Рішення № 74197990, 24.05.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3405/18

2-о/212/107/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Колочко О.В.,

присяжних – ОСОБА_1, ОСОБА_2

секретаря судового засідання – Деменко А.С.,

за участі:

представника психіатричного закладу – ОСОБА_3,

лікаря-психіатра – ОСОБА_4,

законного представника – ОСОБА_5,

прокурора – Плющакової Л.М.,

особи, у відношенні якої внесено заяву – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за заявою в.о. головного лікаря Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_7 про госпіталізацію недієздатного громадянина ОСОБА_6 у психіатричний стаціонар без його згоди, -

В С Т А Н О В И В:

23 травня 2018 року в.о. головного лікаря КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» ОСОБА_7 звернувся до суду із вищезазначеною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом другої групи дитинства за психіатричним захворюванням безстроково. За рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01.09.1997 ОСОБА_6 був визнаний недієздатним. Рішенням Виконавчого комітету Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу від 26.12.1997 призначено ОСОБА_6 опікуна – мати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. Хворий ОСОБА_6 спостерігається лікарем-психіатром з травня 1973 року з приводу легкої розумової відсталості в ступені помірно-вираженої дебільності. Неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в КПНД, останнє лікування з 14.11.2014 по 18.11.2014. Після виписки знаходився в домашніх умовах, дільничного лікаря-психіатра відвідував регулярно, приймав амбулаторне лікування. 21.05.2018 звернувся на прийом в супроводі опікуна, і за слів останньої стан хворого погіршився, став неспокійним, агресивним по відношенню до матері, застосовував фізичну розправу, не утримується на місці, ламає сантехніку. 21.05.2018 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів диспансеру, яка дійшла висновку про необхідність лікування в умовах стаціонару без згоди хворого.

23 травня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Представник психіатричного закладу ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити.

В судовому засіданні лікар-психіатр КЗ «КПНД» ДОР суду пояснив, що ОСОБА_6 страждає на психічне захворювання, станом на теперішній час потребує лікування тільки в умовах стаціонару, оскільки відсутність такого лікування може негативно вплинути на здоров’я хворого та оточуючих.

Опікун ОСОБА_6 – ОСОБА_5 у судовому засіданні просила госпіталізувати її сина до психіатричного стаціонару для проходження лікування, зазначила, що вона сама звернулася із відповідною заявою до закладу в зв’язку із погіршенням стану здоров’я підопічного, побоюючись погіршення його стану здоров’я, а також з його агресивною поведінкою.

Прокурор Плющакова Л.М. в судовому засіданні підтримала подану КЗ «КПНД» ДОР заяву та просила госпіталізувати ОСОБА_6 до психіатричного стаціонару для проходження лікування.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 народився 18 листопада 1970 року, що підтверджується паспортом громадянина України. (а.с. 10).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01.09.1997, яке набрало законної сили 12.09.1997, ОСОБА_6 був визнаний недієздатним (а.с.6).

Рішенням Виконавчого комітету Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу від 26.12.1997 призначено ОСОБА_6 опікуна – мати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).

Згідно рішення ЛКК № 430 від 21.05.2018, комісія дійшла до висновку, що ОСОБА_6 страждає на тяжке психічне захворювання у вигляді легкої розумової відсталості в ступені помірно-вираженої дебільності. Складний тип олігофренічного дефекту з психотропними галюцінаторними включеннями та потребує лікування лише в умовах стаціонару (а.с. 5).

Згідно заяви опікуна ОСОБА_6 – ОСОБА_5 від 21.05.2018, остання просить госпіталізувати ОСОБА_6 у зв’язку із погіршенням стану його психічного здоров’я, агресивною поведінкою (а.с. 4).

Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» (далі Закон), особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Згідно ч.1 ст. 13 Закону, особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, госпіталізується до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону, госпіталізація особи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за рішенням лікаря-психіатра.

Однак, рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2016 від 01.06.2016 року, яке є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22 лютого 2000 року N 1489-III. Вказаний такий порядок виконання цього рішення: до моменту законодавчого врегулювання питання забезпечення судового контролю за госпіталізацією до психіатричного закладу недієздатної особи на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра така госпіталізація можлива лише за рішенням суду.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що «стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, разом із статтями 2, 3 та 4, посідає провідне місце серед основоположних прав, що гарантують фізичну безпеку особи, і тому її важливість є надзвичайною. Її основною метою є запобігання свавільного чи невиправданого позбавлення свободи» (пункт 30 рішення у справі «МакКей проти Сполученого Королівства» від 3 жовтня 2006 року).

У пункті 1 статті 5 Конвенції закріплено підстави для правомірного позбавлення особи свободи відповідно до процедури, встановленої законом, до яких належить і законне затримання психічно хворої особи, а в пункті 4 цієї статті передбачено перевірку законності такого затримання у судовому порядку.

Оскільки ОСОБА_6 страждає на психічне захворювання, у зв’язку із чим визнаний судом недієздатним та не може надати усвідомленої згоди на госпіталізацію до психіатричного закладу, опікун ОСОБА_6 – ОСОБА_5 просить госпіталізувати ОСОБА_6 у психіатричний стаціонар, враховуючи те, що останній внаслідок погіршення його психічного стану виявляє безпосередню небезпеку для себе, оточуючих, зокрема може спричинити суттєву шкоду своєму здоров’ю та оточуючих, що підтверджується зібраними у справі доказами, у суду наявні усі підстави для задоволення заяви, та госпіталізації ОСОБА_6 до психіатричного закладу у примусовому порядку.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 259, 263, 264, 265, 268, 341, 342 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 13,14 ЗУ «Про психіатричну допомогу», суд

У Х В А Л И В:

Заяву в.о. головного лікаря Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_7 про госпіталізацію недієздатного громадянина ОСОБА_6 у психіатричний стаціонар без його згоди, задовольнити.

Госпіталізувати у примусовому порядку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, до психіатричного стаціонару Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради».

Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 24 травня 2018 року.

Суддя: О. > В. > Колочко

Присяжні: ОСОБА_1

ОСОБА_2