Постанова № 74198394, 24.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/14516/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Пироженко В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 10 листопада 2017 року № 49.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2018 року скасовано постанову № 49 від 10 листопада 2017 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, провадження по справі закрито, в іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на здійснені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач був повідомлений про підстави та дату проведення перевірки, у зв'язку з чим відповідач вважає, що правові підстави для задоволення даного позову вістуні.

Станом на 24 травня 2018 року позивачем не надано до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наказом № 167 від 17 жовтня 2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради було призначено позапланову перевірку щодо законності проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1.

17 жовтня 2017 року відповідачем складено направлення № 165 для проведення планового (позапланового) заходу. Документом передбачено: вид перевірки - позапланова(позапланова); мета перевірки - законність проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1; підстава для проведення перевірки - наказ №167 від 17 жовтня 2017 року та звернення ОСОБА_4 від 10 жовтня 2017 року за № 6828-2, строк дії направлення з 17 жовтня 2017 року по 30 жовтня 2017 року.

30 жовтня 2017 року позапланова перевірка за адресою: АДРЕСА_1 продовжена на два дні, що підтверджується службовою запискою головного спеціаліста відділу контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради.

За результатами перевірки відповідачем складено акт щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі акта перевірки 01 листопада 2017 року ОСОБА_3 видано припис № 49 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил», а саме зобов'язано: привести до вимог чинного містобудівного законодавства і ввести в експлуатацію об'єкт не введений в експлуатацію та влаштувати інженерно-технічні заходи, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівлі на суміжну земельну ділянку терміном виконання до 31 грудня 2017 року.

01 листопада 2017 року посадовими особами відповідача також складено протокол про адміністративне порушення № 59 стосовно ОСОБА_3, в якому зазначено порушення: ОСОБА_3 на період 2003 року були проведені роботи з будівництва сараю-гаражу та роботи з добудови до належної йому 1/2 частини домоволодіння без документів, що дають право на виконання таких робіт, що є порушенням п.1,2 ДБН А.3.1-5-93. Не влаштовані необхідні заходи, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівлі на суміжну ділянку, що є порушенням п.3.2 ДБН 360-90. Відповідальність за встановленні правопорушення передбачена ч. 1 ст. 96 КУпАП.

10 листопада 2017 року заступником начальника УДАБК ЧМР Очеретнім С.І. винесено постанову № 49 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у сумі 1700,00 грн.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана позивачем постанова є протиправною та підлягає скасуванню, так як при її прийнятті відповідач діяв не на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, в зв'язку з цим оскаржувана постанова не може вважатись такою, що прийнята обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Повноваження Управління щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 20 вересня 2016 року № 2-929 та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

У відповідності до п. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського та технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконання будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією щодо створення об'єкта будівництва. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок № 553) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

За приписами п.п. 16, 17 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно з п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Пунктом 18 Порядку № 553 встановлено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п. 19 Порядку № 553).

Відповідно до п. 20 Порядку № 553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У справі, яка розглядається судом, наявність правових підстав для проведення перевірки не оскаржується позивачем. При цьому, позивач зазначає про неправомірність прийняття оскаржуваної ним постанови з підстав порушення порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності. Позивач зазначає, що контролюючим органом порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та не наданого йому можливості взяти участь у розгляді справи, надати необхідні пояснення та документи, які б спростували факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам позивача та доводам апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, направлення від 17 жовтня 2017 року про проведення перевірки зі строком дії направлення з 17 жовтня по 30 жовтня 2017 року отримано позивачем 17 жовтня 2017 року.

При цьому, акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення № 59 та припис № 49 датовані 01 листопада 2017 року. Доказів того, що про продовження терміну перевірки позивач був повідомлений та мав можливість надати пояснення з приводу встановлених під час перевірки обставин, матеріали справи не містять.

Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, акту та припису про усунення порушень вимог чинного законодавства у сфері містобудування позивач не був присутній. Вказані документи були направлені на його адресу 02 листопада 2018 року та отримані ним лише 14 листопада 2017 року, тобто після складення оскаржуваної позивачем постанови.

Відповідно, позивач не був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не з'ясовано можливість виконання позивачем припису в добровільному порядку, оскільки як встановлено з матеріалів справи, припис позивачем було отримано 14 листопада 2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з наведеного, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо ; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Натомість, з матеріалів справи та наданих апелянтом доказів колегією суддів не встановлено дотримання відповідачем вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що оскаржувана позивачем постанова № 49 від 10 листопада 2017 року винесена відповідачем не на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, в зв'язку з цим оскаржувана постанова не може вважатись такою, що прийнята обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, а тому постанова підлягає скасуванню із закриттям справи відповідно до ст. 293 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2018 року.