Постанова № 74198181, 23.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року справа №428/2557/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Василенко Л.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу заступника начальника Луганської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 квітня 2018 року, яка складене в повному обсязі 17 квітня 2018 року у м.Сєвєродонецьку, у справі №428/2557/18 (головуючий І інстанції Баронін Д.Б.) за позовом ОСОБА_2 до Луганської митниці Державної фіскальної служби України, заступника начальника Луганської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі по-тексту позивач) звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Луганської митниці Державної фіскальної служби України, заступника начальника Луганської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1, (далі по-тексту відповідач, апелянт), в якій просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 12/70200/18 від 01 березня 2018 року та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 03.03.2016 року, виконуючи обов’язки уповноваженої особи ТОВ «ЛАТЄСТ» для роботи з митницею, позивач ОСОБА_2 подав вантажну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №702180001/2016/000215 та всі необхідні документи щодо митного оформлення товару - «Комплект штампувальної технологічної оснастки крила заднього правого/лівого, 2110-8404014/15, 2003 року виготовлення, що була в експлуатації» (в подальшому - «Товар»). Під час митного оформлення, відповідальні посадові особи Луганської митниці Державної Фіскальної служби України з усіма наданими документами ознайомились, додаткових документів не вимагали, зауважень щодо відомостей, які містилися в них, включаючи умови поставки, про транспортний засіб та транспортні витрати тощо, не заявляли; митну вартість Товару, що переміщуються через митний кордон України, і визначену декларантом відповідно до норм Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-V1, за зазначеною ВМД визнали. 01.03.2018 року заступником начальника Луганської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 складено постанову у справі про порушення митних правил № 12/70200/18, відповідно до змісту якої ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, шо складає 17750,61 грн. Також позивач зазначає, що не було мети щодо звільнення від сплати митних платежів, при цьому в оскаржуваній постанові йдеться про порушення ст. 58 Митного кодексу, в той час як у спірних правовідносинах має застосуватися ст. 64 цього кодексу. На момент подання декларації 03.03.2016 року не існувало калькуляції від року, згідно із якою було встановлено факт правопорушення.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 до заступника начальника Луганської митниці Державної фіскальної служби України - начальника Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1, Луганської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задоволено.

Скасовано постанову заступника начальника Луганської митниці ДФС — начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 Миколайовича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 № 12/70200/18 від 01 березня2018 року, а відповідну справу про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_2 порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України – закрито..

Судове рішення першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги було зазначено, що уповноважена на роботу з митницею ТОВ «ЛАТЄСТ» ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та маючи прямий умисел, вчинив дії спрямовані на зменшення розміру митних платежів, шляхом не включення до митної вартості товару витрат на транспортування, що спричинило несплату митних платежів в розмірі 5916,87 грн., тобто вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно із наказом директора ТОВ «ЛАТЄСТ» від 01.04.2004 року № 8-к ОСОБА_2 з 01 квітня 2004 року було прийнято на роботу за сумісництвом на 0,25 ставки посадового окладу юрисконсульта.

В судовому засіданні ОСОБА_2 визнав, що до його посадових обов’язків входило заповнення та подання митних декларацій від імені ТОВ «ЛАТЄСТ» в 2016 році.

Із змісту договору поставки № 17 від 22.07.2013 року, укладеного між Фірмою «UCLER OTOMOTIV URHAN IDRIZOGLU» (Туреччина) в якості постачальника та ТОВ «ЛАТЄСТ» в якості покупця, вбачається, що постачальник зобов’язався постачати та передавати у власність покупцю кузовні частини до автомобілів, технологічну оснастку для виготовлення кузовних частин до автомобілів, пресувально-штампувальне обладнання згідно специфікацій, а покупець зобов’язався прийняти товар згідно специфікації та умов договору, а також оплатити його. При передачі товару сторони договору керуються положеннями Інкотермс-2010, крім умов прямо визначених договором. Постачальник зобов’язується поставити товар покупцю за умовами DAP – Сєвєродонецьк згідно Інкотермс-2000.

Згідно із звітом про оцінку ТОВ «Агентство з нерухомості «Дисконт» станом на 01.03.2016 року митна вартість 2-х комплектів штампувальної технологічної оснастки крила заднього правого/лівого складає 20511 доларів США без урахування НДС.

Із змісту декларації за формою МД-2 від 03.03.2016 року № 702180001/2016/000215 вбачається, що ТОВ «ЛАТЄСТ» в якості одержувача за умовами поставки DAP UA м. Сєвєродонецьк отримало від експортера з Туреччини UCLER OTOMOTIV URHAN IDRIZOGLU товар – Комплект штампувальної технологічної оснастки крила заднього правого/лівого, 2110-8404014/15, 2003 року виготовлення, що була в експлуатації тощо. В якості представника ТОВ «ЛАТЄСТ» у вказаній декларації вказано ОСОБА_2. Вартість товару в графі 46 декларації визначена в сумі 549915,54 грн., що із урахуванням курсу валют, визначеного в графі 23 декларації, складає 20511 доларів США та повністю відповідає звіту про оцінку товару ТОВ «Агентство з нерухомості «Дисконт».

Згідно із копією листа Головного управління ДФС у Луганській області № 582/10/12-32-14-08-05 від 03.04.2017 року, Головне управління ДФС у Луганській області у зв’язку з надходженням від Луганської митниці ДФС інформації щодо встановлення невідповідностей в документах, наданих ТОВ «ЛАТЄСТ» при митному оформленні ввезення товару «Комплект штампувальної технологічної оснастки» за митною декларацією від 03.03.2016 № 702180001/2016/000215, просило керівника ТОВ «ЛАТЄСТ» надати пояснення щодо певних розбіжностей, зокрема стосовно того, що відповідно до п. 3.2 договору поставки від 22.07.2013 та специфікації до цього договору від 24.02.2016 № 3, графи 20 МД від 03.03.2016 №70218000/2016/000215 постачання товару відбувається на умовах DAP Сєвєродонецьк згідно з Інкотермс 2010, тоді як у гр. 20 МД країни відправлення від 25.02.2016 № 16160100ЕХ013454 зазначено умови постачання DAP Україна, що безпосередньо впливає на додавання до ціни товару складових митної вартості; виходячи з даних СМР 0001074 та САRNET TIR 76998311, ТОВ «ЛАТЄСТ» самостійно здійснював транспортування товару по території України, тобто товар фактично поставлявся на умовах DAP Україна; в примірнику МД країни відправлення від 25.02.2016 № 16160100ЕХ013454, що надана при митному оформленні, інформація граф 7, 14, 31, 44 відрізняється від примірника МД, що надійшла від митної адміністрації Туреччини.

Відповідно до копії листа Управління протидії митним правопорушенням Луганської митниці ДФС України на ім’я керівника ТОВ «ЛАТЄСТ» ОСОБА_3 № 229/10/12-70-20/20-07 від 13.09.2017 року, Управлінням протидії митним правопорушенням Луганської митниці ДФС проводиться перевірка митного оформлення товару «Комплект штампувальної технологічної оснастки крила заднього правого/лівого, 2110-8404014/15, 2003 року виготовлення, що була в експлуатації…», що був ввезений на митну територію України ТОВ «ЛАТЄСТ» в рамках договору поставки від 22.07.2013 року № 17 з фірмою «UCLER OTOMOTIV URHAN IDRIZOGLU» Туреччина, в режимі імпорту за ЕМД № 702180001/2016/000215 від 03.03.2016 року. Перевізником вказаного вантажу виступало ТОВ «ЛАТЄСТ». З метою проведення об’єктивної, всебічної та неупередженої перевірки, Управління просило надати калькуляцію витрат на транспортування вантажу «Комплект штампувальної технологічної оснастки крила заднього правого / лівого, 2110-8404014/15, 2003 року виготовлення, що була в експлуатації…» за маршрутом м. Бурса Туреччина – м. Сєвєродонецьк Україна (з обов’язковим розподілом витрат за межами/ на митній території України та категоріями).

На виконання вищевказаного запиту № 229/10/12-70-20/20-07 від 13.09.2017 року, директором ТОВ «ЛАТЄСТ» ОСОБА_4 було надіслано калькуляцію витрат на транспортування вантажу, з якої вбачається, що транспортні витрати на перевезення вищевказаного вантажу склали 32870,69 грн., а саме: по іноземній території 26414,62 грн., по Україні 6456,07 грн. Вказана калькуляція була отримана Луганською митницею ДФС України 29.09.2017 року, про що вказано у відзиві на позов.

22 лютого 2018 року головним державним інспектором сектору взаємодії з митними органами іноземних держав управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Луганської митниці ДФС ОСОБА_5 в м. Старобільськ Луганської області було складено протокол про порушення митних правил № 12/70200/18, згідно якого визначено, що в діях ОСОБА_2 є ознаки порушення митних правил, що передбачено ст. 485 МК України. Винесення вказаного протоколу мотивовано тим, що особа уповноважена на роботу з митницею ТОВ «ЛАТЄСТ» ОСОБА_2 при заповненні митної декларації від 03.03.2016 року № 702180001/2016/000215 вчинив дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, шляхом не включення до митної вартості товару, витрат на транспортування, що спричинило несплату митних платежів в розмірі 5916,87 грн.

Також, 22 лютого 2018 року головним державним інспектором сектору взаємодії з митними органами іноземних держав управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Луганської митниці ДФС ОСОБА_5 в м.Старобільськ Луганської області було складено протокол опитування ОСОБА_2 № 12/70200/18, з якого вбачається, що ОСОБА_2 повідомив про виконання ним в 2016 році функцій особи, уповноваженої на роботу з митницею від імені ТОВ «ЛАТЄСТ». Далі ОСОБА_2 пояснив, що товар за митною декларацією № 702180001/2016/000215 поставлявся за правилами DAP-Сєвєродонецьк згідно Інкотермс-2010, при цьому перевезення товару з м. Бурса (Туреччина) до м.Сєвєродонецьк ТОВ «ЛАТЄСТ» здійснило своїм транспортом. Йому відомо про те, що турецький постачальник не компенсував витрати на транспортування вантажу, проте він вважає, що на умовах DAP витрати на транспортування були включені до ціни товару.

Відповідно до копії постанови в справі про порушення митних правил № 12/70200/18 від 01.03.2018р., винесеною заступником начальника Луганської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 17750,61 грн. Винесення постанови мотивовано тим, що ОСОБА_2 при заповненні митної декларації від 03.03.2016 року № 702180001/2016/000215 вчинив дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, шляхом не включення до митної вартості товару, витрат на транспортування в розмірі 32870,69 грн., що спричинило несплату митних платежів в розмірі 5916,87 грн.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова мотивована посиланням на п. 5 ч. 10 ст.58 МК України, який на думку суб’єкта владних повноважень було порушено позивачем шляхом не включення до митної вартості товару витрат на транспортування оцінюваних товарів, що в свою чергу призвело до ухилення від сплати митних платежів з боку ТОВ «ЛАТЄСТ».

Згідно із п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема – витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Із змісту вищевказаної норми кодексу, а також із загального змісту статті 58 МК України, вбачається що п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України застосовується лише у випадку визначення митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, тобто із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Вказаний метод є основним або методом № 1 в розумінні ч. 1 ст. 57 МК України.

Разом з тим, згідно із формою декларації митної вартості, яка була подана позивачем одночасно із митною декларацією від 03.03.2016 року № 702180001/2016/000215, що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, митна вартість товару була визначена на підставі резервного методу, а не на підставі основного методу (методу № 1). При цьому, в формі декларації митної вартості окремо вказано про неможливість застосування методу № 1.

Згідно із ч. 1 ст. 64 МК України, яка має назву «Резервний метод», у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як встановлено з матеріалів справи, письмового рішення щодо коригування митної вартості товару посадовими особами митниці при митному декларуванні позивачем товару прийнято не було, а отже заявлена позивачем вартість товару була визнана уповноваженою особою митниці при здійсненні позивачем митного декларування. При цьому, декларантом в порядку ч. 1 ст. 53 МК України при поданні митної декларації було надано органу доходів і зборів висновок про вартість товару від 01.03.2016 року, що підтверджується переліком додатків до митної декларації № 702180001/2016/000215, а також було визначено митну вартість товару у повній відповідності із цим висновком.

Отже, позивач при поданні митної декларації № 702180001/2016/000215 не мав обов’язку щодо включення до митної вартості товару витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, адже позивачем було застосовано резервний, а не основний метод визначення митної вартості. Суд повторює, що витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України включаються до митної вартості товару лише у випадку застосування основного методу визначення митної вартості.

Згідно ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ’єктивність або неповнота провадження у справі або необ’єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Згідно із ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При таких обставинах суд погоджується з висновками суду першої інстанції, який скасував постанову заступника начальника Луганської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 № 12/70200/18 від 01 березня 2018 року, а відповідну справу про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_2 порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, оскільки склад адміністративного правопорушення в діях позивача відсутній.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника начальника Луганської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі №428/2557/18– залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі №428/2557/18 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_6