Постанова № 74198412, 17.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2972/17 Головуючий у 1 інстанції Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження Київської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації третя особа : Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведені робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження Київської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третя особа: Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області , в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації, які виявились у непідтверджені статусу особи, ОСОБА_1, евакуйованої із зони відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році та визнання недійсною довідки № 695/73965;

- скасувати рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації від 21.06.2017 про непідтвердження статусу особи, ОСОБА_1, евакуйованої із зони відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році та визнання недійсною довідки № 695/73965.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, народився 12 грудня 1968 року в селі Бенівка Чорнобильського району Київської області, що підтверджується копією паспорта.

12 жовтня 1994 року Державною адміністрацією міста Києва ОСОБА_1 видано дублікат посвідчення громадянина, евакуйованого в 1986 році із зони відчуження, категорії НОМЕР_1, замість оригіналу втраченого посвідчення категорії ІІ серії НОМЕР_2.

21 червня 2017 року Комісією по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 не підтверджено статус особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році, мотивуючи своє рішення тим, що позивачем не підтверджено проживання (перебування) на момент аварії в зоні відчуження, а зазначено, що на момент аварії та евакуації у позивача була робота та проживання у місті Києві, тому визнано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 2 Б виданим йому безпідставно, довідку № 73965 визнано недійсною.

Позивач не погоджуючись з вказаними діями та рішенням Комісії, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, від 21 червня 2017 року № 190.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком виходячи з наступного.

Статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, їх соціальний захист та гарантії, визначені, зокрема, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Статтею 11 Закону №796-XII передбачено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, крім іншого: евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону №796-XII підставою для визначення статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і таких, які самостійно переселилися, відповідно до ст. 4 Закону є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення.

Згідно з ст. 65 Закону №796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п. 4 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 року № 501 (в редакції, чинній на час видачі посвідчення), потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження і особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.1989 року № 224), віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення сірого кольору, серія Б.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 року було затверджено новий Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51).

Згідно з п.4 Порядку № 51 потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року №224), віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення сірого кольору, серія Б.

Пунктом 10 Порядку № 51 встановлено, що посвідчення видається потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року №224), - на підставі довідки, виданої Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки №3 або №4).

Відповідно до п. 12 Порядку № 51 спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт. Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 Положення про Комісію Київської обласної державної адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, що є додатком до розпорядження Голови Київської обласної державної адміністрації від 5 листопада 1998 року №594 (далі - Положення № 594), відповідач є колегіальним органом і утворюється розпорядженням голови облдержадміністрації.

Відповідно до п. 4 Положення №594 комісія в межах своїх повноважень приймає рішення, зокрема: про визнання статусу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; про визнання статусу евакуйованих із зони відчуження в 1986 році; про визнання факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії.

Згідно з п. 5 Положення №594 Комісія має право запитувати від райдержадміністрацій, міськвиконкомів, підприємств, установ і організацій необхідну інформацію і документи, які б сприяли прийняттю об'єктивних рішень.

При розгляді відповідних справ Комісія може запрошувати на свої засідання і заслуховувати пояснення як заявників, так і окремих посадових осіб.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для визнання відповідачем виданого посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 2 серії Б, таким, що видано безпідставно, стала непідтвердженість у безумовному порядку проживання (перебування) позивача на момент аварії у зоні відчуження.

Разом з тим, з копій: архівної довідки архівного відділу Іванківської районної державної адміністрації Київської області; витягу з погосподарської книги Старошепелицької сільської ради Чорнобильського району Київської області за 1986 рік та довідки від 01.08.1991 № 73965, виданої виконкомом Київської обласної ради народних депутатів, вбачається, що ОСОБА_1, з народження проживав разом зі своїми батьками в селі Бенівка Чорнобильського району Київської області, де був і прописаний, звідки разом з усіма односельцями 03.05.1986 був евакуйований в село Мигалки Бородянського району Київської області.

На підставі довідки встановленого зразку № 73965 від 1 серпня 1991 року (додаток № 3 до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затв. постановою КМ України № 501 від 25.08.1992 р.), виданої на ім'я ОСОБА_1 виконкомом Київської обласної ради народних депутатів, ОСОБА_1 було видано перше посвідчення громадянина, евакуйованого із зони відчуження у 1986 році, категорія 2, серії НОМЕР_2, та 12 жовтня 1994 року у зв'язку з втратою оригіналу - дублікат посвідчення серії НОМЕР_3, при видачі якого проводилися перевірка обґрунтованості підстав для його видачі.

Вищевказана довідка встановленого зразку була видана виконкомом Київської обласної ради народних депутатів на підставі Списків евакуйованих мешканців с. Бенівка Чорнобильського району Київської області, в яких ОСОБА_1 зазначений за № 222, що підтверджується архівною довідкою Архівного сектору Іванківської держадміністрації Київської області № 05-06/194 від 05.07.2017 р. з додатком - копією списків евакуйованих, довідками Мар'янівської сільради Макарівського району Київської області від 17.01.2017 р. № 02-26/14; від 30.08.2017 р. за № 02-26/192; від 30.08.2017 р. за № 02-26/193; випискою з погосподарської книги № 8 за 1986 рік, з виданої Мар'янівською сільрадою Макарівського району Київської області 10.07.2017 р. за № 02-26/195.

Що стосується відповіді Приватного акціонерного товариства Київський електровагоноремонтний завод на запит суду від 29.09.2017, в якій зазначено, що накази про відгули ОСОБА_1 за квітень-травень 1986 року не видавались, а тому Приватне акціонерне товариство Київський електровагоноремонтний завод не має можливості надати суду їх копії, колегія суддів зазначає наступне.

Надаючи оцінку вищевказаній довідці ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод», суд першої інстанції залишив поза своєю увагою подану ОСОБА_1 довідку того ж підприємства, дану на запит адвоката, про те, що із закінченням терміну зберігання надати табелі піку робочого часу ОСОБА_1 за квітень - травень 1986 року не має можливості, саме ці документи і могли стати документальним підтвердженням відсутності ОСОБА_1 на рочому місті з 28 по 30 квітня 1986 року.

Вищенаведені обставини свідчать, що у суду першої інстанції, за наявності таких суперечливих даних з ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» не було достатніх підстав зробити висновок про те, що на момент аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 знаходився за межами села Бенівка, в місті Києві.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 р. - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації, які виявилися у не підтвердженні ОСОБА_1, статусу особи, евакуйованої із зони відчуження Чорнобильської АЕС в 1986 році, та визнання недійсною довідки (додаток № 3) с. Бенівка № 695/ 73965, виданої виконкомом Київської обласної ради народних депутатів 1 серпня 1991 року.

Зобов'язати Комісію по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації від 21 червня 2017 року (протокол № 190) повторно розглянути питання щодо підтвердження ОСОБА_1 статусу особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.