Постанова № 74198532, 21.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1979/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Іщук Л.П., Носа С.П.

за участю секретаря судового засідання Торкот Д.О.

представника позивача - Гордія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року прийняте суддею Сакалош В.М. в місті Львові о 11 годині 22 хвилині у справі № 813/4249/17 за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства - акціонерної страхової компанії «Скарбниця» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

приватне акціонерне товариство - акціонерна компанія «Скарбниця» (далі - ПАТ АСК «Скарбниця», позивач) звернулася з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження за №2005 від 25 травня 2017 «Про застосування заходу впливу до приватного акціонерного товариства - акціонерної страхової компанії «Скарбниця»;

- визнати протиправною та скасувати постанову за №789/1247/13-4/14/П від 12 липня 2017 року про накладення на приватне акціонерне товариство - акціонерну страхову компанію «Скарбниця» штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.

Суд виходив з того, що п. 5.1.8. Правил добровільного страхування медичних витрат страховими випадками не визнаються події, що виникли внаслідок заняття застрахованою особою небезпечними видами діяльності, виконання роботи на небезпечних ділянках(водії автотранспорту, гірники, будівельники, електромонтажники тощо), якщо інше не передбачено умовами Договору страхування.

Крім того, п.12.2 Правил добровільного страхування медичних витрат, підтвердження факту настання страхового випадку та визначення розміру страхового відшкодування необхідно подати ряд документів страховику, застрахованою особою впродовж 10 календарних днів, що зроблено не було.

Відтак, виходячи з п. 15.3 вищезазначених Правил, підставами для часткової чи повної відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є випадки, коли страхувальник/застрахована особа чи його представник не виконав зобов'язань, передбачених умовами Правил та Договору страхування (Полісу) (п.15.3.1.) та порушив строк, встановлений п.12.4 (п.15.3.5).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача, подала апеляційну скаргу, в якій вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги сторона відповідача покликається на те, що слід звернути увагу на ненадання позивачем до Нацкомфінпослуг підтверджуючих документів та необґрунтовано те, що ОСОБА_2 займався небезпечними видами діяльності, а подія що мала місце 21.06.2016 року не є раптовим, а хронічним захворюванням. Отже мала місце невмотивована відмова. Позивачем порушено п. 3 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про страхування» та п. 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг. Відповідачем прийнято розпорядження, яке не оскаржено, щодо усунення порушення позивачем з надання підтверджуючих документів до 16.06.2017 року.

За невиконання вказаного розпорядження, 29.06.2017 року Нацкомфінпослуг складено акт, 12.07.2017 року складено постанову та застосовано штраф на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40, ст. 41, ст. 43 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Подібне не суперечить позиції ВАС у справі № 826/3378/14 від 19.04.2017 року.

Крім того, в Полісі не зазначено, що перебування за кордоном у відрядженні - далекобійником є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

На адресу суду поступив відзив на апеляційну скаргу покликання якого маються на те, що основна підстава відмови відшкодувати витрати ОСОБА_2 є невідповідність фактичної мети перебування за кордоном, даним вказаним в договорі страхування.

Неправдиво відповідач стверджує, що позивач не надав йому підтверджуючих документів та не обґрунтував, що ОСОБА_2 займався небезпечними видами діяльності.

Крім того, мало місце, що страхувальник не звернувся до позивача у встановленому договором порядку (не надано документи). Отже, порушень у сфері фінансових послуг зі сторони позивача не було, тому застосування заходів впливу є безпідставним.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, учасника справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до Нацкомфінпослуг щодо невиконання ПАТ АСК «Скарбниця» зобов'язань за договором страхування медичних витрат від 28.02.2016 року серія АР №002724.

25 травня 2017 року Нацкомфінпослуг винесла оскаржуване розпорядження №2005 «Про застосування заходу впливу до приватного акціонерного товариства - акціонерної страхової компанії «Скарбниця», якою постановлено: зобов'язати ПАТ АСК «Скарбниця» усунути порушення законодавства про фінансові послуги зазначені в цьому розпорядженні, та повідомити відповідача про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін до 16 червня 2017 року.

Розпорядження № 2005 від 25 травня 2017 року мотивовано тим, що позивачем порушено вимоги законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме: пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування» та Пункту 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

Листами від 26.06.2017 та 11.07.2017 року позивач надав відповідачу додаткові пояснення з запереченнями щодо обставин викладених у оспореному розпорядженні. У поясненнях позивач покликався зокрема на те, що ПАТ АСК «Скарбниця» неодноразово зверталося із листами до страхувальника проте, аби ОСОБА_2 підтвердив або спростував свою мету перебування за кордоном. Однак, відповіді чи будь-яких документів позивач не отримував. У наслідок цього з'ясовано невідповідність інформації наданої страхувальником при оформлені Поліса, де було зазначено мету поїздки - для звичайного відвідування країни, а не робоче відрядження далекобійника. У зв'язку із чим було повідомлено АК «Coris» про необхідність оплати витрат страхувальником самостійно та після приїзду в Україну звернутися до ПАТ АСК «Скарбниця».

12 липня 2017 року Нацкомфінпослуг винесла постанову № 789/1247/13-4/14/П про застосування штрафних санкцій, де покликалась на те, що ПАТ АСК «Скарбниця» надала документи та додаткові пояснення, проте викладене в них не підтверджує виконання вимог розпорядження № 2005 від 25 травня 2017 року.

05 вересня 2017 року ПАТ АСК «Скарбниця» отримало Акт про правопорушення №1672/13-4/14 від 28 серпня 2017 року.

15 вересня 2017 року позивач листом (вих. № 254) надіслала на адресу відповідача свої заперечення на Акт про правопорушення №1672/13-4/14 від 28 серпня 2017 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами. Ч. 1 ст. 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачається, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, крім інших, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг). Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Нацкомфінпослуг, у межах своєї компетенції, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів Нацкомфінпослуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Нацкомфінпослуг. Так згідно з п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Нацкомфінпослуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення Нацкомфінпослуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», про вчинення правопорушення уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи-підприємця та документами, що стосуються справи, протягом 3 днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф. Посадові особи Нацкомфінпослуг приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у чч. 1 і 3 цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.

Примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п'яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення. Керівник або уповноважений представник особи має право подати на розгляд справи про правопорушення письмові пояснення (заперечення) разом із документами, на яких вони ґрунтуються. Письмові пояснення в обов'язковому порядку долучаються до матеріалів справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг при підготовці справи про правопорушення, за яке передбачено застосування заходу впливу, визначеного підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, до розгляду повинна: з'ясувати, чи належить до її компетенції розгляд справи про правопорушення; з'ясувати, чи належить до її компетенції застосування відповідного заходу впливу; перевірити, чи дотримані вимоги законодавства при складанні акта про правопорушення; з'ясувати, чи є в наявності додатки, зазначені в акті про правопорушення; з'ясувати, чи застосовувалися раніше до особи заходи впливу за таким самим фактом; перевірити наявність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність особи; визначити необхідність залучення до розгляду справи про правопорушення фахівців, експертів із питань ринку фінансових послуг, фахівців саморегулівних організацій та інших осіб; перевірити своєчасність повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.12 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис. Керівник або уповноважений представник особи при розгляді справи про правопорушення має право: знайомитися з усіма матеріалами, які є у справі про правопорушення; бути присутнім при розгляді справи про правопорушення; надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення.

Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що законодавством регламентовано чітку і послідовну процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, за вказане правопорушення, обов'язковими етапами якої є надсилання їй відповідного акта про правопорушення та повідомлення про дату, час та місце розгляду її справи, а також надання права особі на подачу та розгляд її заперечень на акт перевірки.

Недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію, викладену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

В даному випадку, суд звертає увагу на те, що Акт про порушення вчинені ПАТ АСК «Скарбниця» на ринку фінансових послуг датований 28.08.2017 року, а постанова про застосування штрафних санкцій винесена 12.07.2017 року, відтак в даному випадку наявний факт недотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності, що з огляду на викладені вище правові норми є підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень з процедурних мотивів.

Також, суд не може залишити поза увагою те, що з відповіді на адвокатський запит вих. № 243 від 21.06.2017 року, на момент настання страхового випадку, 24 червня 2016 року, ОСОБА_2 виконував службові обов'язки, а саме перебував у відрядженні, на підставі наказу № Вд-138 від 15 червня 2016 року (а.с.35). Як вбачається з цього наказу, водій ОСОБА_2 направлений у відрядження для перевезення вантажу на службовому автомобілі. Відтак, оскільки згідно Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 р. № 256 п. 25 водій вантажного автомобіля відноситься до категорії небезпечних видів діяльності страховий випадок не поширює свою дію на страховий Поліс укладений між ОСОБА_2 та ПАТ АСК «Скарбниця» у зв'язку із тим, що застрахована особа займається небезпечними видами діяльності, а застрахована вона як звичайний турист, що підтверджується відсутністю відповідної відмітки у Полісі в графі Додаткові умови страхування.

Подібне передбачено п.п.5.1.8 п. 5 «Правил добровільного страхування медичних витрат». Затверджених президентом ВАТ АСК «Скарбниця» від 29.02.2008 року.

Відтак, суд констатує відсутність підстав для застосування до позивача заходів впливу.

При розгляді даної апеляційної скарги, судом також враховані висновки рішень Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі № К/9901/3297/18.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року в справі № 813/4249/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук С. П. Нос Повне судове рішення складено 24.05.2018 року.