Постанова № 74198289, 22.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12236/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Суддя-доповідач: Бужак Н. П.

Суддів: Троян Н.М., Костюк Л.О.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року, суддя Григорович П.О., повний текст ухвали складено 26.02.2018 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів ф ізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка І.І. про визнання протиправними та скасування рішень і наказів,-

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2016 року №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування тимчасового адміністратора банку»;

-про визнання протиправним та скасування рішення рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 року №560, яким процедура тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» булла продовжена з 05.05.2016 року до 04.06.2016 року;

-про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2016 року №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик»;

-про визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2016 року №913 «Про початок ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та в кладів фізичних осіб від 03.06.2016 року №913 про початок ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку»;

-про визнання протиправним та скасування наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2016 року №216, яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 року по 05.06.2018 року та призначено уповноваженою особою Фонду, якій делеговані всі повноваження ліквідатора банку, Костенка І.І.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи 20 лютого 2018 року представником НБУ було подано клопотання до суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на офіційному сайті Фонду було розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик».

Тому, позивач ще у квітні 2016 року мав змогу дізнатися (повинен був дізнатися) про запровадження тимчасової адміністрації, а отже міг звернутись до суду у визначені законом строки.

Колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції щодо підстав для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. 3 та 4 ст. 123 КАС України.

За змістом частини 3 та 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду був передбачним, і с уд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У позовній заяві позивач просив визнати причини пропуску звернення до суду поважними. Своє прохання мотивував тим, що є майновим поручителем кредиторської заборгованості ПП «Надія», вкладником банку. Про оскаржувані ним рішення йому стало відомо лише у квітні 2017 року.

Погодитись з такими доводами апелянта колегія суддів не може, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи.

Постановою Правління НБУ від 0.04.2016 року №234 ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних».

05 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делеговано повноваження тимчасового адміністратора, розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністратації.

Згідно ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на офіційному сайті Фонду 06.04.2016 року розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик».

З даним позовом позивач звернувся до суду 27.09.2017 року.

01.04.2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Дирекції Черкаського регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик» про прийняття погашення кредиторської заборгованості ПП «Надія» за рахунок заставлених ним майнових прав на кошти, розміщені на вкладному рахунку.

06.04.2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» щодо погашення кредиторської заборгованості.

Крім того, 12.05.2016 року Уповноваженою особою Фонду на адресу позивача направлено претензію щодо простроченої заборгованості. У згаданому листі міститься запис «Тимчасова адміністрація».

Аналогічна відмітка міститься у листі від 25.05.2016 року за підписом Уповноваженої особи Фонду.

30 червня 2016 року позивач подав на адресу Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» заяву про визнання кредитором.

Отже, вищезазначені надані позивачем документи свідчать про те, що позивачу ще у квітні-травні 2016 року було достовірно відомо про введення тимчасової адміністрації у банку «Хрещатик», про призначення Уповноваженої особи Фонду, про початок процедури ліквідації банку та про всі інші рішення, пов'язані з ліквідацією банку.

На час звернення позивача до суду з позовом був чинним Кодекс адміністративного судочинства, який містить наступні вимоги до строків звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позом може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встанволеного цим Кодексом або іншими закон одами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 99 КАС).

Аналогічна норма Закону міститься і у Кодексі адміністративного судочинства у редакції від 03.10.2017 року.

Отже, виходячи з вищевикладеного, початком строку є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Судом першої інстанції встановлено і з цим погоджується суд апеляційної інстанції, про порушене право, зокрема про введення тимчасової адміністратації ПАТ «КБ «Хрещатик», про призначення Уповноваженої особи, тощо, позивачу стало відомо ще у квітні-травні 2016 року, що підтверджується вищезазначеними доказами.

Отже, позивач мав реальну можливість після того, як дізнався про введення тимчасової адміністрації у банку, призначення Уповноваженої особи чи прийняття рішення про ліквідацію банку звернутись до суду з даним позовом, оспоривши відповідні рішення про це.

Суд першої інстанції вірно послався на практику Європейського Суду з прав людини у справі Delcourt v. Belgium, Bellet v. Franct.

За змістом зазначених рішень, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Європейський суд зазначав у своїх рішеннях, що право на доступ до суду, закріплене у 6 параграфі Ковенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допуститим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою,прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м Києва без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Повний текст виготовлено: 23 травня 2018 року.