Рішення № 74196036, 24.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 р. справа № 814/572/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, пр. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003 до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про:накладення та стягнення штрафу,ВСТАНОВИВ:

Головне Управління Держпродспоживслужба в Миколаївській області (далі - позивач) звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про накладення та стягнення з відповідача штрафу за п. 11 ч.1 ст.64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.97 №771/97-ВР у розмірі від восьми до двадцяти мінімальних заробітних плат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спеціалістами Головного Управління Держпродспоживслужба в Миколаївській області було проведено позапланову перевірку позивача, під час якої було встановлено ряд порушень за які п. 11 ч.1 ст.64 Закону передбачений штраф, який відповідно до вимог ст. 65 накладається судом.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що у відповідача не було підстав для проведення перевірки. Також зазначив, що КАС не містить повноважень адміністративних судів задовольняти позовні вимоги суб'єктів владних про накладення грошових стягнень на суб'єктів господарювання, а також Законом не передбачено право позивача звернення до суду з цим позовом.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

10.02.2018 р. спеціалісти Головного Управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області провели позаплановий захід державного контроля стосовно фізичної особи-підприємця".

Під час перевірки спеціалістами позивача встановлено ряд порушень Закону України "Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів", про які відображено в акті перевірки №3 від 10.02.2018 р (а. с. 12-20).

Також, на підставі Рішення про відбір зразків продукції №14.21-03-133 від 10.02.2018 р. та Акту відбору зразків продукції №14.21-03/133 від 10.02.2018 р. був здійснений відбір продукції.

За результатами досліджень Миколаївською регіональною державною лабораторією Держпродслужби складено висновок №00213 п/18 від 20.02.2018 р., згідно якого було встановлено невідповідність по мікробіологічним показникам, що є порушенням за яке встановлена відповідальність п. 11 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

20.02.2018 р. начальником Миколаївського міського управління Головного управління Держпродслужби в Миколаївській області складено протокол про правопорушення у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів №14.21.1-49/04 стосовно відповідача за фактом скоєння правопорушення, передбаченого п. 11 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву лише посилається на порушення позивачем процедури проведення перевірки, однак при цьому не надав до суду доказів відсутності порушень, встановлених за результатами перевірки.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), порушення значень параметрів безпечності об'єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів.

Відповідно до ст.65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), провадження у справах про порушення законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів стосовно юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється відповідно до вимог цього Закону.

Протокол про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), за результатами здійснення заходу державного контролю мають право складати головні державні інспектори або їх заступники. Протокол про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, складається у двох примірниках. Один примірник протоколу вручається оператору ринку або уповноваженій ним особі, другий - зберігається у компетентного органу.

Відповідно до частин 8, 9 ст.65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону. Заява про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, разом з іншими матеріалами надсилається до суду у 15-денний строк з моменту складення протоколу про правопорушення.

Таким чином, відповідно до вищевикладених вимог ч.8 та ч.9 ст.65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону.

При цьому, жодним іншим законом не встановлено порядку розгляду таких справ. Відсутній порядок та процесуальна форма розгляду таких справ і у Кодексі адміністративного судочинства України.

Законодавець передбачив у ст.65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), що розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється судом. При цьому, зазначив, що порядок розгляду судом цих справ визначається законом, але в на час виникнення спірних правовідносин закону з цього приводу не прийняв, та порядок розгляду цих справ не визначив.

З 04.04.2018 року набув чинності Закон України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", яким скасовані ст.ст.64, 65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Разом з тим, ч.3 ст.67 цього Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» передбачено, що якщо для усунення оператором ринку порушення законодавства про харчові продукти та/або корми необхідно припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або кормів на час, що перевищує граничний строк, встановлений частиною другою цієї статті, головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) звертається в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, до суду з позовом про зобов'язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або кормів. Позов про зобов'язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або кормів має бути подано до суду не пізніше закінчення строку дії рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів.

Натомість, 15.12.2017 року набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, яка не містить статей, а ні які регулюють питання розгляду адміністративними судами справ за позовами органів державного нагляду (контролю) про застосування заходів у вигляді зупинення господарської діяльності підприємств, а ні про накладення та стягнення штрафу.

У цьому випадку є прогалина у законодавстві.

На необхідність дотримання принципу "якості закону" неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.

Так, у рішення по справі Круслена від 24.04.90 зазначено, що закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання.

Положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14 червня 2007 року).

Якість закону пов'язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волохи проти України" від 2 листопада 2006 року).

У разі наявності прогалин у законодавстві, суд може шляхом розширеного тлумачення, або застосування аналогії права чи закону, вирішити спір у разі необхідності надання повного захисту правам, свободам та інтересам фізичних осіб, правам та інтересам юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Але, суд не може застосувати розширення тлумачення для застосування обмежувального заходу стосовно особи, для розширення повноваження суб'єкта владних повноважень та безпосередньо самого суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування у цьому випадку аналогії чи розширеного тлумачення, призвело б до того, що суд самостійно наділив себе повноваженнями розгляду таких справ, хоча законодавцем це питання не було вирішено.

Це було б порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині розгляду справи не "судом встановленим законом" (п.23, п.24 Рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.06).

Головне Управління Держпродспоживслужба в Миколаївській області помилково обрало способом реалізації свого повноваження, передбаченого ст. 65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з цим позовом), звернення до адміністративного суду з позовною заявою в порядку ст. 168 КАС України.

Суд звертає увагу, що ухвалення адміністративним судом рішення про застосування штрафних санкцій, не лише відсутнє у ч.2 ст. 245 КАС України, а й взагалі суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства (ст.1, 2, 5, 6 КАС України), які полягають у захисті прав, свобод і інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно зі змісту ст.65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин та на час звернення до суду), можливо дійти висновку, що суд повинен розглянути саме справу про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, де основним документом є протокол, складений уповноваженою особою, сторонами - особа, яка притягається до відповідальності (правопорушник), особа, яка склала протокол, свідки, понятті та ін.

Таку справу неможливо взагалі розглядати у форматі позовного провадження, де предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, а не склад правопорушення у протоколі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право вимоги про застосування судом штрафних санкцій до відповідача в адміністративному судочинстві, а за таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (пр. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 40327023) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) , відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз