Постанова № 74197953, 22.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2018 рокусправа № 808/147/18 Суддя 1-ї інстанції – Дєєв М.В.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чепурнов Д.В.

судді: Мельник В.В. Сафронова С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправним та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 січня 2018 року звернувся до суду з позовом Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, згідно з яким, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахуванні позивачу пенсії за віком, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов’язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком відповідно до ст.27, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 11.07.2017 з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років.

стягнути з Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати, а саме: 1500,00 грн. витрат на правову допомогу. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року позов задоволено частково.

Суд, визнав протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком, у відповідності до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов’язав відповідача починаючи з 01 грудня 2017 року перерахувати позивачу пенсію за віком відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в частині збільшення пенсії за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років. В частині позовних вимог про перерахування пенсії з 11.07.2017, стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу та звернення постанови до негайного виконання відмовив. Постанова суду мотивована тим, що особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.09.2016 року у справі №21-1255а16. Оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою 11.12.2017 року, перерахунок призначеної йому пенсії за віком необхідно здійснити з 01.12.2017 року. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині перерахування пенсії позивачу з 01.12.2017 року та винести нове рішення, яким позов задовольнити починаючи з 11.07.2017 року.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що у відповідності до положень статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а отже позов підлягає задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 11.07.2017 року.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому фіксування судового засідання відповідно до ст. 229 КАС України не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія А №517044 від 09.01.2007 та перебуває на обліку в Енергодарському об'єднаному УПФУ в Запорізькій області.

З вересня 2009 року отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.

Позивачу призначена пенсія із зниженням загальновстановленого пенсійного віку на 10 років, що передбачено ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка працювала у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1086 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 по 31 грудня 1986 – не менше 5 календарних днів.

11 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою перерахувати йому пенсію з моменту призначення, відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796), за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки – 10 років і більше, жінки – 7 років 6 місяців і більше – не вище 85% заробітку (а.с.16).

Листом №649/В-1 від 22.12.2017 Енергодарське об'єднане УПФУ в Запорізької області відмовило в задоволенні зазначеної заяви (а.с.17). Підставою для відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відповідачем зазначено те, що позивач отримує пенсію за віком з вересня 2009 року та її розмір розраховано відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законність та обґрунтованість зазначеної відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови виходить з наступного.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ч. 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним або спеціальним законами.

Згідно з п. 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений спеціальним законом, з аналізу положень якого випливають особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця початкова величина страхового стажу має пільговий характер і визначена в п. 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що спростовує доводи відповідача про застосування до спірних відносин загальних вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо початкової величини страхового стажу.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Частиною 4 статті 45 вказаного вище Закону визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.

Судом встановлено, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 11.12.2017 року, тому висновок суду першої інстанції інстанції про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, з урахуванням дати звернення за перерахунком пенсії.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Практика щодо застосування вищезазначених норм права викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року справа №346/5614/16-а.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання скаржника на застосування до спірних відносин положень ч.2 ст. 122 КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положення статті 122 КАС України встановлюють та регулюють питання дотримання строків звернення до суду.

Позивач звертаючись до суду з цим позовом строк звернення до суду не пропустив, а отже підстав для застосування цієї норми права до спірних відносин не має.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова