Постанова № 74197681, 23.05.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/591/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Аленіна О.Ю., Ярош А.І.,

секретар судового засідання Селиверстова М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.03.2018

у справі № 915/591/17

за позовом Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області

до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Миколаївської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта»

про стягнення 126 065,71 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2017 року Інгульське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі – Управління, позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Миколаївської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (далі – Товариство, відповідач) про стягнення майнової шкоди (збитків) в розмірі 126 065,71 грн. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.06.2017).

Позов обґрунтований тим, що за результатами проведення позапланової перевірки цільового використання коштів Пенсійного фонду України та порядку виплати пенсії ОСОБА_2 по поштовому відділенню №54034 Миколаївської дирекції ПАТ «Укрпошта» встановлено порушення пунктів 5.3., 5.7. та 5.8. Інструкції, а саме факт виплати пенсії за померлого громадянина ОСОБА_2 за період з 01.09.1995 по 31.05.2016 року у сумі 125 077,60 грн. (сума поштового збору 988,11 грн. разом 126 065, 71 грн.) відділенням поштового зв’язку №54034 неналежній особі.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.03.2018 (суддя Коваль С.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що з матеріалів справи не вбачається за можливе встановити неправомірність дій або бездіяльність (протиправну поведінку) ПАТ «Укрпошта» щодо порушенням договірних зобов’язань при виплаті пенсії одержувачу, та зобов’язань, покладених на ПАТ «Укрпошта» чинним законодавством в частині перевірки належності одержувачу пенсії пред’явленого на посвідчення особи документа, тому вина відповідача у вчиненні дій, що призвели при виплаті пенсії , так само як і наявність причинного зв'язку між його поведінкою та завданням збитків, не є доведеною позивачем за період з 01.09.1995 по 31.05.2016.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, Управління звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржене рішення неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення для справи. Крім того, судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 апеляційна скарга була залишена без руху, оскільки заявником до скарги не було надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

25.04.2018 у зв’язку з усуненням апелянтом недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції ухвалами від 25.04.2018 відкрив апеляційне провадження та призначив справу до розгляду на 23.05.2018.

21.05.2018 до Одеського апеляційного господарського суду від Товариства надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє зазначає, що рішення є законним, обґрунтованим та таким, що прийняте без порушення норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що фахівці позивача прийшли до упередженого та хибного висновку про наявність порушень при виплаті пенсії ОСОБА_3 працівниками поштового зв’язку.

Представник відповідача в судове засідання 23.05.2018 не з’явився, та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.04.2018, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Проте, така неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, оскільки колегія суддів не визнавала явку представників сторін обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

В судовому засіданні 23.05.2018 представник Управління надала пояснення, в яких підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила задовольнити останню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2015 між Управлінням пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва та Українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» був укладений договір №103/759-06 про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій. (а.с 17-19, т.1).

21.11.2016 Управлінням пенсійного фонду України прийнято рішення №94/22 про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2016 р. (а.с. 28, т.1), у зв’язку з тривалою неоплатою.

Відповідно до інформації, наданої Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану листом від 19.01.2017 №15.1-5.3/107 (а.с. 41, т.1), ОСОБА_4, 04.09.1934 р. н., помер 21.08.1995, актовий запис про смерть №3860 від 25.08.1995.

За результатами проведення позапланової перевірки цільового використання коштів Пенсійного фонду України та порядку виплати пенсії ОСОБА_2 по поштовому відділенню №54034 Миколаївської дирекції ПАТ «Укрпошта» виявлено факт виплати пенсії за померлого громадянина ОСОБА_2 за період з 01.09.1995 по 31.05.2016 неналежній особі (а.с. 44-46, т. 1).

Отже, позивач вважає, що виплата відповідачем грошових коштів, що направлялись на виплату пенсій ОСОБА_2, третій особі, всупереч Договору та чинному законодавству, свідчить про вчинення Товариством правопорушення, яке завдало Пенсійному фонду майнової школи на суму 126 065,71 грн.

Проте, відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з приписами статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків ті інші способи відшкодування майнової шкоди.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, відповідальність за завдану шкоду у відповідності з наведеними положеннями законодавства може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Так, з матеріалів справи вбачається, що виплати здійснені листоношею ПАТ «Укрпошта» на суму 126 065,71 грн. були зроблені в період з 01.09.1995 по 31.05.2016 неналежній особі, за пред’явленням паспорта ОСОБА_2, який посвідчував його особистість.

Крім цього, з протоколу допиту свідка листоноші ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_5 від 16.05.2017 року по кримінальному провадженню № 12017150040002383 вбачається, що починаючи з початку 2016 року по травень 2016 року до відділу зв’язку приходив чоловік, який представлявся ОСОБА_2 та надавав паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, отримував пенсію та розписувався у відомостях.

Також, з договорів про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні кошти та посадової інструкції листоноші затвердженої В.о. директора МД УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_6 від 01.07.2016, до обов’язків листонош не входить повноваження щодо перевірки справжності паспорту.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову Управлінню, оскільки з’ясовані обставини, свідчать про відсутність неправомірних дій або бездіяльності відповідача в завданні позивачу шкоди, у зв’язку з чим, встановлена відсутність причинного зв’язку між діями відповідача та завданням шкоди позивачу. Неподання позивачем доказів хоча б одного з елементів складу правопорушення наявності та розміру шкоди, протиправності дій (бездіяльності) відповідача, безпосереднього причинного зв’язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача є підставою для відмови у позові.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. ст. 277-279 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.03.2018 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Аленін О.Ю.

ОСОБА_7