Постанова № 74198243, 23.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року справа № 265/1941/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гайдара А.В., при секретареві судового засідання - Борисові А.А., за участю позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 02 лютого 2018 року в справі № 265/1941/17 (головуючий І інстанції Щербіна А. В.) за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконними і протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (далі - відповідач, пенсійний орган, Лівобережне ОУПФУ) щодо відмови в призначенні пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, інваліду війни 2 групи, захворювання якої пов'язано з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі відшкодування фактичних збитків з урахуванням відомостей про грошове забезпечення (заробітну плату) та премії відповідно до додатку до архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/8689 від 08 вересня 2016 року - фотокопії картки на виплату грошового забезпечення за серпень 1987 року та премії за роботу з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження на підставі ч. 1 ст. 54, ст.ст. 57, 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та згідно з «Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- визнати незаконними та неправомірними дії відповідача щодо неврахування при призначенні та обчисленні пенсії по інвалідності додатку до архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/8689 від 08 вересня 2016 року - фотокопії картки на виплату грошового забезпечення за серпень 1987 року та премії;

- визнати незаконним та скасувати протокол № 5138 від 30 листопада 2016 року про призначення пенсії по інвалідності в мінімальному розмірі як інваліду 2 групи;

- зобов'язати пенсійний орган з 21 листопада 2016 року здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням грошового забезпечення та премії відповідно до додатку до архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/8689 від 08 вересня 2016 року - фотокопії картки на виплату із розрахунку суми для виплати пенсії по інвалідності в розмірі 1703,37 карбованці.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 02 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що в період з 02.07.1987 по 04.10.1987 ОСОБА_1 протягом 95 днів виконував службові обов'язки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні. Після отримання статусу інваліда 2 групи позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків. Проте Лівобережне ОУПФУ призначило йому пенсію по інвалідності в мінімальному розмірі. Апелянт наголошує на протиправності дій суб'єкта владних повноважень щодо визначення розміру цієї пенсії, оскільки ним подано всі необхідні документи на підтвердження грошового забезпечення в період з 02.07.1987 по 04.10.1987.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача до суду апеляційної інстанції не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_1, виданого 19 вересня 2016 року Донецькою обласною державною адміністрацією та вкладкою № НОМЕР_2 до вказаного посвідчення.

Також, позивач має статус інваліда війни 2 групи, що підтверджується посвідченням ветерана війни - інваліда війни серії НОМЕР_3, виданого Управлінням соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської Ради від 02 вересня 2016 року.

21 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Лівобережного ОУПФУ з заявою про призначення йому пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків з урахуванням відомостей про грошове забезпечення (заробітну плату) та премії відповідно до додатку до архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України за № 179/1/8689 від 08 вересня 2016 року - фотокопії картки на виплату його грошового забезпечення за серпень 1987 року і премії 200 карбованців на підставі ч. 1 ст. 54, ст.ст. 57, 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

30 листопада 2016 року пенсійний орган відповідно до протоколу № 5138 прийнятого за результатами розгляду заяви позивача від 21.11.2016, призначив йому пенсія по інвалідності в розмірі фактичних збитків, з урахуванням щомісячної адресної допомоги, в розмірі 2881,50 грн.

Вважаючи, що Лівобережним ОУПФУ під час визначення розміру пенсії було порушено норми чинного законодавства, що призвело до зменшення розміру пенсії по інвалідності, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

При цьому, ч. 3 цієї статті передбачає, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Стаття 57 Закону № 796-ХІІ передбачає, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі. Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 затверджено «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Порядок № 1210).

Пункт 1 Порядку № 1210 регламентує, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з п. 3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 року до 01 серпня 1987 року, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати;

5) менше місяця та захворіла на променеву хворобу, пенсія обчислюється згідно із статтею 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ призначається за наявності у відповідного органу Пенсійного фонду України відомостей про розмір заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

З архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України за № 179/1/8689 від 08.09.2016, виданої ОСОБА_1 та поданої до пенсійного органу вбачається, що по архівних документах військової частини 55237, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 02.07.1987 (наказ № 401) по 04.10.1987 (наказ № 608). Дні виїзду в зони (на об'єкти, населені пункти): зона № 0: серпень - 14, 15, 16, 17, 18, 19, 24, 25, 26; вересень - 11, 12, 13, 23, 24, 28, 29, 30. Територія військової частини: серпень - 4, 28. Територія РБЗ: серпень - 23, 27, 29, 30, 31. Район 3 і 4 енергоблоків: серпень - 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 20, 21, 22; липень - 20, 21, 22, 23, 24, 23, 24, 25, 26. Зона № 1: вересень -1, 8, 15, жовтень - 4 (один) день. Зона № 2: вересень - 2, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 14, 19, 20, 25, 26, 27, жовтень -1, 3. Зона № 3: вересень - 4, 18, 21, 22, 16, 17; жовтень - 2 (один) день.

Разом з цим, у довідці № 179/1/8689 також зазначено, що підсумкові суми виплат визначити неможливо. У зв'язку з чим, надсилається фотокопія картки на виплату грошового забезпечення.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 2.2 Порядку № 22-1 у редакції на момент звернення позивача за призначенням пенсії передбачено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1 - 4 пункту 2.1 цього розділу, а саме:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Період перебування на інвалідності у зв'язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).

Період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01 січня 2010 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку;

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).

За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року (додаток 1).

За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.

Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку;

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Відповідно до п. 2.10. Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Таким чином, довідка про розмір грошового забезпечення (заробітної плати) є одним з обов'язкових документів, який подається для призначення пенсії по інвалідності. Тому доводи апелянта щодо відсутності в нього обов'язку подавати довідку про заробітну плату спростовуються судом.

Матеріалами справи підтверджено, що суд першої інстанції додатково звертався до галузевого Державного архіву Міністерства оборони України із витребуванням відомостей щодо розміру грошового забезпечення (доходу) ОСОБА_1 у період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 02 липня 1987 року по 04 жовтня 1987 року з помісячною розшифровкою. До суду надійшла відповідь, аналогічна викладеній у довідці № 179/1/8689.

Отже, доводи апелянта, що пенсійний орган не вчинив дій щодо витребування додаткових та уточнюючих документів у відповідності до п. 4.2 р. IV Порядку № 22-1, не підтверджують протиправність дій відповідача, оскільки в довідці № 179/1/8689 зазначено про відсутність можливості надати відомості щодо сум остаточного розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 у спірний період.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Оскільки протокол № 5138 від 30.11.2016 містить підписи начальника пенсійного органу, головного спеціаліста та спеціаліста, які засвідчені гербовою печаткою, він є рішенням про призначення пенсії в розумінні п. 4.3 Порядку № 22-1. Посилання апелянта на фактичне не прийняття рішення за його заявою від 21.11.2016 судом спростовуються.

Враховуючи, що позивачем не надано до пенсійного органу довідку про розмір його грошового забезпечення в період з 02.07.1987 по 04.10.1987 встановленої форми, суд апеляційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваному рішенні висновками щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій Лівобережного ОУПФУ під час розрахунку та призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 02 лютого 2018 року в справі № 265/1941/17 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 02 лютого 2018 року в справі № 265/1941/17 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 23 травня 2018 року. Повний текст постанови складений 24 травня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

А. В. Гайдар