Заслухавши думку учасників провадження щодо питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів суд вважає його таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю вмотивованою ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ухвали Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18.04.2018 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого було продовжено до 16.06.2018 року включно. При цьому судом були враховані дані про особу обвинуваченого, характер і стійкість наявних у нього соціальних зв’язків, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, можливість переховуватися від суду та впливу на потерпілих, деякі з яких є його близькими родичами, а також його схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

Судом не встановлено даних про зменшення ризиків, передбачених п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, строк тримання під вартою закінчується, а судове провадження неможливо завершити до закінчення строку обраного запобіжного заходу, мета та підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначені в ухвалі суду, на час проведення судового засідання не відпали, а нових підстав для застосування іншого запобіжного заходу немає.

Отже, матеріали кримінального провадження містять достатньо даних, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що виправдовують обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також враховуючи, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини, зокрема передбачені ч.3 ст.185 КК України до міри покарання у виді позбавлення волі, на теперішній час триває судове слідство, зокрема проводиться допит свідків та дослідження письмових доказів, суд доходить висновку про неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

Щодо питання про відмову від захисника.

Обвинуваченим було скеровано до суду клопотання про відмову від захисника ОСОБА_2 та залучення йому захисника ОСОБА_3.

В судовому засіданні ОСОБА_1 від даного клопотання не відмовився та наполягав на його задоволенні. В його обґрунтування останній зазначив, що захисник ОСОБА_2 без діє по його справі. Пояснити в чому полягає бездіяльність адвоката не зміг, будь-яких доводів не навів. Вказав на те, що на досудовому розслідуванні йому також призначався адвокат ОСОБА_3, яку потім замінили. На теперішній час, будь-якої угоди між ним та ОСОБА_3 про надання йому правової допомоги немає.

Захисник ОСОБА_2 щодо заявленого обвинуваченим клопотання пояснив, що відносно ОСОБА_1 здійснювалося досудове розслідування відразу по 5-6 провадженням. Під час досудового розслідування за постановою слідчого йому було призначено захисника, оскільки останній перебуває на обліку у лікаря-нарколога. Лише за одним із вказаних проваджень було призначена захисником ОСОБА_3, по всім іншим призначено було його. Особисто ним була оглянута заява ОСОБА_1, надана ним під час досудового розслідування про відмову від захисника ОСОБА_3. На теперішній час, адвокат ОСОБА_3 не уклала відповідної угоди з Центром надання безоплатної вторинної допомоги і тому продовжувати діяльність в межах, передбачених відповідним законодавством не може. При цьому, існує можливість залучення її до участі по кримінальному провадженню на платній основі за угоду між нею та обвинуваченим, але такої наразі немає. Таким чином, оскільки відповідно до положень ст. 52 КПК України участь захисника в об’єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 є обов’язковою,вважав, що задовольнити його клопотання немає можливості з врахуванням положень ч. 3 ст. 54 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні при вирішенні даного клопотання послався на розсуд суду.

Вирішуючи порушене питання суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч.3 ст.54 КПК України відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов»язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.

Участь захисника у даному кримінальному провадженні є обов»язковою.

В даному кримінальному провадженні у якості захисника обвинуваченого приймає участь захисник ОСОБА_2, наданий в порядку, передбаченому ст.49 КПК України, тобто, за визначенням Центру безоплатної вторинної правової допомоги, що підтверджується відповідним дорученням.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя.

Враховуючи, що в своєму клопотанні обвинувачений відмовився від захисника ОСОБА_2 в зв'язку з наміром укласти угоду з іншим захисником, але ця угода ще не укладена, участь захисника по даному провадженню відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України є обов»язковою, суд вважає, що згідно ч. 3 ст. 54 КПК України у прийнятті відмови обвинуваченого від захисника слід відмовити.

Також в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 наполягав на виклику свідка ОСОБА_4. Вказаній особі було вручено поштове відправлення з судовим викликом на 24.05.2018 року особисто під підпис 26.04.2018 року, але в призначений час свідок до суду не з’явився, причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні сторони кримінального провадження виказали позицію щодо примусового приводу вказаного свідка в наступне судове засідання.

Відповідно до ст. 327 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.

Згідно ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про привід під час судового провадження здійснюється судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або з власної ініціативи. Привід може бути застосовано до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Частина 3 ст. 142 КПК України передбачає, що слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, яка зобов’язана з’явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.

Матеріали кримінального провадження містять письмові докази про те, що свідок ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання засобами поштового зв’язку. Неявка цього свідка перешкоджає проведенню судового розгляду кримінального провадження, за яким особа тримається під вартою, у відповідності до положень КПК України.

Керуючись ст.ст. 27, 49, 52, 54, 140-143, 177, 183, 322, 327, 331, 372, 384, 392 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою вважати продовженим до 22 липня 2018 року включно.

В клопотанні обвинуваченого ОСОБА_1 про відмову від захисника та залучення захисника - відмовити.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 10 години 00 хвилин 21 червня 2018 року для виклику свідка за кримінальним провадженням.

В наступне судове засідання, яке відбудеться 21 червня 2018 року о 10 годині 00 хвилин здійснити привід свідка:

- ОСОБА_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Копію ухвали про привід свідка ОСОБА_4 надіслати до Гуляйпільського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління національної поліції України в Запорізькій області для належного виконання. Про виконання вказаної ухвали в обов’язковому порядку завчасно повідомити суд.

Копію ухвали надати учасникам судового провадження та надіслати начальнику ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№ 11)», де утримується обвинувачений для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення , передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя: ОСОБА_5