Постанова № 74199182, 22.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 302/1045/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 травня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готри Т.Ю.,

суддів : Бисаги Т.Ю., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря : Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2018 року в справі (головуючий суддя Гайдур А.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третьої особи Соймівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,6 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2122487400:01:001:0052, розташованої на території Соймівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області за межами населеного пункту. Дана земельна ділянка розташована в заплаві річки Ріка, а тому з метою захисту сільгоспугідь від підтоплення водами р.Ріка, було розроблено робочий проект реконструкції водозахисної дамби. Однак, намагаючись приступити до зведення дамби, він зіткнувся з супротивом мешканців села, які здійснюючи антигромадську поведінку, почали заважати проводити будівельні роботи з реконструкції дамби, мотивуючи свої дії тим, що зведення та укріплення дамби буде заважати їхнім приватним інтересам.

З метою недопущення антигромадської поведінки, він звернувся до органів поліції, де у своїх поясненнях від 18.07.2017 року вказав, які саме громадяни перешкоджали йому у зведенні дамби.

Під час перевірки за даним фактом органами поліції було встановлено, що ОСОБА_3 та інші відповідачі вимагали від ОСОБА_1 дозвільні документи на будівництво дамби, хоча таких повноважень не мали, та перешкоджали йому у проїзді до своєї земельної ділянки та дамби, таким чином перешкоджаючи йому у будівництві та реконструкції дамби.

З цього приводу з відповідачами було проведено профілактичну бесіду та попереджено на майбутнє не здійснювати подібних дій. Однак, в подальшому відповідачі неодноразово повідомляли його, що він не зможе проводити таке будівництво і вони для цього зроблять все, щоб такого не сталося.

Посилаючись на те, що відповідачі створюють йому перешкоди у користуванні належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою та вчиняють протиправні дії по зведенню дамби для захисту сільгоспугідь від підтоплення р.Ріка, просив зобов’язати відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не чинити йому, ОСОБА_1, перешкоди при будівництві водозахисної дамби для захисту сільгоспугідь (земельної ділянки площею 0,6 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2122487400:01:001:0052, розташованої на території Соймівської сільської ради за межами населеного пункту) від підтоплення водами р.Ріка в урочищі «Підполами» на території Соймівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити. Вказує на те, що відповідачі створюють ОСОБА_1 перешкоди у проїзді до належної йому земельної ділянки та у реконструкції водозахисної дамби для захисту сільгоспугідь на земельній ділянці від підтоплення водами р.Ріка, внаслідок чого порушують його законні права.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які апеляційну скаргу підтримали, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які апеляційну скаргу не визнали, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивач належними доказами не довів, що відповідачами порушується його право на земельну ділянку і це порушення потребує судового захисту.

Проте, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_9 25.05.2017 року, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,6 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2122487400:01:001:0052, розташованої на території Соймівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області за межами населеного пункту (а.с.12).

Зазначена земельна ділянка розташована в заплаві річки Ріка, внаслідок чого вона постійно підтоплюється паводковими водами р.Ріка, що призвело до змиття поверхневого шару грунту. Дана обставина стверджується комісійним актом обстеження водозахисної дамби р.Ріка, розташованої в урочищі «Підполами» на території Соймівської сільської ради Міжгірського району з метою захисту сільськогосподарських земель під час проходження паводків від 16.05.2017 року (а.с.11).

З метою захисту сільгоспугідь позивача від підтоплення водами р.Ріка в урочищі «Підполами» на території Соймівської сільської ради Міжгірського району, було розроблено робочий проект реконструкції водозахисної дамби (а.с.13-17).

Виконком Соймівської сільської ради погодив проведення робіт по реконструкції водозахисної дамби для захисту сільськогосподарських земель в районі приватної земельної ділянки від підтоплення водами р.Ріка в с.Сойми, ур. «Чес- під полами», що стверджується листом голови виконкому ОСОБА_10 від 26.04.2017 року за №02-36/94 (а.с.18).

У відповідності до чинного законодавства позивачем зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт (а.с.36-39).

Однак, намагаючись приступити до зведення водозахисної дамби, позивач ОСОБА_1 зіткнувся із супротивом мешканців села, які здійснюючи антигромадську поведінку, заважали йому проводити будівельні роботи з реконструкції дамби.

З метою недопущення антигромадської поведінки, позивач звернувся до органів поліції, де у своїх поясненнях від 18.07.2017 року вказав, які саме громадяни перешкоджали йому у зведенні дамби.

Під час перевірки за даним фактом органами поліції було встановлено, що ОСОБА_3 та інші відповідачі вимагали він ОСОБА_1 дозвільні документи на будівництво дамби, хоча таких повноважень не мали, та перешкоджали позивачу у проїзді до своєї земельної ділянки та дамби, таким чином перешкоджаючи йому у будівництві та реконструкції дамби.

З цього приводу з відповідачами було проведено профілактичну бесіду та попереджено на майбутнє не здійснювати подібних дій. Однак, відповідачі й надалі створюють позивачу перешкоди у будівництві водозахисної дамби, що стверджується повідомленням Національної поліції України в Закарпатській області від 28.07.2017 року про проведення з відповідачами профілактичної бесіди про недопущення вчинення антигромадської поведінки в майбутньому за зверненням ОСОБА_1, поясненнями сільського голови Соймівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області ОСОБА_10, наданими у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 та відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в яких сільський голова ствердив факт здійснення відповідачами позивачу ОСОБА_1 перешкод у проведенні реконструкції водозахисної дамби в урочищі «Підполами» на території Соймівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, фото світлинами, матеріалами, що зареєстровані в Журналі єдиного обліку Міжгірського ВП Хустського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області за №665 від 16.03.2018 року за заявою голови Правління приватного акціонерного товариства «Виноградівська пересувна механізована колона №78» ОСОБА_11, з яким позивачем ОСОБА_1 було укладено договір №30-08-2017 від 30.08.2017 року підряду на виконання робіт з реконструкції водозахисної дамби для захисту сільгоспугідь від підтоплення водами р.Ріка в урочищі «Підполами» на території Соймівської сільської ради, виконання яких є неможливим через супротив відповідачів у здійсненні цих робіт, а також витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.04.2018 року за зверненням ОСОБА_1 про створення йому 16.03.2018 року перешкод у проїзді до своєї земельної ділянки та дамби, чим були створені перешкоди у будівництві та реконструкції дамби. Зазначені докази є належними, допустимими і достатніми в розумінні вимог статей 77, 78, 80 ЦПК України, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування і у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, а тому колегія суддів приймає їх до уваги.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України (2004 року в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Аналогічні положення містяться і у ст.4 ЦПК України.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено статтею 152 ЗК України, відповідно до ч.2 та 3 якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом : визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як роз’яснено у п.33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року №5, застосовуючи положення ст.391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження ним своїм майном, навіть якщо вони не пов’язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов’язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов’язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57-59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Позов про усунення порушень права, не пов’язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об’єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Встановивши, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 створюють позивачу ОСОБА_1 перешкоди у реконструкції водозахисної дамби для захисту сільгоспугідь на належній йому земельній ділянці від підтоплення водами р.Ріка в урочищі «Підполами» на території Соймівської сільської ради Міжгірського району, тому колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким позов ОСОБА_1 та апеляційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2018 року – скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не чинити ОСОБА_1 перешкоди при будівництві водозахисної дамби для захисту сільгоспугідь (земельної ділянки площею 0,6 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2122487400:01:001:0052, розташованої на території Соймівської сільської ради за межами населеного пункту) від підтоплення водами р.Ріка в урочищі «Підполами» на території Соймівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 травня 2018 року.

Головуюча : Судді :