Постанова № 74198161, 23.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року справа №805/3978/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Василенко Л.А., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Бердянський машинобудівний завод” на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (повний текст складено 30 січня 2018 року в м. Слов’янськ) у справі № 805/3978/17-а (суддя І інстанції – Ушенко С.В.) за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства “Бердянський машинобудівний завод” про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Бердянський машинобудівний завод” про стягнення податкового боргу у сумі 1014781,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 1 014 781,03 грн., що виникла у зв’язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов’язань з земельного податку у сумі 283 416,96 грн. та з орендної плати з юридичних осіб у сумі 165 696,97 грн., а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 565 667,10 грн., що є підставою для його стягнення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 805/3978/17-а позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство “Бердянський машинобудівний завод” (87400, АДРЕСА_1; ЄДРПОУ 32954692) кошти у сумі податкового боргу у розмірі 983 884,30 грн. (дев’ятсот вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні тридцять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство “Бердянський машинобудівний завод”, кошти у сумі податкового боргу у розмірі 534 771,37 грн. і ухвалити нове судове рішення про відмову у стягненні пені у сімі 534 771,37 грн. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що нарахування пені не повинно здійснюватися поза межами 1095 днів з дня виникнення податкового боргу за грошовими зобов’язаннями. Позивачем на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому податковий орган просить апеляційну скаргу зилишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач – Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов’язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов’язкових платежів, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб’єктів владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач – Приватне акціонерне товариство “Бердянський машинобудівний завод” зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 32954692 та зареєстрований у відповідача за неосновним місцем обліку як платник окремих податків.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, станом на 20.09.2017 по особових рахунках відповідача обліковується заборгованість у розмірі 1 014 780,03 грн., що утворилась наступним чином:

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.04.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.05.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.06.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.07.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.08.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.09.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.10.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.11.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.12.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.01.2017;

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 02.03.2017;

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.04.2017;

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.05.2017;

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.06.2017;

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.07.2017,

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.08.2017, на загальну суму 283 415,96 грн.

- 19820,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_1 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.12.2016;

- 19820,25 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_1 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.01.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_2 від 20.02.2017, за терміном сплати 02.03.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_2 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.04.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_2 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.05.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_2 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.06.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_2 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.07.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_2 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.08.2017, на загальну суму 165696,97 грн.

Крім того, у зв’язку із несвоєчасною сплатою податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб відповідачеві нараховано пеню у сумі 565 667,10 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2018 провадження в даній справі в частині позовних вимог про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 30 895,73 грн. закрито.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивачем до стягнення податкового боргу з земельного податку заявлено суму боргу у розмірі 283 416,96 грн., при тому, що фактично, відповідно до розрахунку податкового боргу із зазначеного податку, наявного в матеріалах справи, сума боргу складає 283 415,96 грн. (різниця в розрахунку складає 1 грн.).

Позивачем не надано жодного належного і достатнього доказу наявності у відповідача податкового боргу у сумі 1 грн. із вказаного податку за зазначений період часу, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення податкового боргу з земельного податку у сумі 283 415,96 грн., з орендної плати з юридичних осіб у сумі 165696,97 грн. та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податкового боргу, у сумі 534 771,37 грн. на загальну суму 983 884, 30 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі та в силу вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За приписами п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього Кодексу.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

При цьому, пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Податковий борг відповідача у сумі 283 415,96 грн. виник у зв’язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов’язань з земельного податку згідно податкового розрахунку з земельного податку від 08.02.2016 №1600003120 за терміном сплати з 30.04.2016 по 30.12.2016 і згідно податкового розрахунку з земельного податку від 20.02.2017 №1700018101 за терміном сплати 02.03.2017 та з 30.04.2017 по 30.08.2017.

Податковий борг відповідача у сумі 165 696,97 грн. виник у зв’язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов’язань з орендної плати за землю згідно податкового розрахунку від 08.02.2016 №1600003118 за терміном сплати з 30.12.2016 по 30.01.2017 і згідно податкового розрахунку від 20.02.2017 №1700018102 за терміном сплати 02.03.2017 та з 30.04.2017 по 30.08.2017.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкового боргу відповідачу нараховано пеню на загальну суму 534 771,37 грн.

Судом першої інстанції зазначено, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму нарахованої пені.

Суд першої інстанції, зробивши висновок, що за несвоєчасну сплату податкового боргу відповідачу обгрунтовано нараховано пеню на загальну суму 534 771, 37 грн., однак не дослідив в повному обсязі, за який період і з якого часу нарахована пеня податковим органом відповідачу.

Між тим, з розрахунку пені, виконаного позивачем (доданий ним до позову) - зі стягненням якої не згоден відповідач, слідує, що відповідачу нараховані:

- 43, 55 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з 31.08.2010 по 21.03.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 2а- 8273/10 від 19.11.2012;

- 5, 19 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з 31.08.2010 по 12.04.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 2а- 8273/10 від 19.11.2012;

- 92, 28 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з 31.08.2010 по 17.05.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 2а- 8273/10 від 19.11.2012;

- 81, 83 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з 03.03.2011 по 07.11.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 2а- 8273/10 від 19.11.2012;

- 38 014, 70 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

03.03.2011 по 29.12.2016 на рішення суду про розстрочення (відетрочення) податкового боргу №2а-8273/10 від 19.11.2012;

- 67 953, 84 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

31.03.2011 по 29.12.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 2а-8273/10 від 19.11.2012;

- 34 644, 15 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

31.07.2013 по 28.12.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 2а-8273/10 від 19.11.2012;

- 20 122, 16 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

31.03.2013 по 29.12.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №2а-8273/10 від 19.11.2012

- 84 044, 93 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

04.05.2011 по 29.12.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №2а-8273/10 від 19.11.2012;

- 33 726, 61 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

02.09.2013 по 28.12.2016 на податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_3 від 19.02.2013;

- 2 604, 42 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

04.05.2011 по 29.12.2016 на рішення суду про розстрочення (відетрочення) податкового боргу №2а-8273/10 від 19.11.2012;

- 85 16, 40 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

31.05.2011 по 29.12.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №2а-8273/10 від 19.11.2012;

- 14 177, 67 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

01.07.2011 по 29.12.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №2а-8273/10 від 19.11.2012;

- 32920, 29 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

01.10.2013 по 28.12.2016 на податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_3 від 19.02.2013;

- 2 296, 70 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.пЛ29.1Л ст. 129 ПКУ) з

14.10.2013 по 28.12.2016 на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від

14.03.2013;

- 9 827, 30 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

14.10.2013 по 28.12.2016 на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від

14.03.2013;

- 9 827, 29 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з 14.10.2013 по 28.12.2016 на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 14.03.2013;

- 948, 61 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з 14.10.2013 по 28.12.2016 на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 14.03.2013;

- 8 668, 60 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

14.102013 по 28.12.2016 на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 14.03.2013;

- 1 018, 83 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

14.10.2013 по 28.12.2016 на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 14.03.2013;

- 6 511, 77 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

14.10.2013 по 28.12.2016 на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 14.03.2013;

- 70 037,94 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

01.07.2011 по 29.12.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №2а-8273/10 від 19.11.2012;

- 11 494, 11 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з

01.08.2011 по 29.12.2016 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 2а-8273/10 від 19.11.2012;

- 85, 86 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з 01.08.2011 по 18.01.2017 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 2а- 8273/10 від 19.11.2012;

- 106, 34 грн. - нараховано пені на борг минулих років (п.п.129.1.1 ст. 129 ПКУ) з 01.08.2011 по 16.08.2017 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 2а- 8273/10 від 19.11.2012.

Всього: 534 771, 37 грн.

З розрахунку пені також вбачається, що підставою нарахування пені позивач визначив п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 129.1.1.пункту 129 статті 129 Податкового кодексу України (у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин), після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.

Тобто, у вказаних позивачем у розрахунку пені періодах її нарахування («з ... по ...») перша дата є датою виникнення податкового боргу, а остання дата є датою погашення податкового боргу.

Отже, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129 статті 129 Податкового кодексу України з розрахунку пені (у розрізі його рядків) слідує;

- що пеня нарахована позивачем за несвоєчасно сплачені відповідачем грошові зобов’язання, що набули статусу податкового боргу 31.08.2010 р., 03.03.2011 р., 31.03.2011 р., 04.05.2011 р., 31.05.2011 р., 01.07.2011 р., 01.08.2011 р., 31.07.2013 р., 02.09.2013 р., 01.10.2013р., 14.10.2013 р. - перші робочі дні, наступні за останнім днем граничного строку сплати платником податків грошового зобов’язання;

- що податковий борг погашений відповідачем 21.03.2016 р., 12.04.2016 р., 17.05.2016 р., 07.11.2016 р., 28.12.2016 р., 29.12.2016 р., 18.01.2017 р., 16.08.2017 р. - останні дні нарахування пені.

Колегія суддів зазначає, що нарахування пені не повинно здійснюватися поза межами 1095 днів з дня виникнення податкового боргу за грошовими зобов’язаннями з огляду на таке.

Пункт 101.1 статті 101 Податкового кодексу України визначає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний» податковий борг розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Як вже було вказано, сума боргу, яка увійшла до предмету стягнення у даній справі, складається з нарахованої пені на несвоєчасно сплачені відповідачем грощові зобов'язання, що набули статусу податкового боргу ще 31.08.2010 р., 03.03.2011 р., 31.03.2011 р., 04.05.2011 р., 31.05.2011 р., 01.07.2011 р., 01.08.2011 р., 31.07.2013 р., 02.09.2013 р., 01.10.2013 р. 1095 днів з дня виникнення податкового боргу сплинули відповідно 31.08.2013 р., 03.03.2014 р., 31.03.2014 р., 04.05.2014 р., 31.05.2014 р., 01.07.2014 р., 01.08.2014 р., 31.07.2014 р., 02.09.2014 р., 01.10.2014 р., а тому контролюючий орган не мав права нараховувати пеню на суму податкового боргу, погашену відповідачем після спливу 1095 денного строку з дня його виникнення.

Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.

Таким чином, обов'язок сплати пені пов'язаний з обов'язком погашення податкового боргу. Оскільки в межах спірних відносин сплата земельного податку (орендної плати за землю), штрафної санкції здійснена поза межами 1095 днів, а сам борг набув статусу безнадійного, нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи апелянта про те, що судом першої інстанції неправомірно з відповідача стягнута пеня у сумі 534 771,37 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

При викладених обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити, а саме у абзаці другому резолютивної частини рішення слова та цифри « у розмірі 983 884,30 грн. (дев’ятсот вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні тридцять копійок) замінити словами та цифрами « у розмірі 449 112,93 (чотириста сорок дев’ять тисяч сто двенадцять гривень дев’яноста три копійки).

За правилами статті 139 КАС понесені відповідачем витрати у виді судового збору за подання апеляційної скарги слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області у розмірі 12 032,36 грн.

Пунктом 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі встановлених обставин справи та наведених норм закону, які регулюють спірні відносини, суд першої інстанції правильно вирішив справу за суттю вимог, проте допустив помилку при вирішенні питання щодо розрахунку суми податкового боргу, який підлягає стягненню з відповідача внаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.139, ч.5 ст.250, п.3 ч.1 ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.3 ч.1, ч.2, ч.4 ст.317, ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ч.1, ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Бердянський машинобудівний завод” на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 805/3978/17-а - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 805/3978/17-а - змінити.

У абзаці другому резолютивної частини рішення слова та цифри « у розмірі 983 884,30 грн. (дев’ятсот вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні тридцять копійок) замінити словами та цифрами « у розмірі 449 112,93 (чотириста сорок дев’ять тисяч сто двенадцять гривень дев’яноста три копійки).

Резолютивну частину рішення доповнити абзацом наступного змісту « Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на користь Приватного акціонерного товариства “Бердянський машинобудівний завод” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області судовий збір в розмірі 12 032,36 ( двенадцять тисяч тридцять дві гривні тридцять шість копійок)

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Повний текст рішення складено 23 травня 2018 року

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Л.А. Василенко

ОСОБА_1