Постанова № 74198231, 23.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року справа № 805/1911/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гайдара А.В., Шишова О.О., секретар судового засідання Романченко Г.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року (складене в повному обсязі 12 березня 2018 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 805/1911/17-а (суддя в І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - Управління), в якому просив: визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 05 квітня 2017 року № 655 та від 13 квітня 2017 року № 709 в частині звільнення позивача з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції Великоновосілківського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області; поновити позивача на відповідній посаді з 14 квітня 2017 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовував позов тим, що обставини, які стали підставою для звільнення, насправді не мали місця, а службове розслідування проведено з порушенням процедури його здійснення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 805/1911/17-а у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У судовому засіданні позивача та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 07 листопада 2015 року проходив службу в Національній поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Великоновосілківського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області.

Наказом ГУ НП в Донецькій області від 27 березня 2017 року № 571 призначено службове розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни.

За результатами розслідування складено висновок від 05 квітня 2017 року, в якому зафіксовані наступні обставини.

Наказом Волноваського відділу поліції від 24 березня 2017 року № 251 позивач та ОСОБА_4 (оперуповноважений відділу кримінальної поліції Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області) відряджені до с. Гранітне Волноваського району Донецької області на період з 24 по 31 березня 2017 року для несення служби по охороні громадського порядку.

Перед відрядженням працівники проінструктовані, їм видане екіпірування та автоматична зброя АК-74, спецзасоби.

26 березня 2017 року о 04:45 до Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області надійшов телефонний дзвінок від диспетчера швидкої медичної допомоги в с. Гранітне ОСОБА_5, який повідомив про перебування в приміщенні швидкої медичної допомоги ОСОБА_1 та зазначив про наявність у останнього автоматичної зброї та його неадекватне поводження.

На місце події виїхав начальник Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області полковник поліції Коломієць О.В. та відповідальний від керівництва підрозділу підполковник поліції Радченко С.В.

Після прибуття на місце виявлено, що ОСОБА_1 знаходився в приміщенні швидкої медичної допомоги в стані алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_4 знаходився на місці дислокації (приватний будинок, який служить місцем розташуванням відряджених працівників поліції за адресою: АДРЕСА_2).

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 доставлено до Волноваської районної лікарні для проходження огляду на стан сп'яніння. Згідно з актом огляду № 3903 від 26 березня 2017 року, позивач оглянутий лікарем - наркологом Севастьяновим А.М., яким встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Згідно з актом огляду № 3904 від 26 березня 2017 року ОСОБА_4 - тверезий.

У ОСОБА_1 відібрані письмові пояснення, у яких останній зазначив, що прибув до с. Гранітне 24 березня 2017 року, а наступного дня о 15:00 став розпивати коньяк з ОСОБА_4 О 23:00 вони лягли спати, а о 02:00 26 березня 2017 року до нього у кімнату зайшов ОСОБА_4 з автоматом та почав вимагати перейти на бік так званої «ДНР». Після цього ОСОБА_1 вибіг з будинку та направився до пункту швидкої медичної допомоги, де хотів зателефонувати до поліції та повідомити про дії ОСОБА_4 Знаходячись в пункті швидкої медичної допомоги, позивач повідомив про відповідні обставини працівникам пункту та очікував прибуття поліції.

ОСОБА_4 також надав письмові пояснення, де повідомив, що 24 березня 2017 року прибув до с. Гранітне з ОСОБА_1 25 березня 2017 року вони з ОСОБА_1 лягли спати, а о 02:00 26 березня 2017 року ОСОБА_1 прокинувся, взяв автомат та поводячи себе неадекватно, виліз через вікно. Спроби відшукати ОСОБА_1 не були вдалими, тому він повернувся до місця дислокації та повідомив керівництво Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області про відповідні події.

У висновку службового розслідування вказано, що за особисту недисциплінованість, грубе порушення статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пункту 2 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейських», що виразилося у грубому порушенні дисципліни, скоєнні вчинку, який негативно вплинув на репутацію та авторитет Національної поліції України, ОСОБА_1 необхідно звільнити з лав Національної поліції.

Наказом ГУ НП в Донецькій області від 05 квітня 2017 року № 655 вирішено звільнити позивача з Національної поліції України по виходу на службу після тимчасової непрацездатності. Підставою вказана особиста недисциплінованість, грубе порушення статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пункту 2 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейських», що виразилося у грубому порушенні дисципліни, скоєнні вчинку, який негативно вплинув на репутацію та авторитет Національної поліції України.

Наказом ГУ НП в Донецькій області від 13 квітня 2017 року № 709 позивача звільнено з Національної поліції України.

Позивач спростовує обставини, викладені у висновку службового розслідування. Зазначає, що до с. Гранітне не відряджався, а 25 березня 2017 року проходив службу за звичним місцем дислокації. Після закінчення робочого дня прибув до с. Гранітне до знайомого, а о 04:45 26 березня 2017 року відправився додому. По дорозі він побачив чоловіка у формі поліцейського з автоматом, який вів себе неадекватно та агітував за так звану «ДНР». Задля повідомлення про цього чоловіка, та оскільки телефон позивача був розряджений, він зайшов до пункту медичної допомоги. Позивач зазначає також, що при проходженні медичного огляду видихав у відповідний прилад лише один раз, після чого без повідомлення про результати вимірювання, його попросили залишити приміщення.

Судом також встановлено, що в Журналі реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні із вогнепальною зброєю та боєприпасами Великоновосілківського ВП та в Книзі видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів Великоновосілківського ВП містяться записи про інструктаж та видачу озброєння ОСОБА_1 24 березня 2017 року перед направленням останнього у відрядження.

Позивач стверджує, що підписи від його імені у вказаних Журналі та Книзі здійснені не ним, а іншою особою.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року було призначено проведення почеркознавчої експертизи. Перед судовими експертами поставлені наступні питання: «чи виконаний підпис в Журналі реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні із вогнепальною зброєю та боєприпасами Великоновосілківського ВП від 18 січня 2017 року, інвентаризаційний № 86, що був виконаний 24 березня 2017 року від імені ОСОБА_1 ОСОБА_1?; чи виконані підписи в Книзі видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів Великоновосілківського ВП, розпочатої 01 січня 2017 року, інвентаризаційний № 72, що були виконані 24 березня 2017 року о 14:40 від імені ОСОБА_1 ОСОБА_1»?

Згідно з висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30 січня 2018 року № 21562/21563/17-32, дати відповідь на вказані питання виявилося неможливим внаслідок накладення підписів. Це позбавляє можливості віддиференціювати окремі штрихи досліджуваних підписів від інших.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про національну поліцію» вирішено до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Статтею 1 та 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут) визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом, статтею 7 якого передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на: високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, дотримуватися норм професійної та службової етики, тощо.

Наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила).

Пунктом 2 розділу ІІ Правил передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.

Пунктами 2 та 3 розділу IV Правил передбачено, що незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.

За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.

Як вбачається з акту медичного огляду, ОСОБА_1 вночі з 25 на 26 березня 2017 року знаходився в стані алкогольного сп'яніння.

У своїх поясненнях, наданих під час службового розслідування, позивач підтверджує цей факт та зазначає, що розпивати алкогольні напої він почав о 15:00 25 березня 2107 року.

Таким чином, позивач підтвердив розпивання спиртних напоїв у службовий час, що, на переконання колегії суддів, є підставою для притягнення особи до найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

Посилання позивача на недостовірність його ж пояснень, наданих під час службового розслідування не приймаються до уваги з огляду на те, що: відсутні будь-які докази надання таких пояснень під тиском. Зокрема, позивачем не наведено жодного аргументу щодо існування необхідності (хоча б і вимушеної) давати неправдиві показання проти себе; твердження позивача про те, що він не знаходився у відрядженні, вперше наведено у позові, проте під час службового розслідування, позивач не вказував про це; таке твердження спростовується доказами у справі та показаннями свідків.

Посилання ОСОБА_1 про те, що дослідження вмісту алкоголю у крові проведено з порушенням порядку та твердження про те, що він був тверезий, не приймаються до уваги, оскільки не підтверджуються будь-якими доказами та суперечать показанням самого ОСОБА_1, наданими під час проведення службового розслідування.

З викладеного вбачається, що під час проведення службового розслідування та прийнятті оскаржуваних наказів, відповідач володів інформацією від самого ОСОБА_1 про вчинення ним дій, які є грубим порушенням службової дисципліни.

Відповідно до роз'яснень, наданих в пункті 25 постанови Пленуму Верхового Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», нетверезий стан працівника може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд повинен дати відповідну оцінку. При цьому доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з місцевим судом, який на підставі наявності сукупність доказів, що узгоджуються між собою, дійшов висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку. При цьому доводи апеляційної скарги та навіть встановлення порушень в діях працівників органу Національної поліції, наприклад, при видачі зброї, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень закріплений статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає, що, враховуючи обставини скоєння дисциплінарного проступку, поведінку ОСОБА_1, місця його вчинення в населеному пункті на лінії зіткнення при проведенні антитерористичної операції, інші обставини, встановлені службовим розслідуванням, відповідачем доведена обґрунтованість застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 195, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 805/1911/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 24 травня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді А.В. Гайдар

О.О. Шишов